Маріонетки кремля – польський уряд видав 2-гу частину списку російських пропагандистів

Російська пропаганда користується послугами багатьох громадських діячів, які працюють у Росії. Офіційно вони мають статуси «журналістів», «коментаторів» чи «експертів», але їхні публічні виступи фактично є виконанням завдань підконтрольного спецслужбам російського пропагандистського апарату. Під час відвідування телевізійних новин та програм поточного сьогодення, а також тих, які мають більш легку, розважальну форму, учасники пропагандистської діяльності поширюють тези та наративи в руслі лінії влади, фактично заражаючи громадську думку неправдивим змістом. Вони реалізують поточний порядок денний Кремля щодо війни проти України, Заходу, місця Росії у світі, імперіалістичної політики Владіміра Путіна тощо. Вони є частиною машини брехні, якою керує влада у Кремлі, і стають творцями дезінформації.

Нижче ми описуємо профілі російських пропагандистів, які фігурують як «експерти» на російському телебаченні.

Такий текст зі списком російських пропагандонів опублікував на урядовому порталі уповноважений уряду з безпеки інформаційного простору Польщі, координатор спецслужб РП Станіслав Жарин. Ця частина стала продовженням першої частини переліку кремлівських розпалювачів ненависті, агресії та війни, що його польський уряд опублікував наприкінці червня 2022 року.  

Алєґ Морозов

Депутат Держдуми, екс-глава офісу президента Володимира Путіна, активний телекоментатор, часто з'являється у пропагандистських програмах на політичну тематику.

Він відомий своїми агресивними, антизахідними й антиукраїнськими висловлюваннями. О. Морозов «прославився» ідеєю викрадення західних політиків, які відвідують владу в Києві на знак солідарності, та погрозами Польщі «денацифікацією» у відповідь на її участь у допомозі Україні.

Алєксєй Пушков

Колишній депутат Держдуми, нині сенатор Ради Федерації, голова комітету з інформаційної політики. Журналіст, активний телекоментатор, ведучий аналітичної програми «Постскриптум» на каналі ТВЦ, в якій у надзвичайно різкій формі подають антизахідний контент і антинаукові теорії. Його аудиторія нараховує десятки мільйонів глядачів. Неодноразово нагороджений владою за «досягнення» у сфері ЗМІ та роботу на РФ. Він багато разів нападав на Польщу, під час пандемії COVID-19 неправдиво звинувачував польську владу у блокуванні літака з російською допомогою для боротьби з пандемією Італії.

Алєксандр Бузаладзе

Військовий кореспондент російського державного телебачення, матеріали якого транслюють у тому числі на каналі «Росія-1». Автор репортажів із місць збройних конфліктів у світі (Сирія, схід України). У сюжетах зі сходу України він публікував неправдиві матеріали, не підтверджені жодними доказами, наприклад щодо масового залучення польських найманців на боці української армії.

Алєксандр Ґордон

Радіо- та телеведучий, журналіст, актор і режисер. Окрім російського, він також має американське громадянство. Керівник студії журналістики Московського інституту телебачення і радіо «Останкіно».

Особливо активний на державному телебаченні як ведучий багатьох актуально-інформаційних програм. Викладає агресивні погляди і зміст, публічно пропагує бажаність проведення Російською Федерацією військової «операції» в Україні.

Алєксандр Дуґін

Головний творець кремлівського неоімперіалізму, геополітик і філософ. Панегірик тоталітаризму та лібералізму, запеклий критик Заходу. Один із основоположників ідеї «русского міра» і т. зв. Новоросії, шовініст, українофоб, прихильник експансії Російської імперії та євразійської політичної орієнтації Росії.

Він закликає до ліквідації України, яка є не державою, а т. зв «створена Заходом антиросія». У своїй філософії Дуґін також заперечує Польщі право на існування. Його називають ідеологом В. Путіна або кремлівським шаманом, чиї нездорові ідеї заразили весь російський істеблішмент, що прагне їх реалізувати.

Алєксандр Коц

Відомий пропагандист, військовий кореспондент газети «Комсомольська правда» прославився маніпуляціями і брехливими повідомленнями із фронту на сході України у 2014 році, за що його видворили з України і звинуватили у співпраці із проросійськими терористами з Донецька. У ЗМІ він представляється як противник «кольорових революцій» і як прихильник тісної інтеграції Білорусі та Росії, підтримує війну проти України, називає її боротьбою з «фашизмом».

Раніше висвітлював конфлікти на Кавказі, у Лівії, Сирії, Афганістані, Косово, Єгипті і Криму. Нагороджений владою у Кремлі медаллю за матеріали про анексію Кримського півострова.

Анатолій Сулєйманов

Головний редактор прокремлівського телеканалу Life News, який пропагандистсько підтримує проросійських терористів на сході України. За даними українських спецслужб, телекореспонденти, які працювали в Донецьку, мали підтримувати проросійських терористів. Неодноразово отримував нагороди від органів влади Російської Федерації.

Алєксандр Проханов

Письменник і публіцист, якого називають «православним сталіністом», ідеологом сучасної неоімперської течії, він є духовним компасом державної влади. Він штатний кремлівський пропагандист із націоналістичними, фашистськими поглядами. Він є головним редактором ультраправої газети «Завтра». Понад десяток років він регулярно виступає в телевізійних програмах і радіопередачах.

Будучи значною фігурою в суспільному житті сучасної Росії, він виступає з політичних питань. Здобув популярність завдяки відкритій підтримці анексії Криму Росією, що відповідає його вимогам відродження імперії.

Аркадій Мамонтов

Тележурналіст, режисер. У минулому він працював іноземним кореспондентом у конфліктних регіонах, був одним із авторів програми «Спеціальний кореспондент» – пропагандистського рупора Кремля, та власної телепередачі. Відомий своїми радикальними поглядами, автор гомофобних та ксенофобних заяв, бере активну участь в агресивній державній пропаганді путінського режиму. Відповідає за створення в інтересах Кремля повідомлень, які свідомо спотворюють дійсність, обманюють людей і нагнітають агресію, атмосферу страху та ненависті. Спеціалізується на розпалюванні антизахідних та антиукраїнських настроїв у суспільстві.

Боріс Корчєвніков

Журналіст, актор, пропагандист каналу «Россия 1», також пов’язаний із телеканалом православної церкви «Спас», близький соратник ведучого російського телеведучого Дмитра Кисельова. Ведучий ток-шоу, присвячений актуальним питанням суспільно-політичного життя, у скандальній формі подає теми.

Валєрій Коровін

Політолог, соціолог, журналіст. Засновник і директор Центру геополітичної експертизи, пов'язаного з Eurazja.com та О. Дугіним. Проповідує ідеї фальшивого консерватизму, євразійської архаїки. Він ставить під сумнів право України на суверенітет.

Дмітрій Борісов

Тележурналіст, пов’язаний із першою програмою державного телебачення, де серед іншого веде новини та ток-шоу «Пусть говорят», яке охоплює різноманітні теми – від суспільних до політичних. Борисов займається кремлівською пропагандою і є прихильником неоімперської політики Росії.

Дмітрій Пучков, на псевдо «Гоблін»

Письменник, публіцист, перекладач фільмів і відеоігор, блогер і колишній офіцер російських силових структур. Автор декількох нон-фікшн книг. Він розміщує політичні коментарі у своєму блозі. Представляє радикальні погляди, тяжіє до тенденції відбілити Радянський Союз і нападає на ліберальну демократію Заходу.

Іґорь Прокопенко

Журналіст РЕН ТВ, режисер-документаліст, письменник, колишній військовий кореспондент. Ведучий псевдонаукових програм, що виходять на державному телебаченні. Він сприяє антизахідній та антиукраїнській пропаганді, поширює фейкові новини й антизахідні теорії змови, особливо після початку війни проти України у 2014 році.

Один із головних двигунів антизахідної пропаганди, спрямованої на найменш освічені верстви суспільства.

Пьотр Толстой

Заступник голови російської Держдуми, пропагандист «Першого каналу» державного телебачення. Відомий своїми антисемітськими висловлюваннями, він звинувачує Польщу в «істеричній русофобії та історичній безграмотності», прихильник ідеології російського неоімперіалізму.

Сєрьґєй Брильов

Ведучий російського телебачення на державному телеканалі «Росія», він також є директором підконтрольного Кремлю медіахолдингу ВГТРК, членом президії Ради зовнішньої та оборонної політики та Академії російського телебачення. Путінський пропагандист із антизахідними поглядами.

Андрєй Кондрашов

Заступник директора Всеросійської державної телерадіокомпанії (ВГТРК), до складу якої входять найважливіші державні ЗМІ, журналіст, автор документальних фільмів (у тому числі про Володимира Путіна). Багато років він програму «Прямая линия» з Володимиром Путіним. Обіймав посаду прес-секретаря виборчого штабу президента Росії.

Сєрьґєй Курґанян

Політик, науковець і театральний режисер. Засновник і лідер російського націоналістичного руху. Лояльний до влади – прокремлівський політолог, люто критикує Захід.

Іґорь Коротченко

Головний редактор пов'язаного з російською владою журналу «Национальная оброна». Полковник генштабу ЗС РФ у відставці, військовий експерт на громадському телебаченні, постійний учасник пропагандистських ток-шоу. Він неодноразово намагався залякати поляків ракетними ударами та помстою у відповідь на їхню прихильність Україні.

Сєрьґєй Марков

Політолог, публіцист, громадський діяч, багаторічний радник Владіміра Путіна. Експерт актуальних програм, радикально антизахідних та антиукраїнських. Він розцінює вторгнення Росії в Україну як операцію зі «звільнення України» від західної (американської) окупації.

Андранік Міґранян

Політолог, історик, викладач підконтрольної спецслужбам російської школи (Московський державний інститут міжнародних відносин), експерт і аналітик, який часто виступає на російському пропагандистському телебаченні. Підтримує вторгнення в Україну та наддержавну політику влади Російської Федерації.

Алєксєй Чєснаков

Політолог і директор прокремлівського Центру політичної кон'юнктури, автор низки публікацій про внутрішню та зовнішню політику Росії. Він також обіймав посаду заступника глави внутрішньої політики в адміністрації президента Російської Федерації. Часто виступає в журналістських програмах режимного телебачення як експерт.

Сєрьґєй Міхєєв

Політолог, експерт журналістських програм державного телебачення. Він закликає «остаточно вирішити українське питання», визнавши землі України належними Росії.

Євґєній Сатановскій

Політолог, політичний оглядач, який часто виступає на російському державному телебаченні, фахівець із Близького Сходу та Ізраїлю, колишній президент Російського єврейського конгресу.

Він став відомим своїми антипольськими висловлюваннями в контексті Другої світової війни, зокрема вихвалянням Катинської різанини і звинуваченнями російської пропаганди щодо «польського антисемітизму».

Владімір Сунґоркін

Головний редактор «Комсомольської правди», яка має значний вплив на поширення кремлівської пропаганди. Сунґоркін включений до звіту «1 500 розпалювачів війни» Форуму вільної Росії. У звіті містяться імена російських громадських діячів, воєначальників, депутатів, пропагандистів, артистів та спортсменів, які публічно підтримали або безпосередньо причетні до агресії Путіна.

Константін Затулін

Політик, депутат Держдуми РФ, заступник голови комітету у справах СНД, черговий експерт публіцистичних програм державного телебачення. Він відкрито виступає з антиукраїнською позицією, визнаючи Україну ворогом Російської Федерації, який повинен припинити своє існування.

Р.S. Російська пропаганда має багато обличь та акторів, вона також використовує різні форми донесення до адресата, якому вона присвячена. Різноманітні прийоми та методи дозволяють Росії досягати своїх цілей як усередині Росії, так і за її межами.

Коментатори, експерти, публіцисти та науковці спираються на офіційні меседжі, що надходять із центру влади. Їхні заяви не лише задають тон пропаганді, а й є її активною частиною, стаючи основним джерелом дезінформації.

Із першою частиною дослідження про провідних російських пропагандистів можна ознайомитися ТУТ
Також читайте:
Російські пропагандисти відповідатимуть за кожну краплю української крові