Нульові - так експерти Форуму ім. Острозьких оцінили стан українсько-білоруських відносин

1 листопада у Львові розпочав роботу Форум імені Острозьких, який триватиме до 15 листопада та об’єднає заходи у Львові, Острозі й Києві. Подія проходить за правилами Chatham House — учасники можуть розповідати про зміст дискусій, але без розкриття авторів висловлювань.

Організатори Форуму — Інститут «Політична сфера» (Білорусь), Рада зовнішньої політики «Українська призма» (Україна), Free Belarus Center, Український католицький університет, «Європейський діалог» (Білорусь). Центр європейської трансформації (Білорусь)та інші

Форум зібрав понад 30 провідних експертів із України та Білорусі, а також журналістів, громадських діячів, політиків. Його головна мета — поглибити експертний діалог між двома країнами, підтримати демократичний розвиток і європейський вибір народів, а також напрацювати спільні рішення для післявоєнного майбутнього.

Захід у Львові відкрила панельна дискусія «Reality check: Відносини України з Білоруссю. Грудень 2024 – листопад 2025» — про головні тенденції у двосторонніх відносинах і сценарії розвитку конфлікту.

Зокрема, було представлено результати вже другого дослідження – Індекс білорусько-українських відносин. (Нагадаємо, що Індекс оцінює актуальний стан відносин у трикутнику «Київ – Мінськ – білоруські демократичні сили». Так от, загальний підсумок такий: стан офіційних взаємин між Києво та Мінськом – нульовий, з подальшим заморожуванням. Економічні зв`язки між країнами практично паралізовані, хоча до 2022 року товарообіг сягав кількох мільярдів доларів.

Взаємодія України з демократичними силами Білорусі характеризується, як живіша, але обмежена і непослідовна, спостерігається системна інституційна криза та триває  розкол серед білоруських опозиційних сил. Водночас запорукою розвитку україно-білоруських відносин було названо тактику малих справ на користь громадянських суспільств двох країн.

Аргументом на підтвердження таких висновків стало те, що цього року було звільнено з посади спецпредставника по Білорусі при МЗС України Ігоря Кизима – експосла України в Білорусі. (Посада була створена у 2024 році).

Власне, під час дискусії Ігор Кизим зазначив, що, і на його оцінку, відбувається погіршення стану білорусько-українських відносин. Про це свідчить той факт, що понижено статус представника України в Білорусі до статусу радника.  За його словами, «сьогодні білоруське питання не цікаве для української влади». Більше того, сьогодні було б доцільно закрити посольство України і Білорусі, залишивши лише консульства. Миротворчі пропозиції Лукашенка – це “дурниці і маячння”, ніколи Білорусь при Лукашенкові не стане переговорним майданчиком. Той факт, що з території Білорусі за Лукашенка був вчинений збройний напад на Україну закарбовано і в політичних документах, і в свідомості українського народу. Водночас Ігор Кизим наголосив. що на всі антиукраїнські дії Лукашенка має бути жорстка реакція.     

Також під час дискусії було зазначено, що з погляду безпекових загроз Білорусь стає все меншим тригером для України. Зокрема, порівнюючи з 2024 роком, коли диктатор Лукашенко під час Курського контрнаступу українців заявив, підігруючи росії, що він перекидає на українсько-білоруський кордон додаткові війська.    

Серед відзначених неприємних тенденцій: відкрився переговорний трек між Білорусю та США, який означає легітимізацію Лукашенка,  ведуться незрозумілі консультації, внаслідок тиску США  відбулось звільнення політв`язнів, але і також призупинено частину санкції проти Білорусі, зокрема, проти національної авіакомпанії "Белавіа". Також пожвавились білорусько-польські та білорусько-литовські контакти. Тобто йдеться про зміну парадигми ставлення Заходу до Білорусі. Мета – не дозволити росії остаточно поглинути Білорусь, котра є важливо складовою європейської архітектури безпеки.   

На противагу цьому прозвучала теза, що загравання з Лукашенком може призвести до того, що фактично він буде в очах західних політиків реабілітований. Аргумент про те, що треба недопустити злиття Білорусі з Росією, невдалий, бо «це вже, на жаль, відбулося, Лукашенка від росії не відірвати, і не треба на це витрачати час і гроші, тільки радикальні заходи. При цьому контакти з білоруською опозицією слід підтримувати і розвивати, головні теми –  життя і безпека людей і звільнення політв`язнів.   

Ігор Тишкевич, аналітик мережі "Research Solutions" торкнувся глобальних прогнозів. Він зазначив, що головний сенс у підході США і Китаю до українсько-російської війни полягає в тому, що їм обом не вигідна поразка росії.

Але водночас парадоксальним чином цим країнам не вигідна і поразка України, бо це означало б, що росія, яке веде цю війну насамперед тому, щоб зберегти статус суперімперії, може претендувати на те, щоб перетворити G-2 ( США і Китай) на G-3 ( США, Китай і росія). Для США це означало б дестабілізація Східної Європи, для Китаю – це дестабілізація і проблеми з реалізацією  проектів у Центральній Азії і певна турбулентність на Кавказі. Тому закінчення війни в Україні значною мірою залежить від того, як складуться взаємини між США та Китаєм.

Щодо Білорусі, то перспектива така: або проксі росії, або нарощування американського переговорного треку – поступове розширення зусиллями США та інших західних країн поля для маневру Лукашенка.

Воднораз була порушена тема білоруських добровольців.  Нагадаємо, білоруські добровольці, які захищають Україну, стикаються з серйозними бюрократичними бар’єрами. Наприклад, вони мають проблеми з отриманням тимчасового чи постійного дозволу на проживання, оформленням статусу ветерана, отриманням українського громадянства. По суті, після закінчення військового контракту білоруські добровольці опиняються в Україні на нелегальному становищі. І так триває вже багато років.  Деякі добровольці змушені залишати Україну та шукати захист в інших країнах ЄС через юридичну невизначеність.                  

Також першого дня Форуму пройшла панельна дискусія «Інформаційне поле та комунікація». Серед спікерів відомий журналіст Віталій Портніков, Юрій Кміть, голова  ІА "Західний інформаційний фронт", Аліна Ковшик, головний редактор «БелСату», та інші.

На думку Юрія Кмітя проблема відсутності інформаційної політики демократичної білоруської опозиції в українському інформаційному полі за остатні  роки лише погіршилася, білоруський порядок денний втратив актуальність. «У нас речником від Білорусі є тільки Лукашенко, і більше, по суті, нема нікого», - наголосив він.

Натомість Віталій Портников зазначив, що перемога України у російсько-українській війні подарує Білорусі та іншим колишнім радянським республікам другий шанс побудувати незалежні та суверенні національні держави. Перший  був після розвалу СРСР, він втрачений.

Сьогодні, 12 листопада, учасники Форум імені Острозьких обговорять «Сценарії відновлення економічної співпраці Білорусі та України після завершення війни», а також візьмуть участь у круглому столі «Духовне протистояння: спільна відповідь християн Білорусі та України на гібридну агресію».

Наступні дні форум пройдуть в Острозі та Києві, де заплановані ключові дискусії:

• «Двосторонні відносини Білорусі та України: актуальний стан і перспектива після війни»;
• «Роль білоруського режиму у підриві регіональної безпеки»;
• «Архітектура безпеки регіону: американська та європейська перспектива»;
• «Політична роль молоді у спільній боротьбі»;
• «Роль білорусів у відбудові післявоєнної України»;
• «Правовий і гуманітарний статус білоруських ветеранів і добровольців в Україні».

Завершиться Форум у Києві 15 листопада презентацією журналістських розслідувань та ухваленням спільних рекомендацій для подальшої співпраці. Але загальний висновок вже зрозумілий: білорусько-українські відносини перебувають на нульовій позначці, але взаємний інтерес зберігається. Подальший вектор їх розвитку значною мірою буде визначений тим, як закінчиться українсько-російська війна. 

Фото - ІА "ЗІФ"