Поглиблення українсько-французького оборонного партнерства відбувається на тлі ескалації російських диверсій у Європі

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Україна та Франція на рівні президентів підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки й оборони, що включає не лише військову співпрацю, а й промислове партнерство. Відтак, підписання президентами України В. Зеленським та Франції Е. Макроном угоди стало важливою подією політичного значення не тільки двостороннього, але і загально європейського характеру.

Крім того, що Франція зобов’язується підтримувати Україну озброєнням, навчанням (зокрема пілотів) та спільним виробництвом військової техніки, в угоді наголошується на стандартизації й взаємо сумісності оборонного обладнання, а також розвитку спільної промислової бази.

Україна замовить у Франції 100 винищувачів Rafale для оснащення своєї армії. Постачання здійснюватимуться до 2035 року, вартість одного винищувача 100-150 мільйонів євро залежно від обладнання та ракет, що додаватимуться для його спорядження. Також угода передбачає постачання засобів протиповітряної оборони, зокрема оновлених за останніми зразками техніки зенітно-ракетні комплексів  SAMP/T та ракет до них. Цей комплекс може особливо успішно боротися з російськими балістичними ракетами.

Крім того, Франція має намір інвестувати в українську оборонну промисловість, включно з локалізацією виробництва та створенням спільних підприємств для обслуговування техніки та ремонту озброєнь, у тому числі артилерії. Йдеться про виробництво артилерійських снарядів, радарів та інших компонентів ППО, ракет повітря-повітря, броньованих машин. Досягнуто домовленості про обмін науково-дослідною інформацією в оборонно-промисловому комплексі та у спільних науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботах при створенні пріоритетних видів озброєнь, зокрема дронів та засобів РЕБ.

Угода між Францією та Україною стала серйозним документом, що сприяє зміцненню європейської безпеки. Співпраця з Україною в оборонній сфері дозволяє Європі мати надійного партнера, який може стримувати подальшу російську агресію в регіоні, що підвищує колективну безпеку. Угода націлена на розвиток євроатлантичної співпраці, зокрема стандартизацію та взаємо сумісність французьких та українських озброєнь, наближає ЗСУ до євроатлантичних стандартів, що сприятиме подальшій інтеграції України в європейську систему безпеки, посиленню безпеки Європи на тлі наявних загроз від РФ.

Передбачена закупівля Україною винищувачів Rafale, новітніх систем ПРО SAMP/T та інших озброєнь, забезпечує замовленнями французький оборонно-промисловий комплекс та його європейських суміжників, що приносить безпосередню вигоду виробникам та соціальну стабільність у залучених до виробництва регіонах. Французькі компанії отримують вигоду від розширення виробничих ланцюгів, виходу на нові потужності в Україні, що може знизити витрати виробництва і розвантажити внутрішні заводи.

Українсько-французькі науково-дослідні проекти дозволяють Франції та Європі у цілому отримувати доступ до українських бойових досліджень, бойового досвіду та інноваційних рішень, одночасно розвиваючи нові технології на європейському рівні. Спільні виробничі проекти дозволяють ЄС і Франції створювати стратегічні запаси озброєнь та боєприпасів, отримувати нові сучасні види озброєнь, чим зменшується залежність від третіх країн та підвищується оборонна автономія Європи.

Обмін з Україною науково-технічною інформацією в сфері військової промисловості сприяє інноваціям у французьку індустрію, що підвищує її конкурентоспроможність. Напрацьовані науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи у сфері оборони дозволять Франції розробляти нові технології, що матимуть цивільне застосування, зокрема дрони, кіберсистеми, підсилюючи технологічне лідерство Європи.

При  цьому Europe1 опублікував інформацію про те, що над залізничною станцією Мюлуз у Франції, де перебував потяг із танками Leclerc, помітили невідомий безпілотник. Упродовж останніх місяців у низці європейських країн – зокрема в Німеччині, Данії, Норвегії, Бельгії та Нідерландах фіксують появу невідомих безпілотників поблизу військових об’єктів, аеропортів і критичної інфраструктури.

У вересні–листопаді 2025 року ці інциденти почастішали: польоти дронів спричинили тимчасове закриття повітряного простору в Копенгагені, Осло та Мюнхені, зокрема під час масових заходів, як-от Октоберфест. Хоча офіційно джерело запусків не встановлено, більшість експертів вважає, що це частина скоординованої кампанії Росії, спрямованої на психологічний тиск, демонстрацію вразливості та збір розвідувальної інформації.

Крім того, Москва продовжує використовувати військову авіацію для провокацій поблизу кордонів НАТО, що посилює напруження в регіоні. Один з найпоказовіших епізодів цієї хвилі інцидентів стався, коли над атомною електростанцією Доел у Бельгії зафіксували проліт трьох невідомих безпілотників. Цей випадок вписується в загальноєвропейську тенденцію, що викликає серйозне занепокоєння серед країн НАТО. Реакція Бельгії була негайною: після засідання Ради національної безпеки ухвалено рішення про розширення повноважень Національного центру повітряної безпеки (NASC).

Інцидент у Мюлузі став ще одним сигналом про зростання гібридної активності невідомих безпілотників у Європі. Політ дрона над потягом із французькими танками Leclerc свідчить про можливий інтерес до військових перевезень і спроможність порушувати безпеку навіть добре охоронюваних об’єктів.

Росія традиційно використовує інструменти непрямого впливу – кібератаки, інформаційні операції та розвідувальні польоти – для перевірки реакції Заходу та посилення тиску на союзників НАТО. У цьому контексті польоти дронів можна розглядати як елемент системної стратегії дестабілізації, спрямованої на створення відчуття невизначеності та демонстрацію безкарності.

Зростання кількості дронових вторгнень дедалі частіше розглядають як реакцію Москви на посилення антиросійських кроків ЄС. Плани використати заморожені російські активи на підтримку України могли стати каталізатором нової хвилі гібридного тиску, спрямованого на залякування європейських урядів. Системні знімки енергетичних і військових об’єктів свідчать про підготовку до можливих диверсій або саботажу, що дозволяє Кремлю діяти у «сірій зоні» без відкритого конфлікту, але з максимальним політичним ефектом.

Європейські уряди дедалі частіше розглядають ці інциденти як частину ширшої стратегії Росії з ведення психологічної війни. Масові прольоти дронів поблизу критичної інфраструктури та військових баз покликані демонструвати вразливість європейських держав і розхитувати довіру громадян до систем безпеки. Водночас такі дії дають можливість збирати розвідувальні дані про оборонну інфраструктуру країн НАТО.

У відповідь на зростання загроз від БПЛА, ЄС запустив ініціативу «стіна від дронів», покликану створити єдину систему захисту неба над Європою. Мета цього проєкту – протидія гібридним загрозам, зокрема російським дронам, які дедалі частіше порушують повітряний простір Європи.

Ідею вперше озвучила Урсула фон дер Ляєн у вересні 2025 року, а технічні рішення для проєкту частково базуються на українському досвіді протидії дроновим атакам. Реакція членів ЄС та НАТО свідчить про посилення спільної оборонної координації в межах Альянсу. Після інцидентів у Бельгії, Німеччині та інших країнах європейські партнери активізували обмін інформацією та розширили повноваження повітряних командних центрів. Такі кроки мають на меті створити єдину систему моніторингу безпілотників і запобігти подальшому зростанню загрози з боку потенційного противника.

В цей час в інтерв’ю Gazeta Wyborcza польський генерал Павел Белявни заявив, що саботаж і диверсії з боку білоруських та російських спецслужб у Польщі збільшуватимуться. В останні місяці в Польщі стало відомо про розкриття діяльності декількох груп російських агентів.

Зокрема, наприкінці жовтня у Польщі викрили змову, пов’язану з діяльністю російської розвідки. Прокуратура країни розпочала розслідування щодо диверсійної групи, яка готувала теракти, спрямовані проти Польщі та інших держав–членів ЄС. За даними слідства, група осіб, що діяла в інтересах російських спецслужб, планувала диверсійні дії. Зокрема, зловмисники мали відправити з території Польщі в Україну посилки, що містили вибухові та запалювальні речовини. Вони мали вибухнути або зайнятися під час транспортування, зазначають слідчі. Посилки не вибухнули, оскільки спецслужби вчасно їх перехопили.

Проте цими днями невідомі підірвали  стратегічну залізничну колію, що веде з Варшави до України. Йде слідство, проте немає сумнівів, що до цього причетна російська сторона.

Фото -  У межах робочого візиту до Франції Президент Володимир Зеленський підписав із Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Францією. Документ підписано у розвиток Спільної декларації про підтримку України, ухваленої державами – членами «Групи семи» у Вільнюсі 12 липня 2023 року. Угода діятиме десять років/Офіс президента