путін сховався в Азербайджані від курської ганьби – огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Потенційна активізація російської експансії в Арктиці, аналіз чутків про призначення Алєксєя Дюміна командуючим російськими силами в Курській області та важливі перестановки в російських ключових міністерствах - в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк  представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Поточна політична і соціальна ситуація навколо бойових дій у Курській області

Протягом минулого тижня ми спостерігали продовження сталої стратегії кремля щодо реакції на українську військову операцію в Курській області. Це стосується як політичного, так і соціального реагування. Ми побачили, що російське населення загалом повністю адаптувалося до останніх новин і більше не демонструє радикальної реакції, яка спостерігалася в перші дні воєнних дій у цьому регіоні. Разом з тим подібна адаптація не спостерігається серед росіян, які безпосередньо проживають на території Курської області, а також в інших прикордонних областях. Саме тут наявне активне невдоволення населення російською владою.

За минулий тиждень кремль зробив низку кроків, спрямованих на нівелювання публічних дискусій на тему зниклих безвісти людей у Курській області. Було заблоковано чи заборонено працювати кільком ресурсам, які допомагали місцевому населенню шукати своїх зниклих родичів.

Важливо зазначити, що росіяни, як і державний апарат, демонструють сприйняття бойових дій у Курській області як стихійне лихо техногенного або природного характеру. Натомість пропагандистська машина досі не намагається використати цю ситуацію для консолідації суспільства і підвищення його залученості у війну. Це підтверджує той факт, що кремль, попри обмежену радикальну риторику, не готовий підвищувати ескалацію включно з погрозами застосування ядерної зброї.

Як раніше аналізувала Українська призма, кремль продовжив використовувати фактор Курської АЕС для подальшої дискредитації України, виставляючи її як загрозу ядерній безпеці.

Так, очільник російського "росатома" запросив главу МАГАТЕ Рафаеля Гроссі відвідати Курську АЕС. На цьому тлі російська пропаганда знову намагалася звинуватити Україну в підготовці атак на окуповану Запорізьку АЕС і Курську АЕС. Можливо, це було лише необхідним приводом для згоди Гроссі відвідати росію. У цій ситуації варто очікувати подальших спроб кремля використати ядерний фактор для дискредитації України в міжнародних організаціях.

Аналіз чуток про призначення Алєксєя Дюміна відповідальним за контртерористичну операцію в прикордонні

Важливим внутрішньополітичним чинником у росії стало обговорення інформації, пов'язаної з участю помічника президента росії Алексєя Дюміна в управлінні ситуацією в Курській області. Низка російських ЗМІ заявили, що його було призначено координатором контртерористичної операції в прикордонних областях. Деталі цього призначення різняться - від безпосереднього контролю над управлінням російськими військами до координації силових і цивільних органів влади.

Каталізатором чуток стала участь Дюміна в нараді глав різних силових відомств, яку минулого тижня скликав путін. Цей факт не повинен дивувати, адже цей чиновник відповідає за координацію роботи військово-промислового комплексу росії. Однак згадані чутки не підкріплені ні публічно, ні юридично. Дюмін, маючи статус лише помічника президента, не володіє жодними прямими повноваженнями, які дозволяли б йому взяти на себе контроль над бойовими діями в регіоні.

Ще одним важливим фактором є відсутність публічного підтвердження, що Дюмін будь-яким чином взяв на себе відповідальність за ситуацію. Наразі єдиним схожим підтвердженням є лише окремі заяви різних російських публічних діячів.

Слід розуміти, що інформація про контроль з боку Дюміна над усією російською військовою операцією в Курській області є недостовірною і ґрунтується лише на чутках. Найімовірнішим сценарієм залишається його роль як координатора роботи між силовими та цивільними органами влади, а не безпосередній контроль над ними. Така вірогідність також підтверджується статусом Дюміна саме як помічника президента, що дозволяє йому вести подібну діяльність. Слід також враховувати його позицію секретаря Госсовєта, що займається координацією регіональної та федеральної влади. Загалом же подібне призначення підтверджує факт того, що путін довіряє Дюміну.

Створення в росії нової морської колегії

Минулого тижня путін створив нову структуру у сфері морської політики рф - морську колегію. Офіційно заявлено, що сфера діяльності цієї колегії буде спрямована на підвищення ефективності національної морської політики росії та її реалізацію. Головою нової структури путін призначив Ніколая Патрушева, колишнього секретаря ради безпеки рф і одного зі своїх найбільш наближених соратників, який наразі обіймає посаду помічника президента і займається кураторством у сфері суднобудівництва.

Призначення Патрушева є важливим, оскільки морська колегія займатиметься питаннями, пов'язаними з розвитком військово-морського флоту росії, а також захистом її інтересів в Арктиці. На своїй минулій посаді Патрушев вже займався цією тематикою в рамках кураторства міжвідомчої комісії із забезпечення “національних інтересів” рф в Арктичному регіоні.

Наразі Патрушев оголосив, що має намір зайнятися нормативно-правовою частиною російської морської політики. Його верховенство може свідчити про радикалізацію стратегії рф у напрямку подальшої експансії навколо Арктики. Цей факт безпосередньо пов'язаний із заявами про намір розвивати російський військово-морський флот.

Наступним фактором, пов'язаним зі створеною морською колегією і який необхідно врахувати, є майбутня діяльність російського північного морського шляху, який активно просувається кремлем останніми роками. Росія намагається представити цей маршрут як альтернативний шлях транспортування китайських товарів до Європи, що наразі не принесло фактичних результатів.

Таким чином, треба відслідковувати майбутню роботу Патрушева, зокрема в галузі будівництва додаткових російських атомних криголамів, які необхідні для функціонування північного морського шляху. Усе це свідчить про те, що кремль починає активну роботу в напрямку повноцінної політичної та економічної експансії в Арктичному регіоні.

Останні кадрові призначення в міністерстві оборони та міністерстві закордонних справ

Минулого тижня у двох російських міністерствах - у міністерстві закордонних справ і міністерстві оборони - відбулися значні кадрові зміни.

Стало відомо, що Анну Цивілєву, яка є родичкою путіна і яку було призначено на посаду заступника міністра оборони під час останніх великих кадрових перестановок, було підвищено до статс-секретаря - заступника міністра оборони. Перед своїм початковим призначенням у міністерстві Цивілєва не обіймала жодних важливих державних постів і займалася питаннями реабілітації російських військових. Українська призма дійшла висновку, що її посада заступника міністра оборони була потрібна для того, щоб путін міг краще контролювати військових чиновників у міністерстві оборони. Призначення Цивілєвої статс-секретарем підтверджує цю версію. На цій посаді вона займатиметься формуванням позиції російського президента та уряду щодо різних законопроектів, тобто, по суті, буде ключовою ланкою між міністерством оборони та іншими федеральними структурами.

Зміни відбулися і в міністерстві закордонних справ. Стало відомо, що російський дипломат Сєргєй Бутін був призначений першим заступником міністра закордонних справ. Важливо зазначити, що його було обрано на посаду самого звичайного заступника міністра всього лише рік тому.

Бутін - кадровий дипломат, який перебуває в російській системі мзс з 1996 року. Більшу частину часу він працював безпосередньо в департаменті міністерства, а також займався східним напрямком у статусі віце-консула і генерального консула в Японії. Його стрімке кар'єрне зростання за останній рік може свідчити про можливий розгляд саме його кандидатури як можливої майбутньої заміни Сєргєя Лаврова на посаді міністра закордонних справ. Після початку війни в російських ЗМІ періодично поширювалася інформація про те, що Лавров може піти зі своєї посади за власним бажанням.

Зміна риторики росії щодо теми потенційних мирних переговорів

У ситуації з українською військовою операцією на території Курської області в росії спостерігається відсутність єдиної позиції щодо теми мирних переговорів.

Ще в момент своєї першої публічної реакції на цю подію путін заявив про неможливість ведення будь-яких переговорів. Водночас у російських ЗМІ поширювалася інформація про те, що росія припинила будь-які гуманітарні або політичні переговори через ситуацію в Курській області.

Однак після двох тижнів ми бачимо відсутність доказів жорсткої російської позиції. Так, стало відомо, що кремль вперше за час війни самостійно ініціював переговори про обмін полоненими на тлі їхньої великої кількості в Курській області. Стосовно питання так званих мирних переговорів спостерігається аналогічна ситуація.

Так, 19 серпня російський міністр закордонних справ Сєргєй Лавров повторив наратив путіна про неможливість ведення будь-яких перемовин після української військової операції в Курській області.

Водночас помічник російського президента з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що російські мирні пропозиції не анульовано, а лише відкладено, оскільки на цьому етапі вони «були б недоречними». Це може свідчити про те, що заяви російських лідерів про неможливість переговорів через військові дії в Курській області є лише частиною публічної риторики. Проте ми бачимо, що українська військова операція в російському прикордонні вже дала певні політичні результати, ставши вагомим чинником у питанні можливих мирних переговорів.

Офіційний візит путіна в Азербайджан

​Путін здійснив офіційний візит до Азербайджану, перший з моменту початку російського повномасштабного вторгнення в Україну. Офіційно заявлено, що темою переговорів між путіним і президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим стало зміцнення союзницьких відносин між державами.

Водночас більшість експертів сходяться на думці, що головною причиною візиту путіна є необхідність обговорення питань, пов’язаних із постачанням газу на європейський ринок. Росія за останній час демонструвала бажання зберегти його експорт після закінчення терміну дії відповідного транзитного договору з Україною в кінці 2024 року. Ймовірно, азербайджанський газ надходитиме до Європи через російську та українську газотранспортні системи, що й дасть змогу зберегти транзит.

Ще однією темою обговорення стало мирне врегулювання і підписання договору між Вірменією та Азербайджаном. У цьому питанні кремль намагається нав'язувати свої посередницькі послуги, щоб зберегти вплив у регіоні. Однак поточні російсько-вірменські відносини свідчать, що ймовірність цього посередництва з боку москви є малоймовірною. Загалом у цьому питанні росія здебільшого зберігає символічну роль.

Також слід визнати, що наразі відносини між росією та Азербайджаном дійсно перебувають у достатньо позитивній формі.

Фото Президент росії путін (ліворуч), президент Азербайджану Ільгам Алієв (праворуч) і його дружина Мехрібан Алієва, Баку, 19 серпня 2024 року/Радіо Свобода