ЄС-Угорщина: примушення до лояльності

АНАЛІТИКА 14.09.2018 Коментарі 0

Після здобуття переконливої перемоги на парламентських виборах та отримання конституційної більшості у парламенті, багато експертів прогнозували зменшення деструктивної активності лідера партії «Фідес» та чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана на українському та європейському напрямках. Тоді його дії виправдовували «виборчою необхідність», та знову ж таки, апелювали до його поміркованості та прагматизму. Однак, ці надії швидко стали марними.

Спочатку в Україні, яка отримала від офіційного Будапешта нові порції заяв про наміри блокування Євроатлантичних ініціатив України та особистий скепсис Орбана щодо українського майбутнього в ЄС.

Дійсні мотиви такої поведінки могли бути різними – знехтувати добросусідськими відносинами та через свою «непоступливість» звернути на себе увагу високих покровителів із Вашингтону. Можливо інші. Однак результат для України однаково поганий – напруженість у стосунках та непрогнозованість угорського сусіда з його реверансами у сторону Москви.

На європейському «фронті» В. Орбан також не відмовляв собі в активності, продовжуючи блокувати європейські ініціативи щодо спільної міграційної політики ЄС, відмовляючись приймати будь-який компроміс про обов'язкові квоти для мігрантів.

Більше того, наприкінці червня парламент Угорщини проголосував пакет із трьох законів під назвою «Стоп Сорос», яким криміналізує надання допомоги біженцям та незаконним мігрантам, кидає виклик ЄС, оголошуючи війну громадським організаціям, зокрема фонду Сороса «Відкрите суспільство».

Таку безпардонну атаку на громадянське суспільство, незалежність судів, в тому числі повноваження Верховного суду, критикувала Венеціанська комісія та Європарламент. Однак дана критика не заважала Угорщині, між іншим, прийняти вже сьому по чисельності з 2011 року поправку до Конституції країни. І можна прогнозовано очікувати, що не останню, адже для чого ж тоді конституційну більшість у парламенті було здобувати…

У цьому контексті, своєрідним глузуванням можна вважати задоволення Орбана результатами саміту лідерів країн-членів ЄС з питань міграції та міграційної політики (29.06.2018, Брюссель), який в унісон із своїми «правими» колегами з Італії, Польщі та Австрії, відрапортував своїм виборцям про велику перемогу та завершення «великої битви».

Битви з ким і проти кого? Проти єдності в ЄС на догоду власним амбіціям та зобов’язаннями перед Кремлем?

Саме тому абсолютно логічним було питання, яке витало в повітрі впродовж всього літа поточного року: коли ж увірветься терпець європейським партнерам угорського лідера? У Орбана вже була своя історія із «обіцянками» санкцій від ЄС, адже Угорщина часів Орбана вже переживала і атаки на вільні медіа, і проблеми з верховенством права.

Що ж до цього часу оберігало Угорщину та безпосередньо її лідера від санкцій ЄС?

Для прикладу польський уряд за час правління політичної партії ПІС, який практично під кальку наслідує поведінку Угорщини в ЄС, досяг «значиміших» результатів у більш стислі часові рамки.

Багато експертів у своїх судженнях посилались на політичну гнучкість Орбана. Однак справа, як стало очевидним, була у підтримці та своєрідній захисній «парасольці» від Європейської народної партії (ЄНП), під якою міг заховатися Орбан від гніву «вічно стурбованих» європейських функціонерів Європарламенту.

Найбільша фракція Європарламенту - Європейська народна партія, до якої входять євродепутати від партії «Фідес», налічує у даній каденції 219 депутатів. Вона характеризується найбільшою дисципліною та єдністю голосувань у ЄП, які не розходяться із генеральною лінією фракції.

Закриття очей на політику Орбана завжди пояснювалось геополітичною необхідністю, зважаючи на бажання втримати його у фарватери європейської політики єдності, апелюючи, все ж таки до його передбачуваності та здатності йти на компроміси.

Однак навіть терпінню фракції ЄНП після всіх намагань «демократизувати» Орбана увірвався терпець.

Ситуація почала змінюватись у червні. Окремі партії країн членів ЄС, що входять до складу найбільш дисциплінованої фракції Європарламенту заявили про небажання і надалі терпіти вибрики «Фідесу» та пригрозили виключити угорську партію з фракції.

Результат не забарився. 12 вересня 2018 року, Європейський парламент більшістю голосів дав старт початку дисциплінарних процедур передбачених ст. 7 Договору про ЄС. За це проголосували 448 депутатів, 197 - проти, 48 - утрималися. Звинувачення проти нинішньої влади в Угорщині – порушення незалежності правосуддя, корупція, обмеження свободи слова, порушення прав меншин та мігрантів.

Не будемо вдаватися у деталі процедур та оцінок реальності запровадження санкцій, які є доволі бюрократичними. Тим більше, що в нинішній ситуації у ЄС окремі процедури апріорі направлені на примушення до «дружби» нових членів ЄС, які марять фантомними болями великодержавності. Нагадаємо, що Єврокомісією 20.12.2017 введено в дію перший санкційний етап, передбачений ст. 7 Договору про ЄС стосовно Польщі. Однак, польські помилки угорським урядом не були враховані.

Тут слід наголосити, що набагато важливішим для політичної ситуації В.Орбана у Європі, навіть більше ніж сам початок санкційних процедур, є втрата довіри та переломний момент у самій Європейській народній партії. Партія на яку завжди робив ставку Орбан, дозволила провести такого роду голосування. Орбану залишалося тільки виправдовуватися. У своєму виступі, ще перед початком дебатів він заявив, що звіт європарламентаря Джудіт Сарджентіні щодо порушення Угорщиною правил та цінностей ЄС є образою угорської нації. Орбан апелював до того, що Угорщина має інші погляди на релігію та управління державою, ніж інші країни ЄС, але це і означає «різноманітність Європи».

Умиротворення Орбана, який після здобуття перемоги на виборах всерйоз зайнявся гуртуванням навколо себе європейських лідерів антисистемних праворадикальних сих, не залишилося без уваги керівництва ЄС. А також самої фракції ЄНП, яка побоюючись розколу у своїх рядах напередодні виборів до парламенту весною 2019 році, у такий своєрідний спосіб «злила» Орбана.

Не допомогла Угорщині і дружба В. Орбана з канцлером Австрії Себастьяном Курцом, якого з одіозним угорським лідером об’єднують антиімміграційні погляди. Зазначимо, що новий канцлер Австрії С. Курц підтримав рішення Європейського парламенту щодо Угорщини. Це було символічним у питанні збереження верховенства права та єдності в ЄС, даючи чіткий посил таким країнам як Польща, Угорщина, Словаччина.

Побудована на страху перед ісламістами та мігрантами виборча кампанія Орбана дала позитивні результати всередині країни, однак не спрацювала у Європі. Європейський політикум чітко вказав, що такого роду маніпуляції у Європі не пройдуть, відправляючи маргіналів на задвірки європейської політики.

Якщо навіть провести паралелі з Польщею, то ситуація тут ще більш драматична

Польський уряд ПІС ніколи не користувався підтримкою жодної великої політичної фракції у Європарламенті. На відміну від Угорщини, яка балансувала та мала реальні можливості отримати санкції від ЄС ще у 2015 році, однак була взята під політичний захист ЄНП.

Цілком ймовірно, що унікальний польський квест від ПІСу «спробуй у найкоротший термін максимально зіпсувати відносини з ЄС» став результатом недалекоглядності польських політичних лідерів, які копіювали угорську модель поведінки у ЄС. Але польські очільники очевидно не врахували, що тоді Угорщина мала невеличкий запас міцності на «безкарність».

Зрозуміло, що найближчим часом Польща та Угорщина обміняються обіцянками застосування права вето при голосуваннях у різних європейських інституціях щодо запровадження санкцій та будуть декларувати моральну підтримку. Однак тільки моральну, тому що ЄС солідарним голосуванням чітко вказав новим амбіційним членам ЄС на їх місце.

Дано чіткий сигнал, що у голосуваннях за набагато важливіші та соціально чуттєві питання, ніж впровадження процедур ст. 7, Угорщина, та солідарні з нею країни Вишеградської четвірки будуть мати проблеми з отриманням сприятливих рішень. Зокрема для національних економік, у питанні формуванні та розподілу нового бюджету ЄС.

А тоді вже важко буде пояснити своїм громадянам, чому вони недоотримали кошти на соціально важливі статті через популістську поведінку своїх політичних лідерів. І буде вкрай важко переконати прагматичне суспільство споживачів, що уряд дійсно працює в їх інтересах.

Українцям буде ж цікаво поспостерігати далі за цим своєрідним «примушення до лояльності та любові до ЄС за гроші», аби зрозуміти більше як Європейський союз «ставить на місце» занадто амбітних.

ІА "Західний інформаційний фронт"

ілюстративне фото: www.davidicke.com

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com