Корупційний скандал із присмаком долара

Справу навколо бізнесмена Тимура Міндіча — людини, яка десятиліттями вміла бути «непомітною» у публічному полі, але завжди присутньою там, де великі гроші, можна сміливо назвати дзеркалом української корупційної трансформації.

НАБУ провело масштабну операцію під кодовою назвою «Мідас», у ході якої виявлено розгалужену схему відкатів через державну компанію НАЕК «Енергоатом». За даними слідства, посадовці підприємства та пов’язані з ними особи отримували 10–15 % відкатів із державних контрактів. Серед підозрюваних — топменеджери енергетики, колишні радники міністерства, бізнес-структури, близькі до Міндіча. Сам він, за повідомленнями медіа, встиг покинути країну за кілька годин до початку обшуків.

Образ долара — як вирок системі

Купюри зі штампом американського банку, складені рівними блоками — це вже не просто доказ. Це метафора системи, у якій державні потоки стають приватним здобичем. У кожній цій зеленій пачці — не лише готівка, а цілий ланцюг зрад: зрада довіри платників податків, зрада солдатів, яким бракує дронів і техніки, зрада освітніх і медичних програм. Це не просто «знахідка слідчих». Це — плакат корупції XXI століття.

Американська валюта — не дрібниця

Той факт, що мова йде саме про долари США, має серйозне юридичне та політичне значення. Якщо хоча б частина цих коштів походить із міжнародної допомоги або проєктів, фінансованих американськими програмами — це вже порушення не лише українського, а й американського законодавства.

У США діють суворі статті: §641 — крадіжка чи шахрайство з майном США; §666 — хабарі або відкат у програмах, які отримують федеральну допомогу; §1956/1957 — відмивання коштів; §1343 — шахрайство з використанням електронних засобів зв’язку; §1001 — надання хибних відомостей уряду США.

Якщо ці долари хоч раз пройшли через американську банківську систему або були частиною проектів USAID, Держдепу чи інших фондів — юрисдикція США активується автоматично.

Мораль і політика

Коли держава, яка воює за своє існування, отримує допомогу від союзників — кожна вкрадена купюра стає ударом не лише по бюджету, а по репутації нації. Світ дивиться на Україну не як на жертву, а як на партнера, який має довести, що він вартий довіри. Фотографія доларів на фоні логотипів державних компаній — це не просто корупційна історія. Це — символ втраченого морального орієнтиру.

Що має бути далі

1. Повна публічність розслідування — жодних «таємних домовленостей» і «недоторканних прізвищ».
2. Конфіскація активів і їх повернення до бюджету з публічним звітом.
3. Міжнародна співпраця зі США та ЄС щодо відстеження походження коштів.
4. Заборона фігурантам обіймати державні посади та брати участь у держзакупівлях.

Висновок

Корупція — це не просто злочин проти держави. Це злочин проти віри. Коли долар із американським штампом лежить у кишені українського чиновника, це означає, що він вкрав не лише гроші — він вкрав майбутнє.

Сьогоднішні пачки доларів — це не просто трофеї. Це попередження. Попередження про те, що якщо не буде покарання — буде руйнація. Не лише фінансова, а й моральна.

Відповідальність за корупцію: український і американський контекст

Питання юридичної відповідальності у справах, де виявлено розкрадання коштів, що мають зв’язок із фінансуванням США, має дві площини — внутрішню (українську) та міжнародну (американську).

1. Українське законодавство

За законодавством України корупційні діяння, пов’язані з розкраданням державних чи міжнародних коштів, кваліфікуються за Кримінальним кодексом України (ККУ), зокрема за такими статтями:

• ст. 191 — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
• ст. 364 — зловживання владою або службовим становищем;
• ст. 368 — одержання неправомірної вигоди;
• ст. 209 — легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

У разі, якщо злочин стосується коштів міжнародної технічної допомоги або кредитів міжнародних фінансових організацій, відповідальність може бути посилена шляхом залучення міжнародних антикорупційних органів чи міжурядових угод.

2. Американське законодавство

Якщо йдеться про кошти, що були надані урядом США напряму або через агентства (USAID, Держдепартамент, Міністерство оборони тощо), або якщо злочинна схема проходила через американську банківську систему (зокрема через доларові транзакції), — такі дії можуть бути предметом кримінального переслідування за законами Сполучених Штатів.

Основні норми федерального законодавства США, які можуть застосовуватися:
• 18 U.S.C. §641 — крадіжка чи шахрайство щодо майна або коштів уряду США;
• 18 U.S.C. §666 — хабарництво або шахрайство у програмах, що отримують федеральну допомогу;
• 18 U.S.C. §1956 / §1957 — відмивання грошей через американську фінансову систему;
• 18 U.S.C. §1343 — шахрайство з використанням електронних засобів зв’язку;
• 18 U.S.C. §1001 — надання неправдивих даних уряду США.

У цих випадках юрисдикція США поширюється навіть за межі території країни, якщо доведено, що хоча б частина дій виконувалася у доларах США, через американські банки або за участі громадян/структур США.

3. Взаємодія двох систем

Якщо йдеться про спільні розслідування (наприклад, щодо розкрадання коштів міжнародної допомоги), Україна може надавати матеріали через механізм правової допомоги (MLAT). У такому випадку розслідування ведеться паралельно — НАБУ і САП з українського боку, FBI, DOJ або інші структури — зі сторони США.

Таким чином, якщо кошти мали американське походження, злочин має міжнародний вимір, і винні можуть бути притягнуті до відповідальності не лише в Україні, але й у США. У разі відмивання українських коштів через американські банки або використання доларових транзакцій, юрисдикція США також може бути задіяна.

4. Висновок

Отже, у випадку, якщо злочин стосується коштів американських платників податків, правова реакція може бути двосторонньою: українське правосуддя за статтями ККУ та американське — за федеральними кримінальними кодексами. Для державних посадовців і бізнесменів це означає не лише ризик внутрішнього переслідування, але й можливість міжнародної кримінальної відповідальності, екстрадиції або санкцій (зокрема за актом Global Magnitsky).

Фото від НАБУ