Із доповіддю Amnesty International не все так однозначно

Скандал, що вчора вибухнув унаслідок доповіді правозахисної організації Amnesty International, отримав своє продовження. Сотні тисяч гнівних коментарів у соцмережах вилилися на організацію. Проте, не все так однозначно. І, можливо, у майбутньому ми дізнаємося, що до цього доклалася «рука москви».

На доповідь міжнародних правозахисників не відреагував хіба непоінформований чи лінивий. Особливо прикро, що нею сповна скористалася росія – яка максимально постаралася у притаманній маніпулятивній формі розігнати вигідні москві тези. ЗІФ писав про те, що на підозрілих і, не виключено, створених чи фінансованих кремлем англомовних інтернет ресурсах цю інформацію поширювали на увесь світ.   

Медаль, як відомо має дві сторони. Український офіс Amnesty International опублікував свою офіційну позицію щодо фіксації порушень міжнародного гуманітарного права.

«Amnesty International понад 60 років займається захистом прав людини у всьому світі, - йдеться у тексті. - З перших днів повномасштабної війни Amnesty International визнала вторгнення Росії на територію України актом агресії та грубим порушенням Статуту ООН, що є злочином згідно з міжнародним правом. Як міжнародна організація, Amnesty International займається розслідуванням та документуванням воєнних злочинів під час російсько-української війни. З 24 лютого, дослідники і дослідниці організації задокументували десятки воєнних злочинів і довели, що вони були скоєні російськими військовими. Зокрема, атака на Маріупольський драматичний театр, напад на житловий будинок та пляжний курорт у Сергіївці, воєнні злочини в Київській області тощо. Amnesty International передасть задокументовані дані у Міжнародний кримінальний суд, що сприятиме міжнародному правосуддю та притягненню винних до відповідальності».

У заяві також наголошено на тому, що фактами та підготовкою матеріалів займається окрема команда департаменту реагування на кризи Amnesty International.

Після 24.02.22 український офіс адвокатує розслідування та допомагає залучити слідчих-криміналістів інших країн до розслідувань воєнних злочинів на території України.

Детальніше ознайомитися із розслідуваннями Amnesty Internatioanal воєнних злочинів від початку повномасштабного вторгнення можна за цим посиланням.

Оксана Покальчук – керівниця офісу Amnisty International в Україні, також опублікувала на своїй сторінці у FB свою позицію про скандальну доповідь на англомовному сайті правозахисної організації.

За її словами, доповідь створено на основі даних, що зібрали іноземні дослідники департаменту реагування на кризи глобального офісу нашої організації. А український офіс не залучали до підготовки чи написання тексту публікації.

«На превеликий жаль, уже на початковому етапі розробки цієї доповіді ми зайшли у глухий кут, де аргументи нашої команди щодо неприпустимості та неповноти такого матеріалу не були враховані, - пише Оксана Покальчук. - Зі свого боку представники і представниці українського офісу зробили все, що могли, щоби цей матеріал не було оприлюднено. Коли на наші неодноразові заперечення ми отримали у відповідь безкомпромісне «ні», ми також зробили все, що могли, аби мінімізувати поширення матеріалу. Ми просили в авторів та авторок надіслати нам завчасно всі версії матеріалу (на жаль, цього не відбулося), ми переконали їх попросити офіційний коментар від Міністерства оборони України, але при цьому вони, на жаль, не надали достатньо часу на отримання відповіді і опублікували це дослідження без їхнього коментаря. Ми також категорично відмовилися публікувати цей прес-реліз на нашому сайті чи перекладати його на українську, через його, на нашу думку, односторонність. Нам дуже прикро, що навіть після всіх можливих аргументів «проти» нас усе одно не почули».

Керівниця українського офісу АІ ставить наголос на тому, що її підлеглі не мають ані найменшого стосунку до доповіді і знають, «що саме рф відповідальна за злочини агресії проти України».

«Із 24 лютого ми з українськими колегами без упину працювали над тим, щоби всі воєнні злочини були верифіковані та зафіксовані для міжнародної спільноти. Ми випустили понад два десятки матеріалів про злочини, вчинені російською федерацією на території України. Багато матеріалів мали міжнародний резонанс і будуть неодноразово використані в міжнародних інституціях у процесі відновлення справедливості. Але ви маєте рацію, бюрократія, нерозуміння локального контексту, негнучка система роботи, ігнорування думки української команди та позиції правозахисної спільноти в Україні, – усе це завадило нам зупинити сьогоднішній реліз іще на стадії ідеї, як би це мало бути. Тим не менш, із усіма згаданими явищами ми боролися до останнього. І будемо продовжувати боротися надалі в різних формах і на різних позиціях, чого б це нам не вартувало», - запевнила Оксана Покальчук.

КОМЕНТАРІ

Володимир Яворський, правозахисник

Зараз багато спеціалістів у фб із «поганої» амністії та міжнародному гуманітарному праву. Але я би радив усім прочитати весь звіт Міжнародної Амністії, котрий вийшов ще 13 червня. Не знаю чому, але звіт, на мою думку, відрізняється від прес-релізу, бо звіт якраз загалом про злочини РФ в Україні. Не знаю, також, чому між звітом та прес-релізом така відстань. Нижче (під постом у FB, - ЗІФ) я дам на нього посилання, а також і на сам прес-реліз.

Цей звіт звісно теж можна критикувати, але він точно значно більш виважений.

Також важливо розуміти, що крім міжнародної є ще національні амністії, і їхні позиції можуть відрізнятися. Наведу теж нижче їхні заяви (щоби ви всі їх так само читали та поширювали). Тому поливати брудом цілий рух амністії – це не тільки несправедливо, але й каже швидше про незнання багатьох речей.

Ще раз повторюсь, що звіт амністії можна критикувати, але боюсь, що більшості людей у фб буде доволі складно розуміти всі складнощі відповідальності за використання військовими цивільних об'єктів.

Софія Федина, народна депутатка України, українська співачка, волонтерка АТО/ООС, телеведуча, докторка філософії

International Victim Blaming.

Організація Amnesty International між рядків звинуватила Україну в тому, що вона обороняється і хоче визволити свою територію і людей з-під московської окупації.

Це називається «victim blaming» - коли відповідальність за злочин перекладається не на кривдника, а на жертву.

Ми маємо ситуацію, коли правозахисна організація, яка мала би боротися з такими явищами, насправді сама їх очолила.

Враховуючи, що українці роками беруть участь в акціях Amnesty International, пишуть листи ув‘язненим, збирають організації кошти – це, як мінімум, ніж у спину.

Вважаю, що вище керівництво держави повинно відреагувати належним чином на цю несправедливість.

Фото amnesty.org