Як «Грузинська мрія» перетворюється на жахіття

Росія, зазнаючи поразки в Україні, прагне створити кільце нестабільності на всіх напрямках. Практично всіх держав пострадянського простору торкнулися гібридні дії Москви, а деякі під прямим впливом і контролем – як Білорусь.

Пояс напруги включає: Білорусь, Україну, Молдову, Грузію, Вірменію, Азербайджан.

Тією чи іншою мірою зачеплені країни Азії (хоч і менше). Росія вибудовує альянси з Іраном і Талібами.

Розширення напруги та конфліктів має декілька конкретних цілей:

- усі конфлікти, розломи відбуваються на точках зіткнення із західною системою. Росія намагається реалізувати політику щодо експорту хаосу до кордонів НАТО та ЄС;

- дестабілізація створить проблемні зони, на які Захід також витрачатиме ресурси, увагу;

- неоднорідний за своїм змістом, що не має єдиної геополітичної концепції, стратегії як щодо Росії, так і всього пострадянського простору, Захід втомиться від напруження і спроб погасити пожежі. Він не може реагувати на проблемні процеси одночасно й ефективно.

Захід до кінця не розуміє сенсу протистояння з Росією, все ще сподівається на гармонійне і взаємовигідне співіснування.

Через цю причину відсутній системний підхід і системні рішення на геополітичну турбулентність, що виникає.

Відповідно, побоюючись подальшої руйнації регіональної стабільності, Європа шукатиме компроміс із Москвою у питаннях стабілізації.

У Грузії політичні структури з явно проросійськими позиціями «Сила Народу» і «Грузинська мрія» спровокували серйозну політичну кризу, намагаючись проштовхнути закон про «іноагентів» за російським взірцем. Цей закон посилив авторитарну консолідацію в політичній системі країни та, ймовірно, у перспективі створив би умови для повернення країни у сферу впливу Росії.

Протести своїми силами, без відставки уряду, а також без розпуску парламенту, не зупинять авторитарного реваншу.

Я більш ніж упевнений, що після того, як суспільство заспокоїться (парламент пообіцяв не приймати одіозного закону), розпочнуться системні чистки: арешти, затримання, після чого закон та інші обмежувальні заходи запровадать.

З авторитарною владою знайти компроміс неможливо, вона завжди обдурить, вона завжди прагнутиме знищення противника, допоки зберігатиметься.

Захід практично втратив важелі впливу у Грузії. Поступове умертвіння Саакашвілі це підтверджує.

У свою чергу для Росії будь-який розвиток ситуації вигідний: посилення авторитаризму або розширення внутрішнього хаосу, конфронтації (як результат, наприклад, диверсії та перекриття нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан).

Павел Усов, політолог, ТГ-канал