путінські “мирні” заяви суперечать одна одній і є прикриттям для справжніх цілей

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Путінські “мирні” заяви на саміті ШОС, нові методи фальсифікації виборів та заборона парламентаріям виїжджати за кордон – в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Російським парламентаріям заборонили вільно виїжджати за кордон

Російська влада розпочала активну роботу у напрямку додатково контролю за депутатами та сенаторами російського парламенту. Минулого тижня був ухвалений закон, згідно з яким парламентаріям буде заборонено здійснювати поїздки закордон без погодження із керівництвом. У випадку порушення цього нововведення, їх можуть достроково позбавити парламентських повноважень.

Особисту зацікавленість кремля у цьому кроці видає той факт, що законопроєкт ініціювали депутати та сенатор від владної партії “единая россия”. Голосування за нього пройшло одразу три читання. Більше того, публічно вже йдуть розмови про його доповнення. Так, депутатам та сенаторам можуть заборонити володіти іноземною нерухомістю, а також виїжджати з росії протягом кількох років після закінчення їх повноважень. Окремі ініціативи також стосуються й можливих обмежень для сімей парламентаріїв, їх можливості їздити та вчитись за кордоном.

Подібні рішення з боку кремля слід трактувати через призму бажання контролювати власних законодавців. Це рішення активно просуває теперішній спікер російської нижньої палати парламенту В’ячеслав Володін, активним політичним гравцем в росії та колишнім функціонером партії “единая россия” та адміністрації президента. Не слід виключати, що цей закон пройшов саме завдяки його просуванню. Володін вже тривалий час намагається відігравати більш значну роль у російському політикуму, а подібні медійні ініціативи можуть високо оцінюватись в очах путіна.

Крім того, постійна демонстрація депутатами та сенаторами свого розкішного життя сформувала у російського населення сталу негативну думку про членів парламенту. Таким чином влада, ймовірно, бажає збільшити власний рейтинг серед населення шляхом медійного удару по законодавцях.

Важливим фактором є те, що подібна ініціатива вийшла саме у форматі закону, хоча політичного рішення кремля, а особливо путіна, у форматі заяви було б більш ніж достатньо для заборони депутатам та сенаторам виїжджати за кордон. Цей факт додає саме політичної цінності цьому рішенню та говорить про довгостроковий характер його впливу.

Кремль готується повноцінно перейти на “електронне голосування”

8 вересня в росії пройде так званий єдиний день голосування – вибори різного рівня, починаючи з виборів глав регіонів та закінчуючи виборами депутатів муніципального рівня. Цьогорічною головною подією навколо “єдиного дня голосування” стало рішення російської влади заборонити балотуватися, бути спостерігачами та бути довіреними особами тим росіянам, які мають статус “іноземного агента” - фактично йдеться про список опозиційно налаштованих лідерів думок, політиків, громадських діячів та громадян, які негативно налаштовані стосовно влади.

Перебування у цьому списку жорстко обмежує росіян у правах та можливостях вести будь-яку політичну діяльність. Рішенню обмежити “іноагентам” можливість балотуватися передувала кількамісячна параної окремих представників російського політикуму навколо інформації, згідно з якою певна кількість російських “іноагентів” збиралася спільно балотуватися на місцевих виборах у московську міську думу.

Минулого ж тижня стало відомо, що влада в росії вирішила ще більше взяти під контроль теперішні вибори. Так, для голосування на виборах до московської міської думи не в режимі онлайн громадянам доведеться попередньо подавати відповідну заяву. Без неї єдиним варіантом проголосувати буде електронний формат, який неможливо перевірити на фальсифікацію. Таким чином влада отримає можливість ще більше контролювати процес виборів та їх результатів у столиці. Це також дозволить кремлю провести до московської міської думи лише узгоджених кандидатів. На сьогодні у ній присутня певна кількість опозиційно налаштованих депутатів, деякі з яких вже отримали статус “іноагента”. Вони хоч і не мають реальної можливості впливати на політику в столиці, але при цьому створюють неприйнятну картину існування незгодних з політикою путіна офіційних політичних діячів. Новели щодо безальтернативного електронного голосування дозволить кремлю нівелювати можливість їх повторного потрапляння до столичної міської думи.

Є доволі висока ймовірність того, що кремль на прикладі виборів у москві намагається перевірити технічні моменти для їх подальшого потенційного запровадження на федеральному рівні. Цей крок цілком перетворить процес виборів в росії на фікцію, яка не потребуватиме навіть необхідності здійснювати безпосередню фальсифікацію.

Путін на саміті ШОС. «Мирні переговори» та суперечливі заяви

3-4 липня відбувся саміт Шанхайської організації співробітництва, на якій був присутній путін. На ньому диктатор провів низку двосторонніх зустрічей та знову зробив кілька заяв. Деякі з них є суцільно суперечливими, адже вони нівелюють цілу низку путінських звернень за останні 2-3 місяці. Однією з таких заяв стало повторення наративу про нелегітимність української влади. Раніше путін кілька разів наголошував, що єдиним “джерелом легітимності” в Україні для росії залишається саме український парламент.

На момент цих заяв вбачалося, що таким чином російська влада намагається одночасно публічно продемонструвати, що вона не виступає проти можливих мирних переговорів, при цьому реально не починаючи їх. Крім того, таке виокремлення  Верховної Ради демонструвало потенційну зацікавленість кремля створити передумови для виникнення внутрішньополітичної кризи в Україні. На саміті ШОС путін фактично нівелював свої попередні слова, заявивши про безглуздість спроби звернутися до українського парламенту у теперішніх умовах. Ця цитата була зроблена у контексті наративів про нелегітимність влади в Україні.

​На тему мирних переговорів путін прямо продемонстрував свою незацікавленість. Перш за все, диктатор заявив про неможливість залучення посередників до “вирішення конфлікту”. У першу чергу мова йде про турецького президента Ердогана, який намагається виконувати посередницькі функції між Україною та росією.

У контексті мирних переговорів путін, виступаючи перед лідерами держав-членів ШОС, знову згадав про “стамбульські домовленості” як основу майбутнього діалогу. За декілька тижнів до цього путін висунув фактичний ультиматум стосовно завершення війни. Згідно з ним Україна має віддати усіх території чотирьох областей – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської, а також відмовитись від шляху до членства в НАТО. Цей ультиматум не збігається із положеннями “стамбульських домовленостей”.

Зустріч путіна з угорським прем'єром Орбаном

Аналогічні наративи до тих, що прозвучали під час саміту Шанхайської організації, прозвучали під час переговорів путіна з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, який прилетів до москви через декілька днів після візиту до Києва. Як зазначається, лідери провели обмін думок навколо теми можливих переговорів та завершення війни. Під час спільної заяви путін знову повторив свій ультиматум про захоплення усіх територій чотирьох українських областей, що говорить про пряму неготовність кремля навіть вести розмови про можливі шляхи компромісу. Позиція російського диктатора щодо теми перемир’я додатково продемонструвала, що це звичайна маніпуляції. Так, путін одночасно заявив про те, що українська влада не бажає думати про «перемир’я», при цьому сам же й відкидає таку можливість.

Фактично, останній тиждень демонструє, що змін в позиції росії наразі нема. Ми продовжуємо спостерігати ультимативну форму заяв кремля та неготовність чи ж звичайну незацікавленість путіна вести розмову про пошук компромісу. Існує висока ймовірність того, що до моменту проведення президентських виборів у США ми не побачимо ніякої зміни російської позиції. Самі ж окремі ініціативи різних іноземних лідерів щодо пошуку шляху до компромісу не отримують російської відповіді та лише створюють медіакартинку відсутності міжнародної ізоляції та інших проблем у росії.

Таким чином ми стикаємось із двома можливими тлумаченнями позиції кремля.

1. Росія, прикриваючись публічними заявами про ймовірні переговори, цілеспрямовано висуває неможливі для реалізації умови, які при цьому суперечать одна одній.

2. Путін висуває максималістські цілі заради того, аби в результаті отримати для себе найважливіші поступки – припинення війни по лінії фронту та гарантії неприєднання України до НАТО.

Фото-карикатура – vinnitsa.info