Дипломатичні ігри: на чиєму боці Китай у російсько-українській війні?

Після візиту китайського червоного президента Сі у москву зі США пролунало декілька заяв зі застереженнями щодо можливої допомоги по лінії Пекін-кремль. А в Євросоюзі взагалі підготували десант із прем’єр-міністра Іспанії Санчеса, президента Франції Емманюеля Макрона та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, що вилетів у Піднебесну «зондувати» тамтешній ґрунт.

Візит «євродесанту» відбувався на тлі інтерв’ю посла Китаю в Європейському Союзі Фу Ціна для видання The New York Times. Слова китайського дипломата не цитували тільки ліниві. Виокремлювали його слова про нейтральний статус Китаю, що дистанціюється від росії та її війни. «Китай ніколи не був на боці росії в цій війні, а дехто свідомо неправильно тлумачить це, тому що є так звана «безмежна» дружба або відносини». За словами Фу, фразу про «безмежну дружбу» між КНР і рф варто сприймати не інакше, як риторичний прийом.

Також він торкнувся теми відсутності дотепер телефонного дзвінка глави КНР Сі Президентові України після відвідин кремля. Фу пояснив, що цей факт не є суть важливим з огляду на велику зайнятість китайського лідера.

Китайський посол у ЄС нагадав, що його країна не надавала росії військову допомогу та не визнала за країною-агресоркою анексованих українських територій. Він також запевнив, що КНР не постачатиме рф зброю «для використання в Україні ні зараз, ні в майбутньому».

Проте з його інтерв’ю для NYT випливає, що у Пекіні є розуміння агресивної поведінки росії. Наприклад, КНР не піддала осуду повномасштабне вторгнення росії в Україну , оскільки там зрозуміли «заяви росії про оборонну війну проти вторгнення НАТО».

СТЕЖТЕ ЗА РУКАМИ

«Це саме та позиція, на яку Захід очікує від Китаю», - таку тезу висловив у своєму ТГ-каналі політичний аналітик Олександр Фрідман. Він вважає, що не варто перебільшувати значення цих слів.

«Москву оцінки Фу зачеплять, але ціль дипломата в іншому. Він створює (насамперед) сприятливе тло для візиту Макрона та фон дер Ляйєн до Пекіна», - йдеться у його дописі.

Керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (CACDS), Азійської секції New Geopolitics Research Network Юрій Пойта також відреагував на своїй сторінці у FB на слова Фу американському виданню.

Експерт у питаннях азійського регіону вважає, що стежити потрібно не за коментарями, що ні до чого не зобов’язують, а – «за справами «на землі». Наразі, вважає український фахівець, відкритої військово-технічної допомоги не буде, але інші види підтримки російського режиму з боку Пекіна відбуватимуться «повним ходом».

«Коментарі ж потрібно аналізувати з точки зору – де китайці хочуть обдурити? Час такий. Без введення в оману – «велику боротьбу» не виграти. Ну, і теза про те, що Сі не має часу на 30-хвилинний дзвінок Зеленському – повна маячня. Але з іншого боку – це і добре з точки зору холодного душу для занадто зачарованої Китаєм української влади», - написав Юрій Пойта.

ДОБРИЙ МАКРОН І СУВОРА УРСУЛА

Про неоднозначність позиції Китаю в російсько-українській війні свідчать і перші відомості про перемовини Макрона й Урсули фон дер Ляйєн. Як пише агенція Reuters, на прямі заклики французького лідера до Сі вплинути на союзну росію та допомогти припинити війну в Україні, китаєць відповів обнадійливою фразою про те, що «обидві сторони зможуть якомога швидше провести мирні переговори».

За словами Макрона, Захід повинен залучити Пекін для допомоги останнього у припиненні кризи та запобіганні «спіралі» напруженості, що може розколоти світові держави на ворогуючі блоки.

Після зустрічі з Макроном Сі закликав Україну та росію відновити мирні перемовини і знайти політичне вирішення конфлікту.

У своїй розмові з лідером Китаю, Макрон просив його тиснути на росію, щоби у кремлі відмовилися від ідеї розмістити тактичну ядерну зброю в сусідній Білорусі. У цій частині розмови комуніст N1 також відбувся загальними фразами: «не можна вести ядерну війну» і заявив про необхідність поважати зобов'язання щодо невикористання ядерної зброї всіма країнами, не згадуючи при цьому росію.

Як зазначає Reuters, візит представників ЄС у Китай відбувся після багатьох років погіршення відносин з Пекіном через такі питання, як звинувачення в порушенні прав людини, заблокований інвестиційний пакт і небажання Китаю засудити росію за вторгнення в Україну.

Звертає на себе увагу риторика любителя м’якої дипломатії француза (достатньо згадати його манію телефонувати путіну). Макрон у Пекіні виступав проти скорочення торгівельних і дипломатичних зв'язків із Китаєм з боку Європи та відкинути ідеї про неминучу напругу між Китаєм і Заходом.

У відповідь на це Сі відказав, що Китай і Франція мають здатність і відповідальність подолати «розбіжності» й «обмеження» в умовах глибоких історичних змін у світі. А також згадав про готовність Китаю працювати з ЄС для відновлення «обміну» на всіх рівнях.

Агенція Reuters зауважує, що Макрон і фон дер Ляйєн у Пекіні розігрували ролі відповідно «хорошого та поганого» поліцейських. Перший голубитиме Сі «перезавантаженням» відносин, друга накреслить «червоні лінії», за які КНР не варто переступати.

Обнадіює те, що не всі вагомі слова сказали ще інші світові гравці: США, Великобританія та їх ближні союзники. Бо якщо і вони долучиться до дипломатичних ігрищ – добром це може не закінчитися. Понад 20-літній досвід загравань Заходу із путіним та економічне підгодовування його режиму призвели до кровопролитної війни. Історія взаємин Заходу з Китаєм – дуже нагадує російську. Сі, услід за кремлівським карликом, теж став на червону доріжку диктатора. Мабуть, відчув силу свого режиму, який заманив велику кількість світових виробників, перейняв хоч і не передові, та все ж технології (які так-сяк удосконалив) і вивів Китай на перші місця у світі за економічними показниками…

Також читайте:

Планета Китай: особливості національного менталітету