Аналіз виборів до Європарламенту у Польщі: політична сцена радикалізується і цементується

Минулої неділі у країнах Європейського Союзу відбулися вибори до Європарламенту. Деякі коментатори вже встигнули охрестити дані вибори радикальним поворотом праворуч. Потрібно пам’ятати, що Європейський парламент складається зі 705 депутатів, а більшість складають Європейська народна партія (Християнські демократи), Прогресивний альянс соціалістів і демократів та Альянс лібералів і демократів за Європу. Ймовірно, саме таким буде і нова коаліція, яка може бути розширена за рахунок Зелених.  

У Польщі вибори до Європейського парламенту принесли неочікуваний, але прогнозований результат з огляду на низьку явку виборців. Вона склала лише 40 % (попри активну кампанію зі заохочення голосувати з елементами провокування і страху перед війною і путіним) – від Польщі до Європейського парламенту потрапило 53 особи.

Згідно з оголошеними результатами, перше місце отримав виборчий блок «Громадянська коаліція» (ГК) - 37,06% – 21 мандат, «Право і Справедливість» (ПіС) – 36,16% – 19 місць, «Конфедерація» отримала свій найкращий результат на євровиборах і загалом на виборах – 12,08% – 6 місць, Блок «Третій шлях» має 6,91% – 4 місця, «Лівиця» отримала 6,3% – 3 місця.

Серед несподіванок до Європейського парламенту не переобрали таки досвідчених депутатів, як Яцек Саріуш-Вольський і Ришард Чарнецький. Водночас, до Європейського парламенту від Польщі поїдуть такі контраверсійні особи, як Ґжеґож Браун, Даніель Обайтек, Мацей Восік або Маріуш Камінський.

Формально, дані вибори є першими, які ПіС програла за понад 10 років (варто підкреслити, що різниця між двома найбільшими партіями Польщі тривалий час складає від 3 до 1%). Іншим феноменом даних виборів є третє місце «Конфедерації» і її повернення до Європарламенту (минулого разу – 8 каденції Європарламенту – від Конфедерації було обрано Януша Корвіна-Мікке, який під час своєї промови використав гітлерівське вітання. Деякі польські коментатори вважають, що подібне переформатування виборчих уподобань може бути початком побудови коаліції між ПіС і «Конфедерацією».

«На мою думку, результати виборів до Європарламенту не є перемогою політичних сил Польщі, які утворили нинішній уряд. Дані результати мають бути тривожним сигналом для партій, що перебувають при владі. Проте, складається враження, що правлячі кола не розуміють цього. Можливо, вони лише вдають, що радіють згаданим результатам, але якщо ж вони реально повірили у власну пропаганду, тоді це означає, що вони ментально не дуже відрізняються від своїх політичних конкурентів із правого боку», - зазначив польських журналіст і колишній дипломат Вітольд Юраш (на фото).

На думку польського журналіста, ПіС не є традиційною християнсько-демократичною партією, оскільки виступає проти ліберальної демократії, проте, не варто її звинувачувати у проросійськості.

На уточнювальне запитання щодо загальноєвропейських тенденцій, експерт зазначив, що кількість депутатів від правлячої коаліції («хадеки», соціал-демократи та ліберали) в Європарламенті зменшилося лише на 10%, а якщо додати лівих, зелених і частину незалежних, виходить, що політичні сили мають понад 500 депутатів на 705 місць у парламенті.

«Мелоні можна назвати правою, але не крайньоправою, «Альтернатива для Німеччини» (АдН) – це крайня права сторона. Марі Ле Пен у цьому спектрі ближче до Мелоні, вона змінилися, політична реальність змусила Ле Пен відмовитися від проросійських поглядів, але вирішальними для Франції є виключно президентські вибори, а не парламентські... В Німеччині, дійсно, відбулася певна революція – АдН посіла друге місце та випередила соціал-демократів, які нині перебувають у владі. АдН отримала лише 15%, але жодна партія не хоче з нею вступати в коаліцію, навіть на регіональному рівні. Відповідно, якщо говорити про правий поворот, то, частково, це стосується лише Франції. Хочу підкреслити, що Марі Ле Пен докладає зусиль, щоби позбутися проросійськості, а ось АдН – ні», - підкреслив колишній дипломат і політичний оглядач Вітольд Юраш.

На польській політичній сцені вибори до Європейського парламенту стали прологом до виборчої кампанії на посаду президента, що мають відбутися у червні 2025. Протягом наступних декількох місяців провідні політичні сили вирішуватимуть доцільність участі своїх кандидатів, а дві провідні (ГК та ПіС) політичні сили будуть визначатись із головним кандидатом від своїх партій. Виграш президентської кампанії для ГК або ПіС означитиме завершення певного етапу у нинішньому виборчому циклі. Ймовірно, вибори президента будуть фінальним акордом у політичні кар’єрі Дональда Туска та Ярослава Качинського – хоча обоє не братимуть участі у самих виборах. Результати виборів до Європарламенту свідчать, що політична сцена радикалізується і цементується, однак це не означає, що протягом року на ній не з’явитися нова несподівана зірка, а теперішні партії поділиться на декілька. Смерть польського солдата на кордоні з Білоруссю, будівництво оборонної лінії та військово-політична риторика мотивувала взяти участь у виборах дисциплінований електорат. Якою ж буде політична та безпекова ситуація через рік – важко передбачувати.

Євгеній Білоножко, журналіст ЗІФу у Польщі і країнах ЄС

На фото wyborcza.pl – голосування на одній із виборчих дільниць до Європарламенту у Лодзі, Польща