Як в ДНР нацменшини «виховують»

РОЗСЛІДУВАННЯ 25.10.2018 Коментарі 0

Не таємниця, що однією із улюблених тем російського пропагандпрому є тема «утисків прав національних меншин» на території України з боку української влади. Із величезним задоволення на всіх кремлівських каналах «обсмоктують» питання непорозумінь в українсько-угорських відносинах, слізно шкодуючи етнічних угорців, яких ненависна «київська хунта» ледь не до депортації готує. Невимовну радість викликає у спікерів російських пропагандистських ток-шоу будь-які, навіть найменші натяки, на розходження у поглядах на історію між Україною та Польщею. Проплачені Кремлем російські «експерти» ледь не наввипередки повідомляють про те, що «ромське питання» в Україні із великим відсотком ймовірності буде вирішуватись по аналогії із «єврейським питанням» часів нацистської Німеччини.

Згадуючи російський фільм «ДМБ», який у 2000 році став популярним завдяки цитатам та афоризмам, зокрема «Суслика видишь? Вот и я не вижу. А он есть!», розумієш, що такого роду випадки актуальні і майже для російської пропаганди і два десятки років потому.

Так-от, нещодавно російські «спеціалісти» у надрах Лубянки змогли «побачити та приручити» принаймні двох нових «сусліків»: «донбасскій народ» та «донбасскій язик»

Фото обкладинки зошиту для молодшої школи із предмету «уроки державності Донбасу», джерело news.bigmir.net .

І тут дійсно не потрібно дивуватись, коли те чого не існує або те, що існує завдяки штучній підтримці, поступово починає знищувати реальність. Адже в подібний спосіб розвивається ракова пухлина.

Повертаючись до зазначених вище улюблених тем кремлівських спеціалістів із маніпуляції реальністю, а саме «утисків нацменшин», постає логічне питання, а як із цим питанням у самій Росії чи на окупованих територіях України, які російські війська загарбували саме під лозунгами «захисту російськомовних»?

Як виявилось, у самопроголошеній «ДНР», де насправді все в тому чи іншому вигляді асоціюється із війною і тотальними чистками, окупанти не покладаючи рук працюють над питаннями правильного «виховання» національних меншин.

Після окупації території багатонаціонального Донбасу (на території окупованих терористами частин східних областей проживали представники понад 130 національностей і народностей) проросійськими бойовиками, з різного роду причин та обставин, там залишилися представники ряду національних меншин: поляки, німці, болгари, білоруси, роми, вірмени, осетини, росіяни. Варто нагадати, що в 2014 та 2015 роках Польща, Чехія та Ізраїль провели де-факто евакуацію груп представників відповідних національних меншин, які висловили бажання виїхати із окупованих територій.

Більшість керівників тамтешніх національно-культурних товариств, які залишились у заручниках обставин та проросійських терористів, відмовилися перереєстровуватись на «днрівський» лад і виконувати завдання терористів.

Проте знайшлося чимало тих, які перейшли на сторону сепаратистів і активно розпочали співробітництво з тимчасовою терористичною владою самопроголошених «республік», зокрема так званої «ДНР».

До переліку завдань, які виконували колаборанти терористів з числа національних меншин, одразу включили організацію різного ґатунку святкових концертів, заходів та фестивалів на честь «ДНР»; реалізацію «народної дипломатії», яка полягала у поїздках представників нацменшин окупованих територій до Греції, Чехії, невизнаної Південної Осетії з метою установлення «дружніх дипломатичних стосунків»; розповсюдження через підконтрольні інформаційні ресурси та соцмережі інформації про те, як представники національних меншин почали «чудово жити під народною владою» терористів.

Але доля зіграла із вказаними вище поплічниками терористів злий жарт…

В суспільство, керованому терористами може діяти лише тоталітарний режим та контроль. А особливо коли йдеться про осіб, які за «законодавством «ДНР» віднесені до категорії «потенційних екстремістів».

Отож у вересні цього року, так зване «Міністерство культури ДНР» видало «Указ», який зобов’язує всі організації національних меншин щотижнево подавати до органів «ДНР» інформацію про їхні плани та наміри діяльності.

Поширила цей «Указ» у «Facebook» голова правління громадської організації «Земляцтво Аланії ДНР» Олена Баззаєва, яка представляє осетинську діаспору.

Власниця профілю на порталі «Миротворець», відома антиукраїнська пропагандистка та порушниця державного кордону України,

висловила своє обурення та звернулася до депутатів «Народної Ради ДНР» і керівництва Міністерства з жорсткою критикою документа

Її звернення підтримали й інші, так звані, «представники національно-культурних товариств Донбасу».

Зокрема, лідер «Російського громадського руху «Твори Добро» Ірина Зосенко, яка у військовій формі взірця СРСР, обвішаній георгіївськими стрічками, вже п’ятий рік поспіль закликає «врятувати дітей Донбасу від української армії».

Несамовита прихильниця терористів, заявила, що мовляв «такого роду діяльність «міністерства» викликає бажання «призупинити роботу її організації».

І це пише не пересічна сепаратистка із Донбасу, а фігурант порталу «Миротворець», яка за сприяння терористам навіть від покійного Захарченка «грамоту ДНР» отримувала.

А відомий у іншій псевдокраїні- Південній Осетії, композитор та музикант Тамерлан Сіукаєв, який цілі авторські вечори у окупованому Цхінвалі давав

взагалі звинуватив представників «міністерства культури ДНР» у роботі на «укропів».

Отут і стало цікаво, кого ж посібники терористів вважають ледь не «помічниками укропів».

В результаті нетривалих пошуків, мережа одразу ж повідомила, що цей «відділ» розташований в окупованому Донецьку за адресою вул. 50-річчя СРСР будинок 149, сьомий поверх.

Ця будівля добре відома жителям Донецька, позаяк до моменту окупації терористами у ній були розміщені представництва та офіси великої кількості громадських організацій, приватних підприємств, Державна виконавча служба у Ворошиловському районі міста Донецька, і навіть Канцелярія посольства Болгарії в Україні у Донецьку. Тепер, як бачимо, це приміщення стало осередком «міністерства культури ДНР».

То чим займається і хто керує цим загадковим відділом «религий и национальностей Министерства культуры Донецкой Народной Республики»?

Чому загадковим? Та тому, що згідно із структурою оприлюдненою на інтернет-сторінці «міністерства культури ДНР», такого відділу у даному «відомстві терористів» немає.

Але, як вдалось встановити із використанням відкритих джерел, «отдел религий и национальностей Министерства культуры Донецкой Народной Республики», все ж таки існує, адже проводить зустрічі із керівниками «національно-культурних об’єднань республіки».

І більше того! Цей «відділ» має навіть начальника! А саме, такого собі, Гавриша Сергія Сергійовича, який відповідно до посади фактично здійснює тотальний контроль за національними та релігійними меншинами у так званій ДНР.

Не будемо на сто відсотків стверджувати, що цей Гавриш це той самий Гавриш, який має персональну сторінку на сайті «Миротворець», але дуже на те схоже.

У тому, що цей «відділ релігій та національностей» дійсно може очолювати особа, яку портал «Миротворець» з 2014 року пов’язує із діяльністю терористичного угрупування, що називає себе «Министерство государственнной безопасности ДНР», немає нічого дивного. Всім відомо, що всі «міністерства» самопроголошених республік фактично є креатурами в тому чи іншому вигляді російських спеціальних відомств, зокрема ФСБ РФ

В свою чергу ФСБ РФ, як вірна спадкоємиця традицій роботи радянських спецслужб, керуючи маріонетковими організаціями терористів на окупованих територіях, чітко слідує всім канонам КДБ СРСР, коли спецслужби не те, що контролювали релігійні та національні організації, а навіть цілі православні церкви за допомогою своїх агентів створювали.

Щодо здивованих «представників національних меншин ДНР», то вони вочевидь забули, що в терористичному суспільстві немає місце для демократичних заяв і лозунгів.

За інформацією окремих джерел, цим «незадоволенням» з боку «нацменів» вже зайнялися «МДБ ДНР» і «Прокуратура ДНР». Тому не виключно, що найближчим часом слід очікувати нових «в’язнів сумління», які ще вчора щиро підтримували «народну» владу у найбільш «народній з республік».

Завдяки порталу Миротворець, вдалось отримати і копію відповіді від «міністерства культури ДНР», яку отримала Олена Баззаєва після свого звернення.

Відповідь була підписана так званим «в.о. міністра» М.В. Желтяковим, а підготував її вже відомий нам Гавриш С.С

Коротко переказати зміст відповіді терористів своїм посібникам з числа представників національних меншин можна словами «сидите и не вякайте!».

Вражає також і те, що «визволені від хунти» російськими терористичними військами представники національних меншин, не враховують своїх же помилок.

Як для прикладу сумний досвід Ірени Ердман, голови так званої «Донецької обласної громадської організації польської культури «Полонія», яка в 2014 закликала «русскій мір», на який потім сама й «напоролась», ніяк не вчить інших. За інформацію відкритих джерел, Ірину Ердман у польській пресі відкрито називають сепаратистом, а її дочку, яка чомусь виїхала не у «братню» Росію, а у Польщу, у зв’язку із діяльністю матері позбавили у сусідній країні і соціальних виплат і статусу біженця.

Більше того, це нічому не навчило і саму пані, чи то швидше «гражданку», Ердман, яка і надалі справно ходить на зустрічі у «міністерство культури ДНР».

Як бачимо, паралельно із вигадуванням сотень міфів про утиски меншин в Україні, самі російські терористи діють відповідно до всіх канонів тоталітарно-військового управління, коли «все під контролем, а незгідні мають звичку безвісно зникати.

Ф.Рупіцький спільно із ІА "Західний інформаційний фронт"

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com