Від Кавказу до Балкан: як Москва експортує тероризм в Європу

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Від Кавказу до Балкан: як Москва експортує загрози в ЄС З Боснії і Герцеговини депортували двох росіян за підозрою у тероризмі. Зокрема, 20 жовтня цього року на Facebook-сторінці Служби у справах іноземців Боснії і Герцеговини з’явилося повідомлення, що з країни були депортовані двоє російських громадян із Північнокавказького федерального округу РФ, які мають зв'язки з тероризмом.

«Зазначені особи були визначені як такі, що становлять загрозу безпеці, і мають зв'язки з тероризмом, отже, становлять потенційну загрозу національній безпеці», – йдеться в заяві відомства. За даними Служби у справах іноземців Боснії і Герцеговини, громадян РФ виявили в районі Сараєва в межах спільної операції з Агентством розвідки і безпеки БіГ. Їх депортували з території Боснії і Герцеговини.

Боснійські спецслужби не розкрили деталей, чому саме двох громадян Росії з Північного Кавказу запідозрили у зв’язках із тероризмом. Проте відсутність конкретики, може бути продиктована, зокрема, міркуваннями безпеки. Москва вже кілька років намагається мінімізувати ризики радикалізації на Північному Кавказі, спонукаючи або дозволяючи вихідцям із регіону виїжджати за межі Росії. Це дає можливість знизити напруження у Чечні, Дагестані й Інгушетії, але водночас переносить потенційні загрози на територію інших країн.

Таким чином, Кремль частково «експортує» проблему радикалізму, намагаючись досягти уявної стабільності вдома ціною підвищення ризиків безпеки для Європи. Не можна виключати, що депортовані особи могли мати зв’язки з російськими спецслужбами. Москва неодноразово використовувала вихідців із Північного Кавказу для диверсійних або розвідувальних операцій у країнах Західної Європи, зокрема проти представників російської опозиції.

У цьому контексті присутність таких осіб у БіГ могла бути частиною ширшої схеми, що поєднує кримінальні, терористичні та розвідувальні елементи діяльності російських агентурних мереж. Росія зацікавлена у дестабілізації західних Балкан, щоб послабити єдність ЄС і НАТО. Використовуючи проросійські сили, інформаційні кампанії та розвідувальні мережі, Кремль прагне розпалювати внутрішні суперечності й підірвати довіру до державних інституцій.

Створення нових кризових точок у регіоні дозволяє Москві відволікати увагу Заходу від війни проти України та підтримувати образ «незамінного посередника» у питаннях європейської безпеки. Рішення депортувати росіян демонструє прагнення боснійської влади показати готовність протидіяти зовнішнім безпековим загрозам і зміцнити контроль над внутрішньою безпекою. Це також сигналізує міжнародним партнерам, що Боснія і Герцеговина прагне діяти відповідно до стандартів ЄС і НАТО, попри складну політичну ситуацію в країні.

Утім, Боснія і Герцеговина залишається вразливою до зовнішніх впливів, зокрема, з боку Росії, які можуть використовувати деякі місцеві політичні еліти для дестабілізації внутрішньої ситуації. Євросоюз має враховувати, що західні Балкани залишаються вразливою ланкою для проникнення осіб, пов’язаних із російськими спецслужбами або радикальними угрупованнями.

А от Національна прокуратура Польщі повідомила, що направила до Окружного суду в місті Сосновець на півдні країни обвинувальний акт проти двох громадян РФ. Росіянам інкримінують участь у діяльності російської розвідки та передачу їй інформації, що могла завдати шкоди Республіці Польща (РП). Як зазначається в повідомленні, обвинувачення стосується злочину шпигунства.

Слідство встановило, що росіянин у період із лютого по серпень 2022 року співпрацював із ФСБ на шкоду Польщі. Він збирав і передавав інформацію про російських опозиціонерів, які перебувають у Польщі, а також про осіб та інституції, що надають їм допомогу. Зібрані дані він передав своїй дружині для подальшої передачі ФСБ на території Росії. Подружжя росіян було затримано в липні 2024 року. Відтоді до них застосовано запобіжний захід у вигляді тимчасового арешту. Матеріали щодо інших осіб, причетних до справи, виділено в окреме провадження, яке триває. Розслідування проводилося спільно з відділенням Агентства внутрішньої безпеки РП у місті Катовіце.

В останні роки Росія значно активізувала свою шпигунську діяльність у країнах членах ЄС та НАТО. Москву цікавлять не лише військові та політичні розвідувальні дані, а й комерційна та критична інфраструктура, включно з енергетикою, транспортом і технологічними системами.

Крім того, російські спецслужби проводять диверсії, що створює реальні ризики для безпеки громадян та стабільності держав. Мета російських диверсій та шпигунської діяльності на території ЄС та НАТО полягає у підриві внутрішньої стабільності, економічної стійкості та обороноздатності країн-членів.

Ці дії спрямовані на створення хаосу, зниження довіри до державних інституцій, а також на збір критично важливої інформації. Крім того, диверсії слугують інструментом гібридної війни, мета якої – залякування та стримування підтримки України.

До диверсій та саботажу в країнах Європи Росія залучає здебільшого «одноразових» виконавців, яких часто вербують через Інтернет, зокрема через Telegram, пропонуючи оплату в криптовалюті. Ці завербовані особи, серед яких можуть бути місцеві кримінальні елементи, мігранти чи підлітки, використовуються для здійснення нападів на критичну інфраструктуру, військову логістику та об'єкти, пов'язані з підтримкою України.

Така тактика дозволяє російським спецслужбам діяти, зберігаючи рівень заперечення своєї прямої участі, незважаючи на зростання кількості викритих та затриманих виконавців у різних країнах.

На початку жовтня в Польщі затримали агента російської військової розвідки (ГРУ), який планував диверсії за допомогою вибухівки, захованої в банках з кукурудзою, а також з використанням дронів. Польські спецслужби стверджують, що диверсії готувалися не лише у Польщі, а й у сусідніх країнах – Литві та Німеччині. Нещодавно міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що критична інфраструктура країни піддається зростаючій кількості кібератак з боку Росії. За словами голови Бюро національної безпеки Польщі Славоміра Ценцкевича, «якщо говорити про кіберпростір, то Польща зараз перебуває у стані війни з Росією, це вже не просто загроза».

У відповідь на посилення російської розвідувальної діяльності, країни ЄС та НАТО вже значно активізували контррозвідувальні заходи, що призвело до рекордної кількості викриття та висилань з країн російських дипломатів і підозрюваних у шпигунстві. В останні роки з європейських країн було вислано десятки осіб, підозрюваних у роботі на різні російські спецслужби.

Британська служба безпеки MI5 опублікувала нові рекомендації щодо захисту демократичних інституцій Великої Британії від іноземного втручання та шпигунських загроз. Серед іншого, MI5 попередила членів парламенту про те, що вони є мішенню для шпигунів із Росії, котрі намагаються підірвати демократію в Сполученому Королівстві. Як підкреслила МІ5, вона розробила рекомендації для того, щоб допомогти депутатам парламенту, їх колегам, радникам, співробітникам парламенту та кандидатам у депутати зрозуміти наявні загрози та вжити простих і ефективних заходів для захисту себе, своїх команд і цілісності демократії Великої Британії. Зокрема, MI5 закликала політиків «стежити за дивними соціальними взаємодіями», приміром, частими проханнями про приватні зустрічі.

Генеральний директор MI5 сер Кен МакКаллум заявив, що, коли іноземні держави крадуть життєво важливу інформацію Великої Британії або маніпулюють внутрішніми демократичними процесами, вони не лише завдають шкоди безпеці країни в короткостроковій перспективі, але й підривають основи суверенітету Сполученого Королівства та здатність захищати інтереси британських громадян. Нові рекомендації МІ5 з'явилися через тиждень після того, як відбувалися слухання справи колишнього члена Європейського парламенту британського політика Натана Гілла, котрий визнав, що регулярно отримував кошти від росіян.

Космічне командування Великої Британії нещодавно повідомляло про регулярні спроби Росії шпигувати за британськими військовими супутниками, глушити їх та перехоплювати зв’язок. У царині кібербезпеки Велика Британія викрила використання російською військовою розвідкою складного шпигунського програмного забезпечення, що діяло на її території, що також підтвердив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. У відповідь на цю загрозу, країни-члени НАТО ухвалили рішення інвестувати більше коштів у захист критичної інфраструктури та кібербезпеку. Проте Росія зовсім не зменшує свою розвідувальну діяльність, а збільшує.