Знову «ніж у спину» Польщі від Угорщини?

Не пройшло й двох місяців від палкої промовим очільника канцелярії прем'єр-міністра Польщі Міхала Дворчика про те, що «Угорщина та Польща спільно боротимуться із внутрішніми санкціями ЄС, які можуть навіть позбавити Варшаву права голосу у органах Євросоюзу», як на горизонті угорсько-польської дружби знову з’явились обриси «зради».

Як повідомляє видання NATEMAT.PL у своїй статті «Несподіваний поворот Віктора Орбана у питанні біженців. Угорці ошукали ПІС в черговій справі» із посиланням на RMF FM, Угорщина виразила згоду на потенційне запровадження сталого механізму прийому біженців.

За інформацією польських видань, це повинно відбутись одразу ж після квітневих парламентських виборів в Угорщині. Більше того польські ЗМІ твердять, що в ніч з 20 на 21 лютого «угорська сторона вже представила у Брюсселі документ стосовно реформи політики у питанні біженців, в якому передбачений механізм, який буде задіюватись у випадку міграційних криз.

Це підтвердження зміни політики Угорщини, яка попередньо спільно із Польщею солідарно відмовлялись приймати біженців. Невдовзі уряд ПІС очевидно залишиться єдиним у цьому питанні в Європі [таким що проводить політику відмови від біженців – ред.]

Джерело радіо RMF FM, повідомило, що «Брюссель оцінив ці кроки уряду як готовність до компромісу, хоча попередньо в Угорщині багаторазово повідомляли, що витупають проти такого механізму. А трапилось це завдяки діяльності Болгарії, яка проводить дуже інтенсивні переговори направлені на досягнення компромісу у питанні постійного механізму прийому біженців.

Слід нагадати, що Угорщина дала перший сигнал про зміну фронту у питанні біженців, ще в січні. Антибіженецький союз Угорщини з Польщею, був фактично брутально розірваний, після того, як Віктор Орбан повідомив у інтерв’ю для німецького видання «Welt am Sonntag», що Угорщина готова прийняти біженців. До цього часу Польща та Угорщина тримали спільну оборону цього фронту і солідарно відмовлялись, не зважаючи на вимоги ЄС, приймати біженців з Азії та Африки»

Для багатьох, ймовірно такого роду поведінка Угорщини, не видається дивною, адже, при всій повазі до «міжнародної дружби» держав, дипломати більшості країн добре пам’ятають слова міністра закордонних справ і прем'єр-міністра Великобританії віконта Джона Генрі Темпла Пальмерапона, виголошені ним у промові в англійській палаті громад ще 1 березня 1858 року «У нас немає вічних союзників і у нас немає постійних ворогів; вічні і постійні наші інтереси. Наш обов'язок - захищати ці інтереси».

Угорщина якраз в черговий раз показує Польщі приклад зразкового прагматизму у зовнішній політиці. А уряд Польщі чомусь, навіть після, показового плювка у обличчя від Угорщини під час голосування за Дональда Туск під час його переобрання головою Європейської ради. Нагадаємо, що Польща тоді була єдиною з 28 країн, яка проголосувала проти Д. Туска, натомість всі інші країни ЄС, в тому числі і «братня» Угорщина, підтримали кандидатуру колишнього польського прем’єра, на один із найвищих постів в ЄС.

Голослівні заяви тодішнього очільника польського МЗС Вітольда Ващиковського, який зумів за свою недовгу каденцію «вміло» зіпсувати відносини Польщі ледь не зі всім світом, про те, що «перевибори польського політика Дональда Туска президентом Європейської ради були сфальсифіковані» і мовляв «польський уряд має ухвалити рішення, чи варто оскаржувати обрання Туска головою Європейської ради», не дали потрібного ефекту відволікання  уваги. І аж до літніх місяців 2017 року польські ЗМІ «смакували» епічний провал польської дипломатії.

На жаль, не відомо, чи спілкувався в березні 2017 року з угорськими колегами лідер ПІС Ярослав Качинський, і які відповіді він отримав. Адже після переобрання «політичного конкурента номер один» Я. Качинський спочатку взагалі відмовлявся спілкуватись із журналістами, а надалі обмежився лише твердженням, що був «обраний політик, який порушував усі правила».

За неповний рік, багато чого змінилось в Польщі, і прем’єр-міністр і міністри, але чи то коротка історична пам'ять, чи то «безмежний кредит довіри» у Польщі до Угорщини, знову призводять до ситуації, коли позицію Польщі в ЄС не поділяє ніхто крім польського уряду.

Очевидно не слід скидати з уваги і можливостей «дипломатичного реверансу» уряду Угорщини, яким Орбан та компанія, можуть намагатись приспати пильність європейських очільників, аби ті не робили резонансних заяв у період передвиборчих обіцянок, які можуть мати негативний  для правлячої партії Угорщини. Але це доволі малоймовірно.

Натомість, набагато ймовірнішим видається, що зовнішньополітичний прагматизм Угорщини може й насправді залишити Польщу, керівництво якої виношує амбіції регіонального лідерства, наодинці на фронті протистояння з ЄС.

Адже, ймовірно, нічим іншим, крім дипломатичного прагматизму угорської влади, не можна пояснити прийняття на радість польській стороні 20 лютого 2018 року урядом Угорщини резолюції «Про підтримку Польщі у зв'язку з тиском зі сторони Брюсселя», в якій угорський «Парламент звернувся до угорського уряду не підтримувати пропозиції, які будуть обмежувати реалізацію основних польських прав, що випливають з членства країни в ЄС». І одразу ж після цього, за інформацією польських видань, надання Брюсселю проявів готовності до компромісу у міграційній площині.