Кримський фетиш... Або сценарій звільнення півострова

Зведення ліній оборони, риття окопів та встановлення фортифікаційних споруд стало останнім часом у тимчасово окупованому Криму якимось фетишем. Замість чергового «рекордного» туристичного сезону ведеться підготовка до оборони, хоча... Київ за 3 дні?

Зрозуміло, це все робиться передовсім для внутрішнього споживача, щоби показати, що сакральний півострів під захистом і ніякий морський десант або сухопутний контрнаступ не загрожує колисці російської бацили. Але ж запитання: до якого такого морського десанту вони готуються?

Україна не має достатньої кількості засобів, зокрема, великих/середніх/малих десантних кораблів/катерів для реалізації такого десантування. До того ж наявність у росіян БПКРК «Бастіон» загрожує такому сценарію великими втратами, так само як і сам процес десантування.

Тобто росіяни прямо зараз готуються в окупованому Криму до сценарію, що не до реалізації за жодних обставин. Це наштовхує на думку, що зараз у Криму триває банальний розпил бюджетного бабла, як в останній раз. Хоча чому «як в останній»? Саме – в останній.

Окрім того, тішить те, що по береговій лінії в низці локацій, наприклад, у Євпаторії, риють шанці там, де навіть теоретично десант не висаджували б, бо це не раціонально та безглуздо.

Але все ж таки, якщо говорити про звільнення Криму, яким буде сценарій?

Із 2022 року я незмінно дотримуюся думки, що це буде сценарій Зміїного острова, адаптований для дещо більшої території. Сценарій повної ізоляції півострова Крим від зовнішнього світу та методичної, планомірної анігіляції окупантів.

Основне завдання ВСУ для старту активної фази даного сценарію – це вихід до адміністративної межі півострова. Після цього розпочнеться формування ударно-вогневого потенціалу для виконання завдань зі знищення всіх військових об'єктів і військової інфраструктури на півострові.

Фактично, ЗСУ можуть забезпечити 4 зони ураження, з урахуванням наявних і перспективних засобів ураження, які ми можемо отримати (або вже отримуємо), і цих зон цілком вистачає, щоби змусити РОВ (російські окупаційні війська, - ЗІФ) тотально втиснутись у південній локації, оголивши, ну чи хоча би послабивши північ і центр півострова.

Заздалегідь зазначу, що зони ураження вказані з урахуванням буфера безпеки для засобів ураження до 20 км і без урахування специфіки пострілів, з усередненим значенням по дальності. Тобто умовно до +20-30% за дальністю до вказаних значень.

У свою чергу, важливим моментом буде відновлення повного контролю над Азовським морем і завдання непорівнянних із функціонуванням пошкоджень єдиної логістичної артерії, що з'єднує материкову росію та півострів – кримський міст.

Збереження поромного сполучення можливе лише з цивільною метою, а от у разі його використання для забезпечення півострова силами та засобами РОВ, такі пороми повинні знищувати: у морі, або в портах, адже під час перевезення військ вони можуть прикриватися і цивільними.

Таким чином, контингент РОВ на півострові опиниться в ізоляції і щодня нестиме втрати, відновлення яких не буде можливим. Тобто щоденний мінус, що призведе за деякий час до повної втрати боєздатності підрозділів РОВ у Криму.

Це лише один зі сценаріїв, який найбільш виразно  я бачу. Але разом із тим на столі в Генштабі ЗСУ, більш ніж упевнений, подібних сценаріїв декілька, і деякі з них набагато несподіваніші, ніж цей шаблонний малюнок більш масштабної операції, ніж була на острові Зміїний. .

Але загалом той фетиш, що російська пропаганда влаштувала навколо Криму, виглядає дуже вбого, з урахуванням того, як насправді виглядає звільнення півострова.

Пакуйте валізи, окопи не допоможуть. Навпаки, у них вас і закопають.

Олександр Коваленко, ТГ-канал