Що відбувається всередині російської вертикалі влади

Переміщення масштабних бойових дій на територію Росії показало слабкі сторони її кланової структури й адміністративний хаос.

Операція ЗСУ у Курській області має не лише військове, а й важливе політичне значення. Реакція путіна на «курську ситуацію», як він називає прорив українців, дозволила трохи краще зрозуміти, що відбувається всередині російської вертикалі влади, як вона сьогодні влаштована та які в ній відбуваються трансформації. «Важливі історії» спробували розібратися. Пропонуємо переклад статті.

Хто над ким

Відповідальним за курський напрямок путін призначив колишнього охоронця алєксєя дюміна, який до того ж обіймає цивільну посаду секретаря держради – консультаційного органу з малозрозумілим функціоналом.

Незважаючи на те, що дюмін раніше служив у міноборони, з кадрової точки зору таке призначення – нонсенс. Це означає, що путін не довіряє генштабу, і в кризовій для себе ситуації покладається тільки на того, хто відданий йому особисто, пояснює джерело «Важливих історій», близьке до міноборони.

Це відбувається не лише у військовій сфері: так, колишній ад'ютант путіна – дмітрій міронов, сьогодні відповідає за всі важливі кадрові призначення на росії. Посилення позицій «особистої гвардії» путіна вже давно стало причиною конфліктів усередині системи влади: наприклад, між дюміним і першим заступником голови адміністрації президента (АП) сєргєєм кірієнком.

Формально діяльність держради мало курувати одне з управлінь АП, яке очолював соратник кірієнко. Однак, як розповіло «Важливим історіям» джерело, знайоме з деталями цього конфлікту, на одному із засідань держради дюмін просто вигнав людину кірієнка, сказавши, що їй там не місце.

Кланова структура влади

Конфлікти всередині російської вертикалі влади виникають багато в чому через її кланову структуру. Вразливість такої структури стала особливо очевидною цього року, після того, як в опалу потрапив колишній міністр оборони сєргєй шойгу, з яким путін ще нещодавно блукав тайгою і ловив рибу.

Після відходу шойгу в міноборони розпочалися масштабні чистки людей, яких колись вважали близькими до міністра. На місці поки залишається начальник генштабу валєрій гєрасІмов, проте після провалу російської армії в Курській області і його доля опинилася під питанням: як повідомляв Bloomberg, гєрасімов проігнорував повідомлення розвідки про скупчення ЗСУ біля кордону росії і вирішив не повідомляти путіна.

Якщо це так, то немає нічого дивного в тому, що путін втратив довіру до генштабу та відправив відбивати наступ українців колишнього охоронця.

Зміни у ФСБ

Усередині головного карального органу російського режиму – ФСБ, цього року теж розпочалася «жорстка гризня» за владу, кажуть чинний і два колишніх співробітники. Головна причина цих конфліктів – ослаблення одразу декількох лідерів упливових кланів, до яких входили високопоставлені генерали.

По-перше, як упевнені опитані «Важливими історіями» джерела, цього року свою посаду залишить багаторічний та вже літній директор ФСБ алєксандр бортніков. Серед можливих наступників називають його першого заступника сєргєя корольова та керівника служби контррозвідки владіслава мєньщикова.

«Корольова пророкують на підвищення зокрема за інерцією, оскільки керівники ФСБ раніше приходили з економічного блоку. Але тепер пріоритети змінилися: важливість контролю за олігархами минула. Тепер ключове питання – контроль над армією та військово-промисловим комплексом, диверсанти та терористи, а це тема мєньщикова. Тому шанси має. Втім, оскільки рішення про такі призначення приймає одна голова (путін), намагатися їх передбачити – невдячна справа», - каже головний редактор agentúrа.ru Андрєй Солдатов.

По-друге, цього року свої позиції всередині ФСБ утратив колишній секретар ради безпеки ніколай патрушев. Не зважаючи на те, що патрушев залишив посаду директора у 2008 році, він зберігав величезний вплив усередині відомства, там продовжували працювати багато його людей. Але після переведення їх покровителя на принизливу посаду радника президента з кораблебудування вони, ймовірно, втратять свій вплив.

Свою посаду, найімовірніше, залишить один із ключових генералів команди патрушева і всієї ФСБ – керівник служби захисту конституційного ладу алєксєй сєдов, якому цього року виповниться 70 років. За крісло голови цієї служби, що звільняється, - саме вона несе відповідальність за переслідування опозиції і вбивства політичних опонентів путіна – вже розпочалася апаратна боротьба.

Один із кандидатів на місце сєдова – одіозний керівник управління «К» ФСБ іван ткачов. Незважаючи на те, що ткачов має покровителів у кремлі – його управління неодноразово використовував внутрішньополітичний блок АП для розправи над неугодними, - джерела «Важливих історій» вважають, що він навряд чи займе місце сєдова. Ткачова завжди вважали людиною іншого колись всесильного лідера клану, який поступово втрачає вплив, - керівника «Роснєфті» ігоря сєчіна.

Російська система влади влаштована в такий спосіб, що ослаблення сюзерена, зазвичай, обертається проблемами його васалів.

Зміни у держкомпаніях

Протягом багатьох років, що путін править росією, керівників держкомпаній вважали одними з найвпливовіших людей країни. На них були покладені найважливіші обов'язки: перекачувати мільярди доларів на рахунки путіна (оформлені на його близьких), будувати палаци, утримувати його коханок та іноді за наказом перекривати вентиль неугодним країнам.

Тому ці найважливіші посади традиційно обіймали давні приятелі путіна з КДБ та мерії Санкт-Петербурга: колишні товариші по службі чємєзов і токарєв очолюють «Ростєх» і «Транснефть» відповідно; «Роснєфтью» та «Газпромом» поки що керують колись колеги по мерії сєчін і міллєр.

Але і їхній час минає.

Із перерахованих вище людей свій вплив, безумовно, зберіг сєргій чємєзов: очолюваний ним «Ростех» - головний виробник озброєння для армії. Однак «політична значимість таких фігур, як сєчин і міллєр, падає», говорить людина з російського списку Forbes, яка працювала з «Газпромом»: «Одна справа, коли контролюєш 30% європейського ринку – зовсім інша, коли майже нічого».

Окрім цього, за словами джерела «Важливих історій», і міллєр, і сєчін уже давно просяться на відпочинок за станом здоров'я. Їх відхід неминуче призведе до конкуренції за дорогі активи та підряди держкомпаній. У що перетвориться ця боротьба, можна легко здогадатися на прикладі кримінальних справ проти людей колишнього глави російської залізниці владіміра якуніна.

Що далі

За 25 років безмежної влади владімір путін знищив усі інститути, які у розвинених країнах забезпечують стійкість державної системи: чесні вибори, незалежні суди, вільні ЗМІ. Реальна влада в росії належить декільком кланам друзів і товаришів по службі путіна, який протягом багатьох років грав роль верховного вождя, що вирішує конфлікти між лідерами кланів. «Там, де слабкі державні інститути, з'являється мафія і все вирішує дон», - іронізує співрозмовник «Важливих історій», який багато років працював із друзями путіна.

Такий устрій держави добре працює на середній дистанції, дозволяючи вождеві безмежно панувати, а кланам – безкарно грабувати. Але на довгій дистанції або за часів криз уразливість такої конструкції стає очевидною: лідери кланів старіють і слабшають, що посилює конкуренцію та посилює конфлікти.

У минулі часи їх розрулив би верховний дон, але дон уже сам старий, нікому не довіряє і поглинений однією війною, яка вже давно йде не за його сценарієм.