Чи можуть амбіції ПІС привести Путіна до Варшави

Не зважаючи на зміну очільника уряду,  Польща продовжує нести іміджеві втрати в ЄС. Непоступлива поведінка Польщі протягом двох останніх років стосовно вимог Євросоюзу припинити  процеси згортання верховенства права в країні, що слід розцінювати як прагнення лідерів правлячої партії «Право і Справедливість» (ПІС) до авторитарності, призвела до введення в дію   Єврокомісією (ЄК) 20 грудня 2017 року процедур першого несанкційного етапу, передбаченого статтею 7 Договору про ЄС. Тобто йде мова про подання до Ради ЄС запиту про ствердження факту порушення верховенства права у Польщі, що буде потребувати 22 голосів країн ЄС (4/5 з 27 членів ЄС без врахування Польщі).

При цьому лояльні європейські очільники надали польському уряду ПІС черговий «останній шанс». ЄК припинить процедуру в разі, якщо на протязі трьох місяців уряд РП забезпечить статус-кво у змінах до законів про Верховний суд, Національну раду судочинства та Конституційний  трибунал Польщі.    

Так звана, процедура контролю верховенства права щодо Польщі триває в ЄС вже на протязі двох років та передбачала ряд рекомендацій ЄК, які були проігноровані Польщею. Оголошуючи своє рішення  20.12.2017, віце-голова  ЄК Франс Тіммерманс пояснив, що Комісія «не мала виходу», бо влада Польщі  не реагувала на зауваження. Європейські високопосадовці до кінця сподівалися, що проголосовані Сенатом дражливі для ЄС закони все ж таки не підпише польський президент. Підкреслювалась важливість такого кроку, так як ЄК перший раз за існування євроспільноти приймала таке радикальне рішення (минулі процедури стосовно Австрії та Угорщини різняться з рішенням щодо Польщі у процедурному форматі).

Польський президент змарнував шанс наданий  керівництвом ЄС. Анджей Дуда символічно, того ж 20 грудня, підписав два нові закони про Верховний суд та Національну раду судочинства, які серед інших законодавчих ініціатив польського уряду були предметом претензій ЄК. Про «політичний присмак» введених в дію процедур ст. 7 зі сторони ЄС, заявив міністр юстиції Польщі Збігнєв Зьобро, який запевнив, що уряд продовжить здійснювати розпочату судову реформу, незважаючи на тиск з боку ЄС. Так що на компроміс з ЄС розраховувати не  варто…

Не будемо заглиблюватися у бюрократичні деталі гіпотетичного запровадження санкцій щодо Польщі, які в найгіршому випадку можуть залишити Польщу без права голосу в ЄС. Вони є багаторівневими, стосуються проходження превентивних та санкційних етапів та різняться порядком прийняття рішень. Настання санкцій буде потребувати одностайності усіх членів Європейської ради.  

На що ж розраховує Польща, займаючи таку принципову позицію та протиставляючи себе волі ЄС. Основний козир  Польщі - санкції проти Польщі будуть ветовані її союзниками, основним вбачається Угорщина в особі  Віктора Орбана. Такий висновок підтверджується останніми кроками прем’єр-міністра  Польщі Матеуша Моравецького.

Залишаючи відкритими двері для продовження діалогу Франс Тіммерманс, запросив польського прем’єра прибути у Брюссель 09 січня поточного року. Однак польський прем’єр, не відрізняючись оригінальністю, спершу вирішив здійснити візит до Будапешту,  щоб підтвердити наміри В. Орбана у підтримці Польщі.

Матеуш Моравецк і Віктор Орбан: фото  REUTERS/Bernadett Szabo

У середовищі ПІС панує переконання, що ЄС програє  у протистоянні з Польщею, так як впровадження конкретних санкцій ст. 7 буде потребувати одностайності Європейської ради, яку заблокує давній друг Ярослава Качинського - Віктор Орбан. В минулому прем’єр міністр Угорщини  дав слово,  що не підтримає жодних санкцій стосовно Польщі. Віце-прем’єр Угорщини Жолт Шем'єн  підтвердив позицію свого шефа заявивши, що його країна буде боронити Польщу перед несправедливим, показовим політичним переслідуванням.

Чи дійсно Угорщина є  надійним союзником Польщі? Як показує практика, В. Орбан неодноразово зраджував Польщу, стаючи на сторону ЄС у найвідповідальніші моменти голосувань. Згадаймо для прикладу голосування 09.03.2017 за Дональда Туска, при його переобранні на посаду голови Європейської Ради. Тоді рахунок для Польщі був 27 до 1, звісно ж не на користь Польщі. За його переобрання проголосували 27 з 28 глав держав й урядів країн-членів ЄС. Проти свого співвітчизника, осоромившись на всю Європу, проголосувала лише Польща, в той час як Угорщина «зрадницьки поставила підніжку» польським амбіціям - проголосувавши за колишнього польського прем’єра.

Ймовірно функціонери ЄС і на той раз «прочитають» цей не надто геніальний сценарій поведінки Польщі та запропонують для В. Орбана такі запобіжники його поведінки, від яких він не зможе відмовитися.

У Орбана своя історія із «обіцяними» санкціями від ЄС. Угорщина під його керівництвом вже пережила і атаки на вільні медіа, і проблеми з верховенством права та навіть встановлення диктату над бізнесом. На думку експертів,  польський сценарій,  який розігрується  правлячою партією ПІС є своєрідною калькою того що вже відбувалося в Угорщині. Хоча, при цьому слід зазначити -  Угорщина уникла таких проблем з ЄС,  які польська ПІС «назбирала» за досить короткий час.  І це завдяки гнучкості Орбана, який  вміло балансуючи на краю прірви,  маніпулював та уникав санкцій, продовжуючи вести постійний діалог з лідерами ЄС.  

Так і зараз, при певних запропонованих умовах за підтримку покарання Польщі, він може виторгувати певний імунітет на проведення таких контроверсійних змін в Угорщині. Не слід також забувати,  у квітні поточного року в Угорщині відбудуться парламентські вибори, у передвиборчій боротьбі діючий прем’єр та голова правлячої партії «Фідес» залишається фаворитом. Чи потрібно йому йти на конфронтацію з ЄС у цей період? Питання відкрите…

Саме на ці питання, ймовірно буде намагатися дати відповідь польський прем’єр-міністр за результатами свого першого закордонного візиту, який відбувся 03 січня 2018 року в Угорщину. 

За результатами прес-конференції двох прем’єрів стає зрозуміло, що угорський напрямок вибраний не випадково, обидва уряди об’єднує спільне бачення майбутнього Європи та світу, а також «європейських  цінностей», які чомусь різняться від задекларованих у європейських трактатах.     

Можливо Польща розраховує на допомогу країн Вишеградської четвірки та лідерів держав «Тримор`я», що в свою чергу проливає світло на дійсні причини такої активність нашого сусіда у даних міждержавних об’єднаннях. Активне їх промування та бачення себе у ролі регіонального лідера у Східній Європі, в свою чергу, розглядалося як протиставлення ЄС.  Цей факт та ескалація конфлікту  ЄС-Польща,  не додавав ентузіазму іншим країнам членам ЄС, що брали участь   у даному проекті. Для прикладу Чехії, яка такого роду коаліцію країн Центральної Європи у певний період часу почала розуміти, як неприйнятне та непотрібне протиставлення Німеччині та Франції. Відмова Чехії від участі в проекті «Тримор`я» дає примарні сподівання Польщі щодо її підтримки в суперечці з ЄС і іншими країнами учасниками.  

Цьому ж  слугуватиме вже згадана Угорщина, яка в черговий раз показала, що у політиці керується прагматичним підходом, а не красивими гаслами. Інтерес передусім. В той час, коли Польща конструювала «Тримор`я», намагаючись покращити співпрацю держав Центрально-Східної та Південної Європи (в тому числі і в енергетичній сфері),  Будапешт знову зробив реверанс в сторону Москви та «Газпрому». При цьому символічно підписуючи домовленості  у день, коли американський президент Дональд Трамп  вперше прибув з візитом на польську землю.  

Колишній президент Польщі Лех Валенса назвав ситуацію по узалежненню  позиції Польщі від Угорщини – «угорською рулеткою».

«Така недалекоглядна зовнішня політика цього уряду зробила Польщу залежною від майбутнього політичного шантажу зі сторони Орбана, який є частиною плану руйнування  Європейського Союзу Путіним. У сучасній реальності «зброєю» Росії є не тільки танки,  ракети та хакери, але, насамперед, газ», - додав  Л. Валенса в Twitter.

Слід зазначити, що за даними міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто, споживання газу в Угорщині на даний час становить близько 9 млрд. кубометрів. Експорт російського газу до Угорщини в 2016 році склав 5,7 млрд. куб. м, а у липні 2017 року Угорщина підписала вже згадувану угоду з Газпромом.

 На думку Л. Валенси, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є прагматиком і думає лише про свою країну, а найважливішим для нього є газ з Росії, а не Польща.

«Він вже раз копнув у «чотири літери» усю зовнішню політику ПІС, але цього виявилось мало цьому уряду?» – підсумував колишній президент у Twitter [йдеться про обрання Д.Туска головою Європейської Ради – ред.]. 

Коментуючи введення в дію процедур ст. 7 договору про ЄС стосовно Польщі, опозиційний політик партії «Громадська платформа» Павел Залєвскі, колишній голова сеймової комісії закордонних справ зазначив, що на сьогодні Польща має угорський протекторат.

«Це символ того, що ПІС зробили з польською європейською політикою: вони стверджували, що вона [європейська політика – ред.] була на колінах, і тепер уже лежить на лопатках, тому що Польща боролася і фактично була частиною шести найбільших країн, що приймали  рішення в Європейському Союзі, сьогодні вона стає протекторатом  Віктора Орбана… Узалежнення позиції Польщі від прем’єра (Віктор Орбан), який є диктатором у своїй країні … є ганьбою» – цитує політика видання TVN24. 

Не будемо ставити під сумнів факт такої дружби. Однак необхідно зважати, щоб цією підтвердженою історичними реаліями дружбою, яка чомусь у більшості була направлена проти України, та  її державності, не скористався ще один старший брат – російський!

Він, як вже склалося історично, має значну практику використання таких протиріч на свою користь. На розсуд читача залишимо проведення історичних паралелей з даного питання, які мали своє місце і в недалекому минулому.

Вбивання клину у єдність Європи, компрометація Європейських інституцій є основною задачею Російської Федерації у даній перспективі. Очевидно, що країни Східної Європи, які ще не так давно відчували смак соцтабору, перебуваючи під фактичним російським  протекторатом, найбільше годяться для цієї ролі в ЄС.    

   Владімір Путін та Віктор Орбан фото Global Look Press

Щодо Польщі Кремль усвідомлює те, що очевидно в даній країні неможливо або майже неможливо створити повністю проросійський клімат. Тому Москва буде намагатися досягти своїх геополітичних інтересів в РП, зокрема, шляхом руйнування, чи бодай ускладнення, польсько-українських чи польсько-європейських відносин.

Певних результатів Росія, уже як бачимо досягла, паралізуючи польську активність по підтримці України в протистоянні з РФ, спонукаючи Польщу до вирішення історичних суперечок з Україною.  Вже сьогодні на лице змарновані шанси у партнерстві двох великих Європейських країн з майже 80 млн населенням та колосальним потенціалом співробітництва у всіх галузях. Залишилось, ще Польщі у пошуках своєї національної ідентичності та суверенності,  погонею за лідерськими амбіціями  ЄС на догоду Росії стати «Ахіллесовою п’ятою» єдності ЄС.

Вже зараз, декларуючи ще в недавньому минулому роль європейського адвоката України, Польща сама потребує адвокатських послуг у комунікації з лідерами ЄС по роз’ясненню своєї позиції.

Звісно хотілося б у таких спробах дезінтеграції Європейського Союзу знову побачити «руку Кремля», однак все більше проглядається недалекоглядність рішень окремих лідерів правлячої політичної сили Польщі на догоду електорату та своїм власним амбіціям. У запровадженні реальних санкцій щодо Польщі  не зацікавлений ні ЄС, а ні окремо Франція з Німеччиною. Не вигідні такі євросанкційні дії по відношенню Польщі і для України. Натомість очевидно  одне, Польща у будь якому разі понесе ще більші репутаційні втрати .

Історія нічому не вчить, а тільки карає за незнання уроків.  Стародавня латинська сентенція «divide et impera» - розділяй і владарюй - ніколи не втрачає своєї актуальності.

ілюстративне фото oko.press