Повна невдача, або Трамп, удари по Газі й ілюзія перемир'я

Юрій Кміть

Член Національної спілки журналістів України, співзасновник ІА "Західний інформаційний фронт" і Білоруського інформаційного центру у Львові.

Жодна з умов так званого «мирного плану» Дональда Трампа щодо Гази і миру на Близькому Сході так і  не виконана. Згідно з першою фазою угоди, ХАМАС мав повернути останніх заручників протягом 72 годин, а Ізраїль пообіцяв збільшити обсяги гуманітарної допомоги. Жодна з цих обіцянок не була виконана: ХАМАС і досі не повернув останки п’ятьох заручників.

Більш серйозна проблема, пов’язана з другим етапом, який вимагає від ХАМАС розброїтися. У районі міста Рафах, де досі існує мережа тунелів, за різними оцінками, залишаються десятки озброєних бойовиків, кілька сотень ховаються за так званою «жовтою лінією» дотику. Здатися та чи віддати зброю вони відмовляються.

За повідомленнями місцевих ЗМІ, спеціальний посланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер, зять Трампа, планували прибути в Ізраїль у понеділок (10 листопада), щоб спробувати врегулювати ситуацію, однак жодна зі сторін поки не демонструють готовності до компромісу

«Ізраїль має знати, що поняття капітуляції і здачі в полон не існує в словнику бригад «Аль-Кассам», — йдеться у заяві ХАМАС і яка  стосується його збройного крила. Елі Коен, член кабінету безпеки прем’єра Нетаньяху, заявив радіостанції «Кан», що бойовики з Рафаха «мають бути або ліквідовані, або вийти в одних трусах і з білим прапором».

Ескалація та порушення режиму припинення вогню

Незважаючи на дипломатичні зусилля, перестрілки та удари на півдні Гази тривають: за останні тижні повідомлялося про низку ударів і жертви у південних районах. При цьому ізраїльські удари неодноразово фіксувалися як порушення угоди про припинення вогню. Міжнародні посередники (Єгипет, Катар, Туреччина тощо) намагаються відновити чинність угоду, а США формально просувають пропозиції щодо тимчасових сил і фонду відбудови. Проте реальність на місці – це продовження війни: бойовики відмовляються здаватися, а інциденти в Рафаху ставлять під сумнів, що будь-яка мирна угода буде виконана.

Чому «швидкий» мир не дорівнює миру

1. Технічне виконання пунктів угоди провалено. Якщо умови першої фази — повернення заручників і збільшення допомоги — не виконані, вся «побудова довіри» залишається без фундаменту .

2. Невиконання другого етапу — розброєння — робить угоду  щодо «миру» декларативною. Якщо сотні бойовиків продовжують контролювати райони і відмовляються складати зброю, то жодна PR-угода не забезпечить стабільності.

3. Поки існують зовнішні «джерела підтримки», повноцінного миру не буде. Іран, Росія та Катар  чи  інші покровителі створюють тіньову систему фінансування терористів.

4. Дипломатія не витримує політичного PR-тиску. Якщо візити спецпосланців перетворюються на сцену для «демонстрації прогресу», але на землі реальних змін нема, то наслідком стають нові цикли насильства.

Висновок

Отже, ще раз «швидкий мир» — це не мир. Це політичний маркетинг. Без радикальної трансформації силової ситуації та без реального усунення джерел фінансування і озброєнь будь-яка мирна  угода ризикує залишитись лише рекламною акцією. Поки в тероризму є донори і покровителі, справжнього миру на Святій Землі не буде. І ще питання: чи може бути мир, коли немає переможця або коли конфлікт не вичерпано?

Фото - Президент США Дональд Трамп показує підписаний документ під час саміту щодо Гази в Шарм-еш-Шейху 13 жовтня 2025 року/Радіо Свобода/AFP