Як Китай розігрує білоруську карту

На Брестському полігоні Китай і Білорусь розпочали спільні антитерористичні навчання «Сокіл, що атакує». Місце проведення наштовхує на роздуми – до кордону з Польщею та Україною лише кілька десятків кілометрів. Солдати відпрацьовують дії у населених пунктах, нічне десантування, долають водні перешкоди. Навчанням передувала низка важливих подій…

Політолог Інституту майбутнього Ігор Тишкевич у своєму ТГ-каналі виклав хронологію моментів, що вказують на гру Пекіна.

Експерт вказав на цікаву обставину: після масштабних кадрових перестановок у білоруській владі, включаючи зміну міністра закордонних справ, минув тиждень. І він був насиченим подіями саме на... китайському напрямі.

1. Білорусь офіційно стала членом ШОС. Це насамперед реалізація ініціативи Пекіна, а не Москви, оскільки ця організація з клубу «Росія+» вже давно перетворилася на інструмент китайської зовнішньої політики. Під час саміту відбулися зустрічі Лукашенка із Сі й Ердоганом.

2. У Білорусі вперше (!) відбуваються білорусько-китайські навчання. Ще раз, білорусько-китайські, без участі «російських друзів». Це не масштабні маневри – китайських військовослужбовців трохи більше сотні – але насамперед політичний сигнал.

Перші два пункти пройшли в українському інформаційному просторі. А далі цікавіше. Бо ще є новини. Зокрема:

3. До Білорусі прибула делегація Головного управління підготовки та управління Центральної військової ради КНР. Обговорювати підготовку військових. І тут цікаво. Адже якщо йдеться про знайомство з характером сучасної війни, то китайським військовим їхати в Україну не з руки, в РФ – теж. Білорусь виходить як «проксі сила», куди можна послати солдатів. Це одне. А ось друге, головне, чим займається ГУПУ ЦВР КНР – це військова освіта. Тобто підготовка офіцерів. Думаю, очевидно, що білоруській військовій академії фактично нема чого запропонувати Народно-визвольній армії Китаю. А ось системі ВНЗ НВАК є що запропонувати охочим стати офіцерами. Формально, природно, якщо домовитись, будуть місця на навчання китайців у Білорусі та білорусів у Китаї. Насправді ключове – хто поїде до КНР. І це вкрай важливо, оскільки до сьогодні Білорусь не мала можливостей підготовки офіцерів за кордоном. Окрім, звичайно, російських ВНЗ. Дуже цікава заявка.

4. І, нарешті, 8 липня новопризначений міністр закордонних справ Білорусі здійснив перший «індивідуальний візит». У КНР. Де зустрівся з Ван І. На хвилинку, за сім днів, точніше, за 5 днів з моменту саміту ШОС, міністр закордонних справ КНР знайшов місце у графіку для персональної зустрічі з білоруським гінцем. Теж цікава подія. Крім того, Ван І заявив про підтримку Білорусі у процесі набуття статусу «партнера БРІКС» (тут, як писав раніше, членства до кінця 2025 року не бачити). Така собі політична цукерка з позначенням перспективи, якщо білоруська влада буде тямущою.

Словом, Китай укотре вирішив активізуватись на білоруському напрямку. Причому, цього разу (точніше, якщо дивитися останні 3-4 тижні) процес іде за зростанням.

А це означає, що:

1. У Білорусі можливі доволі нетипові (для періоду після 2020 року) події та процеси.

2. За ними варто таки спостерігати.

На фото з відкритих джерел – китайські солдати на полігоні під Брестом