Азійське турне путіна і терористична атака на Кавказі, - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Путінське "турне" по країнах Азії, масштабна терористична атака на Кавказі та нові методи російської мобілізації – у рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представили новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Терористичні атаки на Кавказі

23 червня в російській республіці Дагестані відбулись дві координовані атаки місцевих релігійних фанатиків. Були здійснені напади на два православні храми та синагогу, а також пост поліції у містах Махачкала та Дербент.

Ситуація створила масову істерію у російському інформаційному просторі, фактично, ми спостерігали часткове повторення тих наративів, які панували після атак на ТЦ “Крокус сіті”. Хоча офіційної реакції та звинувачень досі немає, частина представників російської влади, у тому числі їхні депутати, вже заявили про причетність України та західних спецслужб до цієї атаки. Попри те, що з відомих членів задіяної терористичної групи усі є місцевими жителями, а троє – представниками однієї сім’ї. Щобільше, деякі з них належали до провладних політичних партій. Так, вбитий Алі Закарігаєв був головою місцевого відділу партії “справедливая россия”. А ще двоє терористів виявились синами голови місцевого Сєргокалінського району. Таким чином мова йде не лише про проблему радикального ісламізму на Кавказі, але й залученість до цієї течії представників регіональної політичної еліти.

Зрозумілим є той факт, що ціллю атаки було створення фону протистояння між ісламом, християнством та юдаїзмом. Саме тому нападу зазнали релігійні храми, був вбитий місцевий православний священник, а самі терористи після себе залишили послання із посиланням на Коран. Наразі реальні наслідки протистояння на ґрунті релігії у регіоні є доволі малоймовірним. Воднораз це залежатиме від реакції федеральної влади, якої наразі нема. У разі якщо москва почне радикально протистояти місцевим релігійним наративам, вона може зіткнутись із протидією з боку населення.

Тим часом влада заявила, що проведе аналіз осіб усіх керівників регіону та їхньої роботи. Ймовірно, що мова йде про силові структури. Наразі ж  перспектива масових звільнень не спостерігається. Цей регіон є надто важким для стабільного керування, а тому заміна силовиків в ній призведе до часткового вакууму контролю за ситуацією.

Мобілізація. Нові методи

Російська влада почала масово впроваджувати новий метод залучення населення до участі у війні проти України. Мова про рекомендацію слідчим органам пропонувати обвинуваченим та підозрюваним підписати контракт із міноборони рф для припинення кримінальних справ. Повідомляється, що керівництво силових відомств слідчого комітету та міністерства внутрішніх справ надіслало такі розпорядження в усі регіональні управління кілька місяців тому. Раніше цю схему використовували лише на тимчасово окупованих територіях України. Схоже, що наразі її поширили на всю росію.

На додачу до цього в окремих російських регіонах, а саме в Татарстані, організовують повністю новий метод залучення населення до участі у війні проти України. Так, на спеціальному брифінгу в кабінеті міністрів Татарстану, який був присвячений темі роботи зі стягнення аліментів, керівник федеральної служби судових приставів в регіоні Анвар Закіров заявив про те, що якщо людина підпише контракт із міноборони, то щодо неї будуть заморожені справи щодо списання боргів. Це перша подібна схема, коли російська влада намагається примушувати росіян долучитись до армії не лише через пропозицію випустити із в’язниці, припинити кримінальну справу або отримати величезні одноразові кошти.

Впровадження подібних методів мобілізації говорить про те, що російській армії не вистачає солдат, а кількість добровольців, які самостійно йдуть підписувати контракт із міноборони недостатньо.

Візит путіна до КНДР

Путін здійснив перший з 2000 року візит до КНДР. Інформація про цю поїздку поширювалась протягом останніх декількох місяців. Він же відбувся на фоні того, що КНДР почала постачати озброєння росії, і мав цілком мілітаристичне спрямування. Візит продемонстрував зацікавленість путіна у ще більшій кооперації з Північною Кореєю, не в останню чергу заради значного збільшення постачання кількості зброї та амуніції.

Політичне значення візиту для обох держав є суттєвим. Путін ще раз отримав чергову можливість проявити зовнішньополітичну активність як “переобраний президент” і створити видимість “міцної” співпраці з північнокорейською диктатурою для привернення уваги Заходу. Під час переговорів у розширеному форматі диктатори обмінялись закидами у бік США та держав-партнерів України через їхню нібито агресивну зовнішню політику і спротив трансформації світового порядку під інтереси держав так званого Глобального Півдня. Також обидва лідери висловили безумовну підтримку одне одному у політичних і економічних питаннях.

Найбільш значним наслідком цього візиту стало підписання договору про стратегічне партнерство. По суті, росія “зробила” КНДР важливим політичним союзником. Договір має положення про надання взаємної військової підтримки у разі збройної агресії проти однієї із держав-підписантів. Такий пункт не створює однозначні прямі союзницькі зобовʼязання, проте відкриває вікно можливостей для глибшого військового співробітництва (обміну зброєю та технологіями її виробництва). Наявність такого положення сторони аргументували “агресивними діями військового характеру” з боку Республіки Корея, та її союзників, США і Японії.

Також в рамках договору росія та Північна Корея планують протидіяти “режиму односторонніх санкцій США і держав Заходу”, який вони нібито використовують як інструмент агресивної зовнішньої політики.

Російський диктатор вперше публічно підтвердив намір нарощувати військову співпрацю з КНДР, яка однозначно може передбачати постачання зброї з Північної Кореї до росії. Тобто, путін тепер може не приховувати отримання допомоги від Пхеньяна та аргументувати закиди про використання північнокорейської зброї положеннями цієї угоди.

Скоріше за все, після підписання договору про стратегічне партнерство варто очікувати суттєвого збільшення постачань зброї до росії з Північної Кореї, а також інвестицій росії в оборонну промисловість Північної Кореї для того, щоби ці постачання були регулярними.

Візит путіна до В’єтнаму

Одразу після свого візиту до КНДР путін відвідав ще одну азійську країну – В’єтнам. Між цими двома візитами є одна спільна тема – зброя. Різниця полягає у тому, що до Північної Кореї путін поїхав за снарядами. В’єтнаму ж кремль збирається пропонувати купувати власну зброю.

За результатами переговорів російського президента та його колеги То Лама була зроблена спільна заява. У ній лідери заявили про намір розширити співробітництво в низці сфер, зокрема в галузі оборони та безпеки. Крім цього прозвучали стандартні слова про співпрацю “з метою боротьби з традиційними та новими викликами безпеці, включно з тероризмом”.

Про те, що тема військово-технічного співробітництва не була основною метою візиту путіна, говорить і склад російської делегації. На відміну від тих чиновників, які були присутні в КНДР, у В’єтнам не полетіли ні новий міністр оборони Бєлоусов, ні Дєніс Мантуров, перший заступник прем'єр-міністра, який також відповідає за тему військово-промислового комплексу. Замість них до В’єтнаму полетіли “економічні” чиновники – міністри з торгівлі, промисловості, юстиції.

Окремо слід відзначити, що у російську делегації включили директора федеральної служби з військово-технічного співробітництва Дмітрія Шугаєва та гендиректор "рособоронекспорту" Алєксандра Міхєєва. Ці прізвища й підтверджують основну тему переговорів.

В’єтнам, ймовірно, як мінімум розглядає можливість відновити закупівлю російського озброєння. Ще до початку повномасштабного вторгнення саме москва була основним експортером зброї для Ханою.  Торік повідомлялось, що В’єтнам збирається провести модернізацію власних збройних сил. То стало відомо, що й США ведуть переговори про закупівлю Ханоєм американської зброї.