Які міжнародні корпорації продовжують фінансувати росіянську війну проти України

Лише за ІІ-ий квартал «підсанкційного» 2022 року російська «дочка» австрійського Raiffeisen bank заробила $534 млн. чистого прибутку – а це більше, ніж за увесь минулий рік! Тож поки порядний бізнес навіть зі збитками забирається геть із країни дикунів та вбивць, жадібні та безпринципні компанії продовжують там працювати.

Фінансовий результат «Райффайзенбанку» в московії у ІІ-му кварталі взагалі став найкращим за всю історію роботи цієї фінансової групи за порєбріком. Пояснюють це зростанням надходжень від комісій за конвертацію валюти (внаслідок обов’язкового продажу валютної виручки експортерами), від торгових операцій і переоцінки цінних паперів на балансі, а також «шаленого притоку» клієнтських коштів (лише депозитна база зросла на 81,5%) та зростання кредитного портфелю (на 29%, причому як корпоративного, так і роздрібного).

Єдине, що не вдалося покращити в минулому кварталі – це клієнтська база: її чисельність скоротилась на 800 тис. Загалом за півріччя банк утратив 1,4 млн. клієнтів (близько 1/3 від тих, хто був на обслуговуванні).

Банки: одні пішли, інші залишились

До речі, «Райффайзен» – один із небагатьох іноземних банків, який практично ніяк не відреагував на російсько-українську війну. Ще в березні Raiffeisen Bank International повідомляв, що допускає «ретельно продуманий вихід» з капіталу банку в росії. Але таке ж формулювання є і у звіті за ІІ-ий квартал. Бо, бачте, менеджмент групи помислив і дійшов висновку, що їм нічого не заважає спокійно працювати ще принаймні півроку.

Від початку повномасштабного вторгнення декілька іноземних банків заявили про вихід з росії. А хто не встиг – той запізнився: 15 липня російська влада попередила, що не дозволить продавати «дочки» іноземних банків, «поки ситуація не поліпшиться». Наприкінці липня видання «Коммерсантъ» зібрало інформацію про плани 52 фінансових установ з іноземним капіталом.

Щодо «Райффу» (системно значима фінустанова у рф) зазначалося, що у відповідь на те, що головний офіс розглядає можливість виходу, керівництво російської «дочки» заявило – вони залишаться на ринку та забезпечуватимуть «безперебійну доступність фінансових сервісів для клієнтів навіть якщо RBI вийде з її капіталу». Тож чи австріяки піддалися на цей шантаж, чи справді вирішили, що якийсь час ще можна і «рубати капусту», поки більш гидливі банки з цього ринку забралися – невідомо.

Але залишається фактом те, що на сплачені «Райффом» до бюджету рф податки й надалі фінансується масове вбивство українців. І в цьому для австрійського банку немає жодних виправдань!

Насправді хто хотів вийти з російського ринку – зробив це навіть собі у збиток.

Скажімо, група Societe Generale, яка 8 років викуповувала й акумулювала акції «Росбанку», у травні цього року відпродала цей актив групі «Інтеррос» мільярдера володимира потаніна. Як повідомляли ЗМІ, чистий збиток від цієї оборудки склав близько €3,2 млрд.

Незначна частина банків з іноземним капіталом закрила свої московські офіси, а частину працівників перевела в інші країни. Дещо більше кількість максимально обмежила кількість операцій та виконує усі міжнародні санкції. При цьому залишила собі можливість повернутися на російський ринок «коли зміниться геополітична ситуація».

Декілька банків шукають або роблять вигляд, що шукають покупця на свій російський бізнес. Серед них – американська корпорація Citygroup, яка вже тривалий час веде перемовини щодо продажу свого «Сітібанку» в рф із кількома російськими компаніями.

Група UniСredit відверто перебирає можливості продати активи свого банку в рф через структуру, яка дозволить потім викупити «дочку» назад. Хоча керівництво групи вже заявило, що санкції знижують шанси російських покупців, тож доводиться розглядати й інвесторів з Китаю та Індії.

А «дочку» італійського банку Intesa Sanpaolo російський центробанк вже й обмежував в операціях для генконсульства Італії, і забороняв працювати з італійцями, які не мають виду на проживання на московії. Але окрім дрібних капостей у відповідь (дехто з московитів не зміг оплатити мито за візи у банку) реакції не було. А отже їх податки також течуть у скарбницю держави-терористки…

Ну а найбільш упевнено себе почувають китайські банки, з яких одиниці запровадили невеличкі обмеження, починаючи з березня. Можливо, вони готуються там згодом обслуговувати новий регіон Китаю, або за борги забрати якісь російські активи? Проте, і вони тим часом продовжують фінансувати війну російських окупантів на українській території.

Принципові друзі рашистів

Aristone, Armani, Auchan, Benetton, Bonduelle, Colin’s, Diesel, Fujifilm, Gorenije, Kawasaki, Mitsubishi, Philips, Yamaha, Zepter, ZTE – це лише найвідоміші із загалом 240 світових компаній, які «забили» на всі санкції, принципи та не цураються не лише мати справу з рашистами, а працюють в рф, ніби нічого й не відбувається. І про це варто пам’ятати весь час.

На початку російського повномасштабного вторгнення Єльський інститут лідерства утворив команду експертів, науковців та студентів, які відслідковують реакцію світового бізнесу та його роботу в росії. Ця команда під керівництвом Джефрі Зоненфельда отримала понад 1200 відповідей. Більш як 1000 фірм протягом перших двох місяців публічно оголосили, що добровільно згортають діяльність у росії – тобто, їх реакція навіть перевищувала вимоги міжнародних санкцій. Щоправда, багато усе ж вирішили залишитись.

І якщо на початках це був лише список тих, хто «вийшов» і хто «залишився», то тепер він складається із 5 категорій (від A до F – в залежності від «повноти виходу»).

Компанії, перераховані на початку цього розділу – це ті, які належать до групи F (Digging In) і працюють в рф, як завжди.

Є чималий список фірм, що пішли тактикою «купівлі часу» - група D. Вони відклали заплановані інвестиції у розширення, розробки, маркетинг, і просто продовжують роботу. Тобто, платять податки, зарплати, і також опосередковано фінансують війну.

Серед них – Airbus, Bayer, BlaBlaCar, Bolt, Campari, Colgate-Palmolive, Danone, Delonghi, Domino`s Pizza, Ecco, Geox, Hilton, Hipp, Hochland, Huawei, Japan Tobacco, Johnson&Johnson, Knauf, Lenovo, Metro, Mondelez, Nestle, Pfizer, P&G, Red Bull, Ritter Sport, Sanofi, Siemens, Sumitomo, Toshiba, Toyota, Unilever, Xiaomi, Yves Rosher – загалом 160 компаній.

Тактику зворотного масштабування (Scaling Back) обрала 171-на компанія. Вони згортають деякі значні бізнес-операції, зменшують свою присутність, проте і далі присутні на ринку.

У цій групі серед всесвітньо відомих компаній присутні, зокрема, Adobe, Allianz, польська Black Red White, Bosch, Bunge, Carl Zeiss, Caterpillar, Coca-Cola, Ferrero, GAP, Goldman Sachs, Halliburton, Indesit, Iveco, JPMorgan, Microsoft, Miele, Moody’s, Nokian Tyres, Oriflame, OTP Bank, Pepsi, Philip Morris, Pirellki, Tetra Pak, TyssenKrupp, Tikkurila, Valentino, Whirpool.

Ну і ще приблизно 500 корпорацій зайняли позицію підвішеності (Suspension, група В) – наразі вони тимчасово припинили більшість, або майже всі операції, однак залишили собі можливість повернутися на ринок рф.

У цьому чималому переліку можна побачити таких гігантів, як 3M, Acer, Adidas, низка авіакомпаній на кшталт Air France, Airbnb, Alstom, Amazon, Amway, Apple, Aston Martin, Asus, Audi, BMW, Boeing, Bombardier, Burberry, Canon, Chanel, Chevron, Columbia, Dell, DuPont, Electrolux, Epson, Ferrari, FIFA, Ford, Goodyear, H&M, Haribo, Harley-Davidson, Honda, Hyundai, JYSK, L’Oreal, Lego, Levi’s, Maersk, Nikon та інші.

У цих списках чимало насамперед американських та європейських компаній. Завдяки їм санкції, запроваджені проти рф, фактично втрачають більше половини своєї ефективності. Не кажучи про те, що сплачені ними податки та зарплати підтримують економіку агресора та дозволяють йому спокійно продовжувати війну та масові вбивства цивільних в Україні.

Можливо, коли московію визнають країною – спонсором тероризму, у ставленні бізнесменів щось зміниться? І тоді вони перестануть дивитись на росіянців лише як на величезний ринок?