Закулісся звільнення Агнешки Ромашевської з «Белсату» та до чого тут Андрій Єрмак

Аналіз трьох причин звільнення багаторічної директорки телеканалу «Белсат», Агнешки Ромашевської і зменшення фінансування білоруських опозиційних засобів масової інформації виклав у розлогій статті польський журналіст і публіцист Вітольд Юраш у виданні ONET. За його даними, за обмеженням фінансування білоруських ЗМІ стоїть Вашингтон. Він мав чинити тиск на Варшаву від імені Києва. Україна тим часом веде дуже складну гру з лукашенком.

Водночас білоруська громадська думка стає все більш проросійською. Цей факт мав би зумовити збільшення фінансової підтримки опозиційних медіа. Проте польська влада трактує історію з «Белсатом» як зовсім інший випадок.

Інформація про зменшення фінансування білоруських опозиційних ЗМІ почала надходити до Onet з американських джерел декілька тижнів тому. Американська дипломатія тиснула на Польщу, щоби зменшити потік грошей, спрямованих на незалежні білоруські медіа.

Про взаємини Польщі та білоруських демократів

Вітольд Юраш зазначає, що це результат дуже поганої і шкідливої практики у відносинах між польською державою і білоруськими опозиціонерами.

Інституції польської держави роками застосовували до білорусів правило, пронизане якщо не відвертою зневагою, то точно неповагою. Правило, згідно з яким критика польської політики карається урізанням грошей. У результаті Польща навіть якщо робить помилки, то не дізнається про них, тому що білоруські опозиціонери не хочуть говорити про них.

Другою проблемою, на думку оглядача, є те, що білоруська опозиція роками не була предметом реальних дискусій. Рішення у цій сфері ухвалюють люди, які фактично працюють на польські спецслужби або тісно пов'язані з ними (навіть якщо вони працевлаштовані в різних установах чи фондах). Крім того, вони належать до вузького кола спілкування, яке проводить незмінно неефективну політику щодо Білорусі та ні з ким не радиться.

Про урізання фінансів

Урізання коштів на початку календарного року було звичайною практикою для білоруської опозиції та білоруських незалежних ЗМІ. Частково це було навмисно, а частково в результаті катастрофічного управління. Як наслідок, білоруські ЗМІ неодноразово були позбавлені фінансових ресурсів і тому були приречені на вегетацію та ходіння «просити».

Однак те, що було типовим для Польщі, не є американською практикою. Поштовх до скорочення фінансування цього разу дали зі США. По той бік океану білоруські ЗМІ опинилися в тому ж «кошику», що й набагато професійніші та динамічніші російські опозиційні ЗМІ.

«На жаль, скорочення фінансування також частково виправдане. Значна частина білоруських ЗМІ була, на думку американських донорів, є абсолютно неефективною. Ці ЗМІ втратили джерела інформації в Білорусі та дедалі більше зосереджуються на передруковуванні інформації одне від одного. Звичайно, такі дії не змогли реально вплинути на дійсність у Білорусі. Тому потрібні були деякі зміни», - зазначає Вітольд Юраш.

Про складну гру Києва з лукашенком і білоруськими демсилами

У питанні ставлення до Білорусі та заклику обмежити підтримку опозиції та незалежних ЗМІ очікується, що тиск на Вашингтон чинитиме українська влада.

У Польщі не часто згадують, що Київ веде складну гру з Лукашенком. З одного боку, бореться з ним і тримає на своїй території білоруські підрозділи, які беруть участь у боях проти росіян. З іншого боку, Київ веде обережний і стриманий діалог з режимом у Мінську. З київської сторони цей діалог має вести права рука президента Володимира Зеленського Андрій Єрмак, а з білоруської – голова КДБ генерал Іван Тертель, який також є поляком..

Автор також наголошує, що Київ однозначно опирався Варшаві в часи урядування «Права і справедливості», яка наполягала на зустрічі Зеленського з лідеркою білоруських демсил Світланою Тихановською. За інформацією Onet, за тиском на Київ у цьому питанні стояла Агнешка Ромашевська.

На думку Києва, така зустріч не мала жодної користі, але була пов'язана з дуже серйозним ризиком – повним розривом відносин із Мінськом. Тому для України, зрозуміло, було важливо зберегти канал комунікації, а не повалити Лукашенка чи демократію в Білорусі.

«Звичайно, гра Києва з Лукашенком не означає, що білоруського диктатора можна виправдати як співучасника російського вторгнення в Україну, яке, нагадаємо, розпочалося з нападу з території Білорусі.

Але також слід пам'ятати, що на самому початку війни українці змогли спрямувати додаткові сили на оборону Києва завдяки розпорядженню Лукашенка вивести підрозділи регулярної білоруської армії, які в день початку війни дислокувалися на стику кордонів Польщі, України та Білорусі. За словами джерел Onet, це стало можливим завдяки конфіденційним переговорам Єрмака та Тертеля.

Проблема в тому, що хоча Лукашенко все ще має певну частку незалежності, це не означає, що він здатний реально вирватися з обіймів Путіна. Однак для Києва це не мета, і саме це відрізняє Київ від Варшави, яка в цьому плані набагато менш реалістична (але й не веде війни, що вимагає надзвичайного реалізму).

Розуміючи всі ці залежності, Україна повинна була свідомо тиснути на Польщу в білоруських справах не безпосередньо, а через США)», - йдеться у статті.

Про фінансування білоруських медіа

Щодо фінансування білоруських медіа, то зменшення його обсягів відбувається саме в той момент, коли російські ЗМІ явно починають домінувати в Білорусі, а білоруська громадська думка розвертається в бік Росії, що є дуже небезпечним з точки зору життєвих інтересів польської держави.

На думку Вітольда Юраша, якщо тенденція триватиме, то це вкрай небезпечно. Бо навіть післялукашенківська та післяпутінська Білорусь залишаться у російській сфері впливу. А ще зовсім недавно більшість у білоруському суспільстві схилялася до Заходу.

Тому автор радить задуматися, наскільки виправданим є згадуване скорочення фінансування і чи не краще було би, зважаючи на американський тиск, прагнути до еволюції згаданих ЗМІ у бік

Прозахідного характеру замість антилукашенківського чи антиросійського.

Про звільнення Ромашевської

Зважаючи на вищевикладене про дії польської влади, співпраця з колишньою керівницею «Белсату» була малоймовірною. За інформацією Оnet, це була не найголовніша причина звільнення Агнешки Ромашевської. Основна полягала у критичній оцінці дій «Белсату» влітку 2020 року. «Белсат» не обмежувався співчутливим чи захопленим висвітленням тодішніх масових протестів у Білорусі, а відкрито їх підтримував. Поразка революції влітку 2020 року призвела до настільки глибокого підпорядкування Білорусі росії, що через два роки з білоруської території росіяни напали на Україну.

Другою причиною звільнення стало те, що Агнешка Ромашевська демонстративно підтримала уряд «ПіС».

Третя – специфічний характер, що виключає діалог.

«Стан білоруської державності та катастрофа у сфері прав людини – це, звичайно, справа рук Олександра Лукашенка, а не упущення, помилки чи прорахунки з боку Польщі. Але Польща могла б за такої ситуації виважено реагувати. На жаль, вона надто часто помилялася, а керівниця «Белсату», хоч і називає себе лише журналісткою, насправді була однією з тих, хто роками творив польську політику щодо Білорусі», - зауважує автор.

На думку Вітольда Юраша, відхід Агнешки Ромашевської з «Белсату» не мав би позначитися на його фінансуванні. Адже це інструмент польської політики, який важливий у часи, коли залежність Білорусі від росії посилюється.

Він радить визнати, що у Варшави та Києва – один ворог, але ми не обов'язково граємо в одну гру. А також залежність від Вашингтона, «але ця залежність повинна означати, що ми граємо в одному оркестрі, але не завжди граємо одну і ту ж мелодію».

Довідково: Агнешка Марія Ромашевська-Гузи (пол. Agnieszka Maria Romaszewska-Guzy; народилася 15 січня 1962, Варшава) – польська журналістка, директорка Белсат ТБ із 2011 р. віцепрезидентка Асоціації польських журналістів. 2007 року президент Лех Качинський нагородив журналістку Хрестом Кавалерським Ордена Відродження Польщі. 2017 року президент Анджей Дуда нагородив медійницю Хрестом Свободи та Солідарності.

«Белсат» - єдиний незалежний телеканал, що мовить білоруською мовою. Створений з ініціативи та за підтримки МЗС Польщі і громадського Польського телебачення (TVP) 23 квітня 2007. Штат нового телеканалу налічує близько 80 осіб, більшість із них білоруси. Сайт представлений білоруською, українською, польською, англійською та російською версіями. Журналісти каналу працюють у Білорусі, Польщі, Литві та Чехії.

Також читайте: У питаннях Білорусі я довіряю Україні – польський журналіст 

Фото – onet.pl