Від росіян провокації на Олімпійських іграх у Парижі майже гарантовані, - ексгенсекретар НОК Білорусі

Попри повномасштабну війну у самому центрі Європи в Німеччині відбувається чемпіонат Європи з футболу, а через місяць мають розпочатися олімпійські ігри у Парижі. Журналіст Західного інформаційного фронту за сприяння Центру політичних наративів демократії поспілкувався з Анатолієм Котовим – колишнім генеральним секретарем Національного олімпійського комітету Білорусі. На літніх Олімпійських іграх-2024 спортсмени Білорусі та росії виступатимуть під нейтральним прапором.

ДОВІДКОВО

Анатолій Котов – випускник Московського державного інституту міжнародних відносин. Працював у МЗС Білорусі, адміністрації президента Республіки Білорусь, посольстві Білорусі у Польщі, дирекції Європейських ігор-2019 та управлінні справами президента. Колишній генеральний секретар Національного олімпійського комітету Білорусі. 18 серпня 2020 року залишив держслужбу через незгоду з політикою влади щодо демонстрантів, незгодних із підсумками президентських виборів, Чиновник виїхав до Варшави, де допомагав формувати Народне антикризове управління, яке сьогодні очолює Павло Латушко. Пізніше Анатолій Котов вийшов з організації та зайнявся своїм проєктом.

Згідно з рішенням Міжнародного олімпійського комітету, росію на паризькій Олімпіаді в Парижі можуть представляти не більше 55-ох осіб. Рішення про допуск російських атлетів до участі у літній Олімпіаді-2024 МОК прийняте у грудні 2023 р. за умови виконання низки умов. По-перше, йдеться лише про індивідуальні види спорту. По-друге, лише про атлетів, не пов'язаних з органами національної безпеки (наприклад з товариствами ЦСКА чи «Динамо»). По-третє, претендент не має бути помічений у підтримці дій уряду росії та мусить відповідати антидопінговим вимогам.

- За кого вболівають білоруси на Євро-24?

- Думаю, що за різні команди. Нормальні білоруси явно симпатизують Україні (посміхається – ред.). Це начебто без сумніву. Білоруська міграція, яка значною мірою зосереджена в Польщі, ймовірно, найбільше вболіватиме за збірну Польщі, як би вона не грала. А ось все інше вже, так би мовити, - хто в ліс, хто по дрова. Але вважаю, що серед фаворитів глядацьких симпатій дві команди: Україна та Польща. Стовідсотково знайдуться ті, хто вболіватиме за переможця.

- З того, що пам'ятаю, нещодавно був товариський матч збірної Білорусі. Як ми знаємо, футбол у Білорусі – не в пошані у диктатора. Чи можливий взагалі спорт поза політикою?

- Футбол, після хокею, друга іграшка диктатора, він довів ситуацію в білоруському футболі до абсурду, разом із міністром спорту – чемпіони минулорічної першості фактично були призначені добровільним рішенням, які посіли четверте місце за підсумками регулярного чемпіонату.

- Як це можливо?

- Це абсолютно можливо! За перші три місця просто віднімають з очок за надумані порушення, договірні матчі і так далі. За договірні матчі передбачена кримінальна відповідальність, але ніхто не потрапив до в'язниці. Загалом лідером турнірної таблиці стало мінське «Динамо», яке зірок не хапало. Було поставлено завдання: «Я хочу, щоби «Динамо» Мінськ стало чемпіоном», тому «Динамо» - чемпіон. Цього року ситуація ще більш абсурдна. Федерація не може розділити другу лігу. І в якийсь момент ситуація дійшла до повного абсурду. Фактично в Білорусі з'явилися дві других ліги. Деякі грають під егідою Федерації, але, організувати там чемпіонат не вдалося через брак фінансів. Але в матчах, які проходили під егідою міністерства спорту, а це фактично друга ліга, вона до цього була не дуже просунутою, тому деградувала до рівня дворових команд, коли 12-річні хлопці грають проти резервної команди професійного клубу. Рахунок 49-0 – це, мабуть, новий рекорд розіграшів у чемпіонаті Білорусі. Просто для розуміння: це не те що зовсім не цікаво, а на фоні хокею виглядає відверто огидно, інакше це назвати не можна! Усі нарікають і волають, коли в Білорусі нарешті з'явиться футбол. Навіть те, що було, багато в чому базувалося на приватних інвестиціях у футбол, на нормальній системі роботи клубу як бізнесу, передовсім у Вищій лізі. Все це повністю зруйновано за декілька років, по суті, нівелюються перспективи білоруських клубів, відсутні товариські матчі для білоруських збірних різного віку. Команди радіють, що вперше за декілька років зіграла внічию зі суперником. Це, мабуть, найвище досягнення білоруського футболу зараз. Тому, на жаль, футбол, як і інші види спорту, яким розпочинає приділяти дуже пильну увагу лукашенко, просто деградує.

- Менше ніж за місяць відбудеться Олімпіада. Білоруси візьмуть участь у трьох видах спорту. Більшість – це борці, які виступатимуть під нейтральним прапором. Чого очікувати білорусам у діаспорі від Олімпіади? Як ці змагання використає Мінськ? Що робить Олімпійський комітет, якщо Білорусь не виступає під своїм прапором

- Олімпійський комітет багато в чому є структурою, що забезпечує технічну участь у змаганнях на рівні Олімпіади, тому поки є хоч якийсь допуск до Олімпійських ігор, є чим зайнятися. Так чи інакше, вони відповідають за фінансування, оплату логістики і так далі. Як це вписується в нейтральний статус спортсменів у розумінні МОК, особисто я не зовсім розумію. Тому що для мене нейтральний спортсмен – це якщо ви подаєте заявку, ви повинні повністю відмовитися від державного або пов'язаного з державним фінансування. Але, з іншого боку, тоді МОК повинен був би створити систему якихось стипендій для підготовки таких людей, які дійсно хочуть отримати нейтральний статус. На Олімпійських іграх будуть понад 20 спортсменів із білоруським паспортом як нейтральні, точну кількість можна буде дізнатися за декілька днів до Олімпійських ігор, адже там діє тест на нейтралітет і дотримання принципів нейтралітету.

- Як це працює?

- Створено невелику комісію, незалежну, яка збирає інформацію з відкритих джерел, що підтверджують або спростовують підтримку чи не підтримку спортсменами війни проти України. Це – головний критерій. Або ж використання спортсменів у пропагандистських цілях. Не всі, хто має ліцензію, пройдуть таку перевірку. Зараз уже очевидно, що буде певний відсоток відсіву борців, адже багато хто досі служить за контрактом у збройних силами або інших правоохоронних відомствах, а це є порушенням принципу нейтралітету. МОК отримує інформацію від різних структур, зокрема, Білоруського фонду спортивної солідарності спільно з партнерами з Канади й України. Також я декілька місяців запускав такий проєкт, у ньому бере участь Білоруський фонд спортивної солідарності, Global Effort – Канада, «Зусилля для України» - Україна, Німеччина. Об’єднавчий проєкт, покликаний зібрати якомога більше інформації у відкритих джерелах про те, чи є спортсмен нейтральним. Цей проєкт триватиме ще деякий час після Олімпіади. Чому? Тому що важливо не тільки дотримуватися принципу нейтралітету до, але і після. Тому що МОК має таку мету – уникнути можливості використання спорту у пропагандистських цілях. Якщо не до, то після гри, не знаю, чи вони виграють медалі, а потім нестимуть всі ці Z-портрети путіна-лукашенка, щось таке. Загалом це також обумовлюється, що проєкт можуть здійснювати після олімпіади. На жаль, МОК, сказавши А, тобто турбуючись про моральні якості спортсменів, не сказала Б і С. Б – це технічний персонал, тому що ті, хто супроводжує, точно теж повинні були пройти тест на відповідність принципам нейтралітету, тому що ці персонажі можуть бути ще більш «веселими», ніж спортсмени. А що ще більше, скажімо так, «веселе» в лапках – «С» – це журналісти. Представники найжорсткіших пропагандистських видань: білоруського телебачення від часів радянської Білорусі, «Білорусь Сьогодні» - це пропагандистські рупори, що отримали акредитацію на ігри в Парижі. Залишається припустити, що це дійсно сталося через якусь помилку чи неуважність, адже вони зосередилися на спортсменах. Але про два механізми щодо тих співробітників і журналістів, які працюють трохи інакше, забули. Можливо, їх виправлять, а пропагандистам просто скасують акредитацію.

За кого вболіватимуть білоруси, чого чекати? Не можна очікувати сильного проривного виступу від нейтральних спортсменів. Медалей буде небагато – якщо буде 3-4, то це буде дивом. Деякі білоруси обов'язково вболіватимуть за двох білорусів, які отримали право грати у збірній Польщі. Це, мабуть, найбільш правильно з точки зору дотримання принципу нейтралітету, або морального характеру тієї позиції, що є на даний момент. Тому, на жаль, більш правильне рішення, яке Білоруський фонд спортивної солідарності ухвалив спільно з українськими партнерами, наполягаючи на тому, що під нейтральним статусом мають допустити лише тих, хто не тільки не підтримує війну, а й активно їй протистоїть, не прийняли. Хоча МОК обіцяє проаналізувати досвід такого половинчастого рішення на Олімпійських іграх у Парижі і внести деякі корективи до наступної Олімпіади, якщо ситуація докорінно не зміниться.

- Наскільки МОК дослухається, як швидко приймає рішення? Чи варто чекати провокацій зі символом « Z» від росіян чи, наприклад, білоруського «державного» прапора від білоруських спортсменів для того, щоб отримати приз від лукашенка?

- Думаю, що «Z» від росіян практично гарантований у тій чи іншій формі від якихось провокаційних публічних дій. Тому що це буде сприйнято як прояв героїзму з боку або спортсменів, або вболівальників, або технічного персоналу. Думаю, подібні дії варто очікувати від когось із персоналу, хоча зробити це буде трохи складніше, тому що заборонили участь у двох наймасовіших частинах Олімпійських ігор – церемонії відкриття та церемонії закриття. Більшість провокацій такого роду намагаються вчинити саме тоді, адже до них прикута найбільша увага. З білоруського боку навряд чи хтось зробить щось подібне. Чому? Тому що, зовсім не варто. Це означає повністю поставити хрест на своїй кар'єрі. І ті, хто, взагалі, так чи інакше бачить своє життя у спорті, адже за останні декілька років вони зрозуміли, що навіть незважаючи на якісь призові, конкуренція з росією на двосторонніх турнірах, в іграх СНД, іграх БРІКС та інших подібних сурогатах, не викликає ніякого задоволення, тому що це точно не до порівняння з тим, що відбувається на міжнародних турнірах. З боку росіян провокації майже гарантовані, з білоруського – навряд чи хтось займатиметься такою провокативною діяльністю на іграх. Адже це означає повністю підписатися під тим, що спорт уже нецікавий.

Щодо того, наскільки швидко чи повільно МОК приймає рішення. На жаль, повільно. Розпочинаючи із 2020 року, і в більш ширшому контексті після початку війни проти України із 2022 року, МОК приймає рішення швидко тільки в ситуації, коли він не може нічого не прийняти – коли вже є якась повна трешова військова агресія проти України, або там лукашенко відверто тиснув на спортсменів та зробив цирк із виборів до Національного олімпійського комітету. Ось тоді вони щось і роблять. На жаль, ми зараз перебуваємо в парадигмі, коли для того, щоби МОК прийняв рішення, Мінськ або Москва повинні зробити щось украй жахливе. Однією з останніх речей, що спонукала МОК скоригувати свою позицію в бік більшої нормальності, є включення росією території частково окупованих регіонів України до її колись національного олімпійського комітету, до національного олімпійського руху. Тож прийняли жорсткіше рішення про недопуск і нейтралітет. До цього найсерйознішим подразником, що приховувала росія, були Ігри дружби, які хотіли провести у відповідь на Олімпіаду. Але, щоб остаточно не посваритися з міжнародними Олімпійськими іграми, їх кудись перенесли. Тобто вони не відбудуться, як планували, після Олімпіади. Може, перемогли залишки здорового глузду, може, підвела організаційна складова. Можливо, більшість побачила комічну ситуацію з ігор БРІКС, де в чоловічих змаганнях зі синхронного плавання перемагає єдиний учасник, який представляє росію і змагався сам зі собою та отримав золоту медаль. І так декілька разів. Ігри дружби мали виглядати приблизно так само, але з додатком ще більшої кількості географічної екзотики, з огляду на тих, із ким путін і лукашенко дружать.

Євгеній Білоножко, журналіст ЗІФу у Польщі і країнах ЄС

Фото – kyky.org