Поки Орбан формує антиукраїнський альянс, Україна доводить стратегічну цінність для ЄС

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Головний політичний радник прем'єр-міністра Угорщини  Віктора Орбана, Балаш Орбан в інтерв'ю Politico заявив, що його країна прагне  об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в ЄС альянс, скептично  налаштований щодо України.  

За словами радника угорського прем’єра, той хоче налагодити співпрацю з  Андреєм Бабішем, чия партія нещодавно перемогла на виборах у  Чехії, а також зі словацьким прем'єром Робертом Фіцо, щоб узгоджувати позиції перед  зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів. Хоча до офіційного альянсу поки що далеко, його формування направлене, щоб ускладнити зусилля Євросоюзу з фінансової та військової підтримки України. 

На відміну від «Вишеградської четвірки», нова «Вишеградська трійка»   складається без Польщі, чий нинішній уряд на  чолі з Дональдом Туском твердо виступає за підтримку України. За словами Балаша Орбана, Будапешт шукає політичні союзи в Брюсселі та за  межами Європейської ради. 

Протистояння між урядом Віктора Орбана та Єврокомісією загострюється,  тому ЄС продовжує утримувати мільярди євро  фінансування через порушення Будапештом верховенства права. В свою чергу  Орбан використовує анти брюссельську риторику і заявляє про захист  національного суверенітету.

Напередодні парламентських виборів 2026 року, позиції багаторічного прем'єра  Віктора Орбана та його партії «Фідес» виявилися під загрозою через зростання  популярності опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. В умовах  внутрішньополітичної боротьби уряд Орбана активно використовує  антиєвропейську риторику, звинувачуючи Брюссель у «координованих  спробах» послабити угорський уряд та підтримати опозицію. 

У спробі мобілізувати свій електорат напередодні виборів 2026 року, Орбан  посилив використання антиукраїнської тематики. Зокрема, весною 2025 року  він організував «національне опитування», спрямоване проти вступу України  до ЄС. Використовуючи тему України як інструмент внутрішньої політики та  тиску на Брюссель, Орбан намагається консолідувати націоналістично  налаштованих виборців і отримати важелі впливу в ЄС. 

Прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо також помічають у проросійських  настроях через його неоднозначні заяви щодо війни в Україні та заклики до  діалогу з Москвою. Незважаючи на те, що сам Фіцо досі не виступав проти  членства України в ЄС, політичний курс його уряду буде залежати від  внутрішньополітичної ситуації в Словаччині та компромісів всередині ЄС. Але  потенційна участь Братислави у альянсі, скептичному до Києва, є великою  загрозою для європейської єдності. 

Перемога партії Андрея Бабіша на виборах у Чехії викликала певне занепокоєння в  ЄС. Бабіш поки що не сформував уряд, і  його остаточна позиція щодо України та її членства в ЄС залишається  невідомою. Його попередні заяви про проєвропейську позицію та фінансову  підтримку Києва через бюджетні внески Чехії до ЄС свідчать про те, що його позиція  може бути більш гнучкою, ніж угорська. 

Росія точно використає створення антиукраїнського альянсу у своїй інформаційній  війні, представляючи його як доказ «розколу» та «втоми від України» в Європі.  Щоб підірвати західну єдність, Кремль, ймовірно, буде фінансово та інформаційно підтримувати політичні сили всередині цих країн, які виступають за діалог із Москвою, посилюючи таким чином свою гібридну війну проти ЄС  та його політики підтримки Києва. 

А в цей час співпраця України з Євроюстом у боротьбі з міжнародними кіберзлочинами принесла ЄС відчутну користь. Завдяки налагодженому обміну даними між українськими слідчими та європейськими структурами вдалося зруйнувати масштабну мережу крипто шахрайства, що діяла у 23 країнах і завдала збитків на понад сто мільйонів євро. Для європейських держав це означає не лише врятовані гроші інвесторів, а й зміцнення довіри до фінансової системи ЄС, де дедалі частіше циркулюють цифрові активи.

Українська сторона додала до розслідування оперативність і гнучкість: доступ до даних, технічну аналітику та досвід протидії кол-центрам, які нерідко мають коріння у східноєвропейському просторі. Саме цей внесок дозволив швидко ідентифікувати схеми відмивання коштів через литовські рахунки та заблокувати їх, зупинивши подальші фінансові потоки. 

Для ЄС вигода від такого партнерства виходить за межі одного розслідування. Україна, маючи сильні позиції та реальний досвід у цифрових розслідуваннях, фактично стала додатковою ланкою безпеки для європейського ринку. Це співробітництво підвищує ефективність роботи самого Євроюсту, який отримує доступ до унікальних баз даних і фахівців, здатних швидко локалізувати джерела шахрайства. До того ж залучення українських громадських ініціатив, які роками фіксують діяльність псевдо інвестиційних офісів, розширює горизонт розвідки поза рамками офіційних структур.

ЄС таким чином отримує не просто партнера, а співавтора нової системи колективної кібербезпеки - практичної, дієвої й заснованої на спільному інтересі. Україна стала для Євросоюзу ключовим партнером у сфері цифрової безпеки,  довівши, що її правоохоронна система здатна діяти на одному рівні з  європейськими структурами.

Під час спільної операції з Євроюстом українські  фахівці забезпечили швидкий обмін даними, що дозволило запобігти  подальшому розростанню шахрайської мережі, яка діяла в понад двадцяти  країнах. Цей рівень оперативності і глибини технічного аналізу став доказом того, що інтеграція України в європейський правовий простір не є жестом  солідарності, а економічно доцільною інвестицією у стабільність фінансової  системи ЄС.  Для Євросоюзу участь України означає посилення власної кіберстійкості. 

 Європейські країни часто стикаються з дефіцитом спеціалістів у сфері цифрової  криміналістики, тоді як українські структури накопичили практичний досвід,  зокрема у виявленні схем відмивання грошей через крипто валюти. Це зменшує  вразливість європейського фінансового простору до шахрайських дій, які не  визнають кордонів.

Зрештою, ЄС отримує вигоду не лише від ліквідації  конкретних злочинних мереж, а й від створення спільної бази знань, методик і  технічних протоколів, які надалі зміцнюють колективну безпеку. 

Вигода для ЄС також полягає у зміцненні внутрішнього контролю над  фінансовими потоками. Замороження рахунків у Литві, пов’язаних із  крипто злочинцями, стало можливим саме завдяки даним, наданим українською  стороною, що дозволило швидко ідентифікувати підозрілі транзакції. Це  створює прецедент для майбутніх розслідувань, у яких слідчі ЄС можуть діяти  швидше, не втрачаючи часу на бюрократичні узгодження.

При цьому Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (ECDC) констатує, що угода між центром і Міністерством охорони здоров’я України стала для ЄС істотним підсиленням власної системи епідемічної безпеки.

Україна, розташована на перетині транспортних і міграційних потоків між Сходом і Заходом, стає для Європи природною зоною раннього виявлення потенційних спалахів інфекцій. Отримавши доступ до українських лабораторій, зокрема тих, що працюють у системах моніторингу грипу, туберкульозу та вірусних інфекцій, ECDC фактично розширює власну мережу спостереження без потреби будувати нові структури в межах ЄС.

Це дозволяє європейським фахівцям отримувати превентивні сигнали про появу нових штамів або мутацій вірусів ще до того, як вони перетинають кордони ЄС. Українські бази даних, реєстри хвороб і напрацьовані системи епідеміологічного звітування тепер інтегруються у спільний європейський контур, підвищуючи точність прогнозів і швидкість реагування. Для ЄС така модель співпраці має чіткий економічний і стратегічний сенс. Замість створення дорогих лабораторних потужностей чи дублювання систем збору інформації, Брюссель отримує доступ до вже готової інфраструктури та висококваліфікованих українських спеціалістів. Це створює унікальну можливість стандартизувати підходи до діагностики, тестування та контролю, що зміцнює спільну базу знань і сприяє формуванню єдиного наукового поля у сфері громадського здоров’я.

Європейський Союз через співпрацю з Україною отримує не лише інформаційний ресурс, а й нову систему охорони здоров’я, що працює на попередження ризиків. Україна, інтегрована в європейські процеси моніторингу, зміцнює загальний рівень захищеності континенту. Ця модель співпраці показує, що безпека ЄС може будуватись не лише через оборону чи енергетику, а й через системне об’єднання наукових і медичних ресурсів у просторі довіри.

Фото - з відкритих джерел