Через дурість лукашенка Білорусі доведеться виплачувати репарації Україні

Допоки на білорусько-українському кордоні відносне затишшя, попри постійні військові навчання в Білорусі та розгулу російської армії вкупі з безчинствами режиму лукашенка тема відкриття білоруського фронту та нового наступу на Україну відійшла на другий план. За винятком нещодавньої диверсії видається, що лукашенкові вдалося остаточно вийти з війни й самоусунутися від агресії путіна. Чи це так і що вплинуло на його таке рішення. А також про відповідальність Білорусі та репарації Україні - думка аналітика та політолога. 

Експерт у сфері стратегічної аналітики, політолог Володимир Воля розповів в ефірі каналу
Malanka Media. Він, зокрема, висловив думки про:

• затишшя на білорусько-українському кордоні і зниження загроз нападу з боку Білорусі;
• вихід лукашенка з війни та наявність/відсутність загроз із боку Білорусі;
• причини, які підштовхнуло лукашенка не підтримувати путіна на фронті;
• можливість диктатора відійти убік та зняти зі себе відповідальність за війну.

В останньому блоці запитань політолог Володимир Воля поділився міркуваннями про наслідки для Білорусі через примітивну політику лукашенка.

За словами експерта, з точки зору міжнародного права, Білорусь «завдяки» рішенню лукашенка стала співучасницею агресії проти України. Не зважаючи на те, що білоруські війська не брали безпосередньої участі у  воєнних діях проти українських військ на території України.

«Насправді, Білорусь, за нормами міжнародного права – співучасниця агресії, тому що є Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії», - розповідає Володимир Воля. - І в ній є перелік того, що ми можемо вважати агресією. Отож, надання однією державою своєї території іншій державі для нападу на третю державу є актом агресії. Це означає, що лукашенко, намагаючись продовжити існування свого режиму через якісь вигоди, дозволив путіну використовувати територію Білорусі для нападу на Україну… Однак російські війська, які вторглися з території Білорусі на територію України, завдали величезних втрат Україні. Населеним пунктам Київської, Чернігівської, Житомирської областей завдали значних руйнувань житловим, культурним, соціальним та інших будівлям і плюс смерть багатьох людей».

Фактично наявний факт повномасштабних воєнних дій, що зачепив декілька областей України. І до цього прямо причетна Білорусь – це не була якась локальна провокація на кшталт прикордонної перестрілки. І це, вважає учасник розмови новинного каналу Malanka Media, лягає на плечі всієї Білоруської держави та всього білоруського народу, «від імені якого лукашенко, за якісь там привілеї та кредити від путіна, по суті дав покористуватися Білоруссю для агресії проти України, таким чином навісивши на Білорусь репараційний борг росії». Хоча білоруси у своїй більшості цього не розуміють!

Щодо завершення війни, то перемовин у форматі, що пропонують із кремля чи Пекіна, не буде.

«Щоб у білоруських громадян не складалась ілюзія, що якийсь дядько там домовиться з іншим дядьком, як любить проросійська пропаганда розповідати, що все якісь «обкоми» вирішують там: вашингтонський обком, кремлівський обком, от тепер пекінський намалювався. Мовляв, домовляться і все само собою врегулюється. Ні, насправді неможливі переговори з росією на умовах росії, тому що росія визнана агресором трьома-четвертими країн усього світу. Рішення Міжнародного кримінального суду – суду, створеного ООН для розслідування воєнних злочинів, так от, рішенням Міжнародного кримінального суду вивчено багато фактів, які вказують на те, що керівництво російської федерації винувате в організації двох видів воєнних злочинів. Тому рішення МКС є фактором, що підтверджує справедливість застосованих до росії санкцій. Санкції з росії та Білорусії не скасують доти, допоки росія не виведе свої війська в односторонньому порядку з території України до кордонів 1991 року. Про що йдеться в резолюції від 2 березня 2022 року Генасамблеї ООН», - розповів експерт.

На думку Володимира Волі, цих умов буде достатньо для завершення війни. Але ще будуть переговори. І стосуватимуться вони розміру репарацій і механізму їх виплат.

«Усе ж таки, ми в Україні прекрасно розуміємо, що білоруський народ загалом не хоче воювати та не збирається. І це важливий фактор для того, щоби проектувати політику Української держави на майбутнє», - прогнозує політолог.