Як москва маніпулює загрозами від західної зброї, - ISW

Як російські інформаційні операції впливають на затримки із передачею Заходом сучасних систем озброєння та іншої військової допомоги Україні, дослідили фахівці Інституту вивчення війни (ISW).

Подаємо їхній текст для наших читачів у дещо скороченому вигляді.

Росія частково відновила свою здатність проводити інформаційні операції в рамках гібридної війни на підтримку військових операцій. Таким чином рф намагатиметься створити умови для майбутніх операцій та пом'якшити невдачі.

Росіянці вміло проводили численні інформаційні кампанії протягом двох десятиліть, які передували повномасштабному вторгненню в Україну в лютому 2022 року, особливо ті, що підтримували Мінські угоди-2, в яких Німеччина та Франція прийняли росію як посередника, а не воюючої сторони в Україні. Адміністрація Байдена провела чудову та успішну контрінформаційну кампанію протягом кількох місяців, що передували повномасштабному вторгненню в лютому 2022 року, зірвавши численні російські інформкампанії, спрямовані на спонукання до капітуляції України, її відокремлення від Заходу та створення сприятливих умов для повторного вторгнення. 

Адміністрація Байдена та Захід також зірвали контрольовані кремлем операції ЗМІ у Сполучених Штатах та Європі з початку вторгнення, що змусило кремль боротися активніше. Внаслідок цього Москва не змогла досягти цілей, які переслідували її кампанії до повторного вторгнення. Однак Росія відновила здатність проводити дискретні інформаційні кампанії на підтримку конкретних стратегічних цілей і адаптувати ці кампанії для пом'якшення невдач на полі бою та створення умов для майбутніх операцій.

Президент росії владімір путін, ймовірно, купився на власний наратив перед вторгненням про те, що Захід не підтримуватиме Україну, а натомість намагатиметься підтримувати добрі відносини з росією, підживлюючи її надії на швидку перемогу в Україні. 

Незабаром путін усвідомив, що війна затягнеться через нездатність його військових досягти вирішальних перемог і дивовижну (для нього) рішучість України чинити опір, а також через дивовижну (для нього) готовність Заходу підтримати опір України. Після цього путін зосередився на підживленні аргументів, які західні лідери наводили собі щодо небезпеки надання Україні занадто великої кількості матеріально-технічних засобів або певних видів озброєнь та спорядження. 

Ці російські інформкампанії були безперервними у досягненні спільної мети – гальмуванні західної підтримки України незалежно від умов на полі бою. Кампанії оперативного рівня, розглянуті нижче, пов'язані з цією стратегічною метою та відповідно пристосовані до конкретних моментів.

Інформаційні кампанії росії на оперативному рівні мають на меті або створити умови для запланованих російських операцій, або пом'якшити російські військові невдачі. 

росія формує інформаційний простір, готуючись до наступальних операцій, щоб перешкодити здатності України зберегти ініціативу на полі бою або підготуватися до наступальних дій. Також рф використовує інформкампанії, аби стримати Захід від підтримки контрнаступальних зусиль України та експлуатації російських військових невдач. Деякі з їхніх кампаній також мають на меті відновити геостратегічне стримування росії шляхом відновлення проекції сили, яка була в центрі уваги та характерною рисою російських інформаційних кампаній до повторного вторгнення 2022 року.

Росіянці використовують наратив про те, що Україна не здатна перемогти росію через диспропорцію в силі між двома державами, щоб пом'якшити великі російські невдачі або російські невдачі в досягненні швидких успіхів у великих наступальних операціях.

Російські інформкампанії раніше спиралися на посилення припущення про те, що рф володіє «другою за величиною армією у світі» з передовими військовими можливостями. Ці інформоперації мали на меті ввести Захід та Україну в оману, вважаючи, що будь-яка передача військової техніки буде неактуальною, оскільки Україна не зможе витримати наступальних операцій, які швидко розгортаються з різних напрямків.

Також кремль пригрозив, що рф розглядатиме продовження поставок західної військової допомоги в Україну як законні військові цілі. Однак росіянці протягом першого року війни не продемонстрували можливостей динамічного прицілювання, необхідних для завдавання ударів по західній техніці, що рухається в Україну та через неї. Натомість вони вдалися до марнування своєї високоточної зброї для ударів по об'єктах цивільної енергетичної інфраструктури по всій Україні.

кремль переосмислив свої інформаційні операції, щоб перебільшити важливість кожного тактичного наступу після виведення російських військ з Київської області та передислокації на Донбас навесні-влітку 2022 року. Наратив скоригував уявлення про російську військову міць від широкомасштабних наступальних операцій, які вже не могли досягти значних успіхів на передовій. Він також мав на меті деморалізувати українців та переконати Захід у нездатності України протистояти нібито переважаючій силі.

Перебільшення незначних перемог також дозволило кремлю пояснити повільний темп наступів для внутрішньої аудиторії, яка була зумовлена очікуванням швидкого успіху Росії в Україні. Обидві версії наративу – очікуваний бліцкриг на початку війни та враження нестримного, хоч і повільного просування під час її другого етапу були частково призначені для стримування надання західної допомоги. Вони прагнули зміцнити уявлення про російську владу перед вторгненням та тривіалізувати успішний опір України в надії, що Захід відмовиться від підтримки зусиль України для перемоги у війні. У цьому вони зазнали невдачі.

Наративи про ризик ядерної ескалації росія активізувала у вересні-листопаді 2022 року, щоб відновити стримування та переконати Захід не надавати Україні матеріально-технічне забезпечення, необхідне для продовження контрнаступу після руйнівних російських військових невдач у Харківській області. 

Ліліпутін почав робити свідомо розпливчасті та загальні посилання на використання ядерної зброї під час своєї промови про анексію 30 вересня після масштабних контрнаступальних операцій ЗСУ на Харківщині. Сплеск ядерної риторики також відбувся після непопулярного путінського мобілізаційного наказу від 21 вересня, який зробив бункерного діда вразливим як у міжнародній, так і у внутрішній сферах. 

Сам ліліпутін та ключові офіційні особи кремля посилювали риторику ядерної ескалації протягом жовтня 2022 року, що врешті-решт завершилося у середині листопада – ймовірно, в результаті нарощення міжнародного діалогу з росією та відштовхування від її ядерних загроз. 

Кремлівський карлик часто використовував тонко завуальовані ядерні загрози, аби Захід уникав конфронтації з такою великою державою, як рф. Ліліпутін досі залишається схильним до ризику актором, який продовжуватиме використовувати ядерний потенціал росії та страх Заходу перед ядерною ескалацією.

Тепер зрозуміло, що російська інформаційна кампанія, зосереджена на мирних переговорах, яка активізувалася в грудні 2022 року, була спрямована, серед іншого, на затримку надання західних танків та іншої сучасної техніки, необхідної для продовження українських механізованих контрнаступів.

Протягом грудня 2022 року кремль різко посилював брехливий наратив про переговори, коли численні російські офіційні особи давали навмисно оманливі сигнали про готовність москви брати участь у серйозних переговорах з Україною. Спочатку кремль запустив цю інформаційну операцію у вересні 2022 року після того, як Україна оголосила про початок контрнаступальних операцій (нібито в Херсонській області), але до звільнення Україною більшої частини Харківської області. Також ліліпутін згадав про ідею повернення за стіл переговорів у своїй промові про анексію 30 вересня. Однак при цьому кремль зберігав свої максималістські цілі і не пропонував жодних серйозних підстав для переговорів.

Активізація теми перемовин взимку 2022 року збіглася з підготовкою рф до великої наступальної операції, запланованої на початок 2023 року.  кремль прагнув скористатися прагненням Заходу до мирних переговорів і тим самим перешкодити наданню Україні західних танків до того, як росія зможе повернути собі ініціативу на сході України. 

Міністр закордонних справ рф сєрґєй лавров, зокрема, сигналізував про завершення інформаційної операції, оголосивши, що Росія продовжить шукати військове рішення в Україні 27 грудня. На той момент було вже пізно, щоб Захід вчасно надіслав танки та втрутився у російську наступальну операцію, яка почалася приблизно через місяць.

Російський наратив про мирні переговори не був, безумовно, єдиною або навіть головною причиною затримки західного надання танків Україні. Однак терміни його початку, активізації та падіння з боку кремля переконливо свідчать про те, що він був приурочений до підтримки нинішнього російського наступу.

Росія продовжує докладати зусиль проти надходження західної зброї (танків  і ракет великої дальності) в Україну, поширюючи наратив про те, що Україна навмисно погрожуватиме Росії цією зброєю замість того, щоб надавати пріоритет звільненню своїх окупованих територій. 

Ліліпутін звинуватив США у навмисному затягуванні війни 22 грудня 2022 року – після дозволу передати Україні систем ППО Patriot. Бункерний дід абсурдно стверджував, що Україна використовуватиме Patriots (оборонні системи ППО) для ударів по російській території. Хоча Україна просила ці системи, аби зупинити масовані ракетні атаки рф на українську енергетичну інфраструктуру восени 2022 року. Ця інформоперація, як і інформаційна кампанія переговорів, мала на меті зупинити західну допомогу, завдяки якій ЗСУ могли зірвати поточні та заплановані російські військові операції.

Кремлівські чиновники продовжують просувати наратив про те, що передавання західних високоточних ракетних систем більшої дальності та танків «Леопард» становлять нову загрозу російській безпеці, хоча насправді загроза від них не більша, ніж від радянських танків чи інших високоточних систем. 

Українці досі так і не використовували надані Заходом системи HIMARS для ударів по російській території. Думка про те, що Україна влаштує вторгнення в Росію на німецьких «Леопардах», викликає сміх. Мета цієї російської інформаційної кампанії подвійна: по-перше, якомога на довше затримати прибуття західних танків, щоб стримати відновлення українських контрнаступів і отримати час для власних наступальних операцій Росії. І по-друге, зірвати формулювання цілісного західного підходу до повного переходу України на західні системи озброєнь – те, що Заходу доведеться врешті-решт зробити, оскільки він уже вибрав свої запаси радянських часів.

Росія продовжуватиме використовувати інформоперації для безпосередньої підтримки окремих військових операцій в Україні , особливо після того, якщо вона відновить ініціативу на передовій на сході України.

КУ кремлі відновлюють наратив, який перебільшує російські перемоги на передовій з триваючими наступами на Бахмут та Лиман. Міноборони рф гордо демонструє перемоги над захопленими населеними пунктами навколо Бахмута, але вплив таких інформаційних операцій слабшає.

Уже і Україна, і мілітарні російські націоналісти менш активно реагують на заяви про неминучу російську перемогу після року демонстрації російської військової некомпетентності. Але ці інформоперації ще можуть відновити вплив, якщо російські війська досягатимуть значних успіхі, а російські інформоперації, які зараз здаються неефективними, вийдуть на більшу потужність при зміні обставин.

Схоже, що на момент цієї публікації кремль також розвиває й інші наративи. А націоналістичні чиновники рф роблять дивовижні ядерні погрози у відповідь на нещодавні обіцянки Заходу про надання зброї.

Заступник міністра закордонних справ рф сєргєй вєршинін знову заговорив про готовність росії вести переговори з Україною «без попередніх умов» 11 лютого, але «на основі реальності, яка існує сьогодні» та з урахуванням максималістських цілей Росії – тобто умов, які все ще передбачають капітуляцію України. 

Заходу слід враховувати, що російські «пропозиції переговорів» можуть бути зовсім не про переговори чи умови миру, а радше інформкампаніями, спрямованими на те, щоб провести Росію через вікна можливостей або вразливості на полі бою.

Усі ці інформаційні кампанії мають на меті підтримку стратегічних цілей кремля щодо відокремлення Заходу від України, стримування поставок західної техніки та загалом підрив західної підтримки України і згуртованості західної коаліції. 

Багато інформкампаній рф також переслідуватимуть конкретні оперативні цілі щодо російської військової експансії. Західні лідери повинні визнати ці операції такими, якими вони є в контексті подій на полі бою, і протистояти спокусі взаємодіяти з російськими інформопераціями на власних умовах.

Цих наративів буде більше, і Захід повинен критично зважати на реалії поля бою, щоб підірвати ефективність російської гібридної війни. Також варто стежити за появою та інтенсифікацією певних інформаційних операцій у конкретний час, щоб належним чином оцінити та відреагувати на ці кампанії, як це зробила Адміністрація Байдена перед повномасштабним вторгненням в лютому 2022 року.

Тоді це серйозно підірвало здатність рф проводити вмілі інформаційні кампанії на підтримку зусиль гібридної війни. Але ліліпутін працює над відновленням своїх можливостей у цій сфері і досягає обмежених, але важливих успіхів. Особливо коли йому вдається формувати інформаційні кампанії, які резонують з дискусіями та страхами, що вже проявляються на Заході.