Третій саміт «Україна – Південно-Східна Європа»: про що домовились

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Нагадаємо, що Перший саміт відбувся в Афінах у серпні 2022 року, Другий пройшов 28 лютого 2024 року в Албанії. За його підсумком лідери підписали спільну декларацію, в якій закликали всю міжнародну спільноту рішуче посилити підтримку України.

Учасники Третього саміту знову засвідчили одностайну підтримку України, її незалежності, суверенітету й територіальної цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів. Учасники цього важливого міжнародного заходу заявили про підтримку української Формули миру і результатів першого Саміту миру, що відбувся у Швейцарії.

Підсумкова декларація Третього саміту підтвердила допомогу Україні на шляху до НАТО та ЄС з боку держав-учасниць. При цьому було зазначено, що реалізація Плану перемоги України стане запорукою стабільності і безпеки в регіоні, а членство України в НАТО сприятиме подоланню дефіциту геополітичної визначеності у Європі.

«Наш регіон знає шрами війни, але сьогодні прагне до співпраці. Деякі з країн є членами ЄС, а деякі перебувають на шляху до членства», - заявив прем’єр-міністр Хорватії А. Пленкович під час вступного слова на саміті «Україна – Південно-східна Європа» від імені сторони, що приймає. За словами прем'єра, Загреб повністю підтримує Україну в її вступі до ЄС разом із Молдовою, а також Боснією і Герцеговиною, і розглядає це як важливу частину динаміки розширення ЄС. Хорватська сторона також підтримує Україну на шляху до членства в НАТО.

Під час свого виступу на саміті президент Володимир Зеленський зазначив, що документ «Основи миру», у якому будуть викладені детальні умови для справедливого завершення війни, буде готовий до листопада цього року, наголосивши, що Росія уникає чесної дипломатії, саме тому Україна розробила план дій, який може подолати розрив між нинішньою ситуацією та успішним проведенням Саміту миру.

У першому пункті Плану перемоги йдеться про те, чи буде подолано проблему дефіциту геополітичної визначеності у Європі, адже без цього мир неможливий. Було зазначено, що нікому у Європі не потрібно нагадувати, наскільки важлива стабільність для Балкан. Адже те, що відбувається на Балканах, визначає, чи страждає Європа від війни. Ось чому опір України російському вторгненню є умовою стабільності балканського регіону. Якби росії вдалося підкорити Україну, немає сумнівів, що наступним регіоном, який москва використала би для дестабілізації Європи, були би країни Балтії або Балкани. Тому Київ поділяє спільну зацікавленість, щоби росія не мала сили продовжувати свою агресію або втручатися в життя інших країн, і слід зробити все, щоби зменшити здатність росії дестабілізувати Європу і світ.

У Дубровнику на полях саміту відбулися переговори Президента України та Прем’єр-міністра Республіки Хорватія у різних форматах.

Із початку повномасштабного російського вторгнення Хорватія виділила вже 11 військових пакетів майже на 300 мільйонів євро. Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Андрей Пленкович підписали Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку між двома країнами. Глава хорватського уряду зазначив, що Хорватія прийняла орієнтовно 30 тисяч українських біженців, а також українських поранених солдатів, які проходять реабілітацію в центрах для ветеранів і спеціалізованих лікарнях, а також прийняла на відпочинок дітей українських ветеранів.

Окремий напрямок співпраці проведення гуманітарного розмінування та досвід Хорватії у здійсненні цієї важливої справи. За словами Андрея Пленковича, це природний рефлекс Хорватії як країни, що в минулому пережила агресію і війну з набагато меншою міжнародною допомогою, щоб сьогодні встати поряд із державою, яка захищає ті самі цінності свободи, демократії та миру.

Володимир Зеленський провів також окремі зустрічі з прем’єр-міністрами Албанії, Північної Македонії та Греції – Еді Рамою, Христіаном Міцкоським, Кіріакосом Міцотакісом і президенткою Словенії Наташею Пірц Мусар, на яких були обговорені подальші шляхи співпраці на двосторонньому рівні, а також питання  надання конкретних видів військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні в боротьбі проти російської збройної агресії.

Загалом можна констатувати успішність проведення Третього саміту «Україна – Південно-східна Європа». Всі учасники підкреслили важливість підтримки України у боротьбі проти російського нападу та необхідності розширення надання різних видів допомоги з метою демонстрації москві рішучості європейських країн протидіяти загрозам знищення основ європейської безпеки шляхом намагання підкорення українського народу та його держави.

Важливим напрямком виділено європейську та євроатлантичну інтеграцію України та низки країн регіону. Зі свого боку, Київ продемонстрував пов’язаність і нерозривність безпеки України з безпекою інших європейських регіонів, особливо, балканським. Зупинення російської агресії, примус її до миру є не тільки національним українським інтересом, але і всього континенту, особливо країн Південно-східної Європи. Україна готова це зробити за допомогою своїх держав-партнерів. І тут надто важлива принципова позиція США та усього НАТО як гарантів безпеки для більшості країн континентальної Європи та Північної Атлантики.  

Фото – робочий візит Президента України до Хорватії, 9 жовтня 2024 року/Офіс Президента України