Угорська шахівниця для українського Закарпаття: шах, мат, пат чи цугцванг?

БЛОГИ 28.09.2020 Коментарі 0

Тематика угорського впливу на окремі регіони України, зокрема Закарпаття,  далеко не нова, але носить доволі чіткий синусоїдальний характер із екстремумами, які, зазвичай, потрапляють у передвиборчо-виборчі часові проміжки, як на території України так і Угорщини.

Про те, що правляча партія Угорщини вміло використовує інструмент «закордонних  угорців» для отримання електоральних бонусів, вже було підготовлено ряд матеріалів: «Український електорат Орбана: прихована загроза Україні» , «Угорське» Закарпаття: реалістичні передчуття чи перебільшені очікування», «Угорські мільярди для Закарпаття» , «Хитросплетіння парламентських виборів в Угорщині у 2018 році»

Тому й не викликає значного подиву той факт, що, напередодні прийдешніх місцевих виборів в Україні у жовтні 2020 року, з початку вересня можна спостерігати чергове «загострення» угорської проблематики.

Ймовірно початком «накачування» ЗМІ угорською темою можна вважати, 4 вересня, коли серед угорськомовних електронних ЗМІ розпочала активно тиражуватись інформація про те, що Україна заборонила в’їзд на свою територію державному секретарю з питань національної політики Канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Яношу Арпаду Потапі. 
Нагадаю, угорський високопосадовець 03.09.2020 мав намір відвідати Україну з нагоди урочистого відкриття, відновленої за підтримки уряду Угорщини, Ужгородської ЗОШ І-ІІІ ст. №10 ім. Дойко Габора. Присутній на урочистостях консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Куті, звинуватив Україну в умисному непропуску угорського посадовця. 

Звичайно ж, після цього була реакція українського МЗС, виклик посла Угорщини. 

Пролунали заяви українських дипломатів про те, що риторика угорського дипломата «свідчить про  неповагу до законів країни перебування і свідомо вводить в оману громадськість, не сприяючи нормалізації українсько-угорських відносин» - адже Потапі не зміг прибути в України виключно, зважаючи на введені Україною обмеження, через пандемію коронавірусу.  Проте першу іскру було роздмухано, і заголовки на кшталт «черговий дипломатичний скандал між Україною та Угорщиною» інфікували медійний простір. 
А 5 вересня у закарпатському електронному виданні «Новини Закарпаття» навіть було опубліковану статтю під назвою «Пішли вони на… – один із лідерів закарпатських угорців прокоментував дипломатичний скандал Києва та Будапешта».
У даній статті цитуються нібито слова «одного із лідерів угорської громади Закарпаття» (бо жодних установчих даних не подано). І цей неназваний «лідер громади Закарпаття», нібито емоційно реагує на те, що «Україна заборонила в’їзд Яношу Арпаду Потапі» 
 «Угорщина пропускає українців, які їдуть в інші країни, українці можуть заїжджати в 30-ти кілометрову зону. Київ поступив по свинськи не впустивши офіційну делегацію на відкриття школи в Ужгороді, короновірус тут ні до чого і пішли вони на…(не цензурне слово – ред)».

Водночас не забуваємо, що всі ці дипломатичні перипетії відбуваються на фоні підготовки угорських товариств Закарпаття до виборчих перегонів на місцеві вибори в Україні. 

Якщо уважно придивитись, що стає доволі очевидним факт того, що між двома провідними угорськими громадськими організаціями регіону «Демократична спілка угорців України» (ДСУУ) під керівництвом Ласло Зубанича та Товариством угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ), яким керує Василь Брензович, консенсусу у питанні виборів до органів місцевого самоврядування досягнуто не було.
Це підтвердив у публікації на сайті місцевого угорського видання «Закарпатська правда» («Kárpáti Igaz Szó»), Ласло Зубанич заявивши про те, що, за його даними, до участі у місцевих виборах в Україні готують політичного клона громадської організації «Демократична партія угорців України» (ДПУУ). 

Щодо цієї партії, яку де-юре очолює Гайдош Іштван Ференцович, у 2019-2019 роках Берегівським районним судом тричі розглядались справи про адміністративні правопорушення її керівника. По суті звернення Департаменту з питань запобігання політичної корупції Національного агентства до судових органів стосувались того, що керівництво партії із грубими порушення чинного українського законодавства подавало звіти про майно партії, результати фінансової діяльності та не подавало висновки внутрішнього аудиту.   

Повертаючись до опублікованих заяв Ласло Зубанича, останній заявив, що у зв’язку із відсутністю консенсусу з «Товариством угорської культури Закарпаття» щодо спільної участі у виборах, керівництво регіону «Демократична спілка угорців України» прийняло рішення складати самостійні списки в Ужгородському та Брегівському районах, а здійснити висування кандидатів до органів місцевого самоврядування Ужгородської, Чопської, Берегівської, Вилоцької, Тисапийтерфолвівської та Тячівської ОТГ. 
Тобто ДСУУ планує висувати самостійні партійні списки ДПУУ в усіх регіонах, населених угорською громадою, за винятком Закарпатської обласної ради, у виборах до якої ця «партія угорців» на даний момент не планує висувати кандидатів. Як бачимо, позиції у партії доволі слабкі, чи може взагалі – номінальні.

Слід зауважити, що основним «козирем» угорських організацій, в погоні за електоральною прихильність місцевого населення, як правило виступає фактор «угорських коштів» для розвитку інфраструктури, освітніх та наукових закладів регіону. 

Отож цілком логічним кроком з боку угорської сторони, для того, аби зберегти «козир» у колоді угорських організацій, було б заявити про чергові кроки з підтримки угорськомовного сегменту населення регіону. 
Насамперед, 4 вересня поточного року, «винуватець» дипломатичних протирічь між Україною та Угорщиною, державний секретар Канцелярії прем’єр-міністра Угорщини з питань національної політики Янош Арпаду Потапі заявив, що уряд Угорщини підтримує оновлення 64 угорських шкіл Закарпаття, модернізація яких відбувається в 4 етапи. Зі слів угорського посадовця, перший етап було розпочато у 2017 році – знову ж таки перед початком виборчої парламентської кампанії в Угорщині, а самі вибори відбулись 8 квітня 2018 року – та закінчився тільки зараз. 
Потапі додав, що в рамках цього проекту роботи насамперед стосувались загальноосвітніх шкіл. Два такі заклади вже були офіційно передані, а незабаром, відбудеться відкриття ще двох. І на таку на цю програму угорський уряд виділив більш ніж 12 млрд форинтів – а це більше ніж 33 млн євро.

І знову ж таки, за дивним збігом, саме перед місцевими виборами у Закарпатті почали відкривати дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади для угорської нацменшини. 

Крім згаданої вище школи в Ужгороді, куди 3 вересня не зміг прибути Потапі, у першій декаді вересня відбулось відкриття угорськомовних навчальних закладів у селищі Середнє Ужгородського району та селі Свобода Берегівського району Закарпатської області. Всі ці проекти реалізувались за підтримки угорського уряду.
Під час відкриття угорськомовного садка та початкової школи у селі Свобода (вартість проекту 6,5 млн. грн.)  керівник «Товариства угорської культури Закарпаття» Василь Брензович у своїй промові, попри заяви про потребу відновлення угорської мови та культури у регіоні, абсолютно однозначно заявив, що реалізація цього проекту відбулась саме завдяки очолюваному ним ТУКЗ та за фінансової підтримки уряду Угорщини.
Подібні заяви тоді навели на думку: Брензович намагався переконати місцеве населення, що саме представники від його організації, в разі обрання до місцевих органів влади зможуть і надалі отримувати фінансову підтримку від Угорщини.
Кілька діб потому 14 вересня міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Пейтер Сійярто, на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі «Facebook» заявляє про факт розмови з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. У повідомленні Сійярто наголошує про необхідність зрушити з мертвої точки переговори, спрямовані на відновлення українсько-угорських відносин. Саме через це, під час телефонної розмови головні дипломати двох країн домовились 23 вересня провести зустріч в Ужгороді, після якої  провести спільне відкриття нового навчальний рік в Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ. 
17 вересня, зауважимо не в Україні, а у Будапешті відбулася зустріч Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорщині Любові Непоп з в.о. Ректора Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Іштваном Черничком.  Тоді, згідно оприлюдненого прес-релізу, сторони обговорили питання освітньої реформи в Україні та роль інституту в цьому процесі. А окрема увага була приділена участі Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та Міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петера Сійярто у церемонії відкриття навчального року інституту. 

Складається враження, що про прийдешні місцеві вибори в Україні тут трішки забули, але це враження хибне. 

Адже 19 вересня у приміщенні саме цього навчального закладу - Закарпатського угорського інституту імені Ф. Ракоці ІІ – було організовано та проведення засідання «Товариства угорської культури Закарпаття». І саме під час даного заходу учасники одноголосно проголосували за кандидатів в депутати для участі у місцевих виборах України. І цілком очікувано, список депутатів до обласної ради очолив Василь Брензович. 
У переддень зустрічі із українським колегою, міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Пейтер Сійярто, на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі «Facebook» поширив допис, що під час зустрічі 22.09.2020 з Комісаром Ради Європи з прав людини Дуня Міятович було знайдено взаєморозуміння щодо необхідності врегулювання питання використання угорської мови під час навчання у освітніх закладах Закарпатської області. 
Погодьтесь доволі легко знайти консенсус із європосадовцями, коли у тебе в руках аргументи формату: ми за власні кошти будуємо для угорської нацменшини в Україні навчальні заклади, і не можемо досягти порозуміння з владою України щодо використанням у них угорської мови.
У цьому ж дописі Сійярто зазначив, що 23 вересня час зустріч із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, він має намір домовлятись про реалізацію конкретних заходів з вказаного питання.
Наступного дня на спільній прес-конференції із очільником МЗС України Дмитром Кулебою в Ужгороді Сійярто заявив, що підтримує ініціативу свого українського колеги, згідно з якою Закарпаття має стати історією успіху українсько-угорських відносин. 

Але.. Ось тут слід, на фоні радості (мовляв тепер все буде чудово, Угорщина перестане блокувати рух України в НАТО і ЄС),  почути це угорське чітке «але». 

Зі слів угорського високопосадовця, це стане можливо лише, у випадку якщо угорці, які мешкають на Закарпатті, користуватимуться всіма правами, наданими їм європейськими правилами. Також Сійярто висловив сподівання, що переговори стосовно цього питання будуть успішними. 

Надалі угорські високопосадовці озвучивши власні «але», здійснили чергову роздачу «пряників» для регіону від Угорщини 

В ході проведених заходів на території Закарпаття Угорщина передала 50 апаратів штучної вентиляції легенів медичним установам Закарпаття, виказала готовність до співфінансування реконструкції лікарні в місті Берегові та мосту через річку Тиса на кордоні, будівництва об’їзної дороги навколо Берегова, відкриття пункту пропуску через кордон «Надьгодош» та продовження автомагістралі М3 до українського кордону до 2021 року. 
Напередодні, у селі Батрадь Берегівського району Закарпатської області було відкрито оновлену амбулаторію, реконструйовану в рамках програми уряду Угорщини «Підтримка оновлення угорських медичних амбулаторій Закарпаття». При цьому присутнім наголосили: вартість робіт - 1 млн 137 тисяч гривень, а кошти були виділені через саме благодійний фонд «За закарпатський угорський інститут». А серед власників фонду згадане вище «Товариство Угорської Культури Закарпаття», а очолює фонд саме згаданий вище Василь Брензович.  
Також 23 вересня у передмісті Берегово (Чопівка-Берегардо) за участю очільника МЗС Угорщини Петера Сійярто і Державного секретаря, відповідального за національну політику Угорщини, Арпада Яноша Потапі  відбулося урочисте відкриття Центру культури ім. Перені. За озвученими даними, у майбутньому в Центрі культури планують розмістити школу угорського народного мистецтва, а в підвалі будівлі облаштують кухню і винний льох, де будуть проходити практику студенти Центру професійного навчання Егана Еде.

І знову ж - а де тут виборча тематика?

А ось і саме вона – 23 вересня фактично одразу після завершення візиту міністра закордонних справ та зовнішньої торгівлі Угорщини Петера Сійярто до Закарпаття, голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) Василь Брензович на власній сторінці у Facebook зазначив, що «Сійярто сьогодні закликав нас віддати свої голоси за єдиний угорський партійний список, обласний список ТУКЗ».
Ну ось ми дійшли і до розвязки, чергової серії триваючого роками серіалу про угорський вплив на Закарпаття, коли угорською стороною з посмішкою на камери при зустрічах із українською стороною, вирішуються власні геополітичні та етнополітичні інтереси. 
І хоча це показує вразливість України у цьому питанні, не можна не віддати належне експертним колам Угорщини, які доволі чітко вибудовують алгоритм впливу. І не лише алгоритм, а й дієві механізми його реалізації, і що важливо, не скупляться на фінансові витрати. 

Коротко резюмуючи, що ми отримали на сьогодні в сухому залишку.

Із всього викладеного вище ймовірно припустити, що угорська «точка зору», яку сусіди доносять до європейських вух показує Україну не у найкращому світлі. Адже, із високим відсотком ймовірності, угорські меседжі звучать у наступному форматі: ми будуємо школи, дитячі садочки, відкриваємо інші навчальні та освітні заклади, допомагаємо боротись із коронавірусом, ремонтуємо лікарні та відкриває амбулаторії, ремонтуємо дороги та мости. Готові на все, аби угорці, які мешкають на Закарпатті, користувались всіма правами, наданими їм європейськими законами.  А от Україна навіть угорську мову у побудованих нами закладах не дозволяє.
Угорці, вочевидь не акцентуватимуть на дипломатичних зустрічах із європейськими політиками увагу на тому, що в них є власні інтереси із формування осередків політичного впливу на центральну владу України на місцевому рівні. Адже завівши «потрібних» осіб на посади у органи місцевого самоврядування Закарпаття, угорська сторона може значно змістити вектор протистояння. Йдеться про те, що в разі отримання представниками «угорських організацій» переважної повноти влади на місцевому рівні, окремі питання щодо відновлення та поширення угорської мови й культури в регіоні, можуть в майбутньому перестати бути питаннями вектору «Будапешт-Київ», а перейти на вектор «Ужгород-Київ» чи «Берегово-Київ», чи бодай «Берегово-Ужгород». 
Отримання карт-бланшу на «м’який вплив» з території України від імені органів місцевого самоврядування ймовірно дозволить угорській  стороні більш вільно себе почувати в процесі апелювання до європейських установ. Адже позиція Угорщини може бути підтримана на рівні місцевої влади в окремих регіонах чи населених пунктах України. А це в свою чергу дозволить угорським дипломатам аргументувати ЄС чому слід тиснути на центральну владу Україну аби вирішити спірні українсько-угорські питання саме на користь Будапешту.
Повертаючись до фігури Василя Брензовича, не можливо не згадати його заяви від 19 вересня під час переобрання на чергові три роки на посаду голови «Товариства угорської культури Закарпаття», на зазначеному вище  засіданні організації в стінах Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.  
Тоді переобраний очільник ТУКЗ, коментуючи результати минулорічних президентських та парламентських виборів, заявив, що «надії на зміни не справдились». Брензович також озвучив інформацію про те, що в Україні тривають «необґрунтовані судові процеси про угорців». Щодо прийдешніх виборів очільник ТУКЗ сказав фразу, яку за п’ять днів фактично повторить голова МЗС Угорщини: 
«Ставка жовтневих виборів: чи буде представництво інтересів закарпатських угорців в органах місцевого самоврядування. Таке представництво, яке наважиться реально захищати наші права.»  
 Вже 23 вересня під час прес-конференції у місті Берегово, яка відбулась після переговорів Петера Сійярто із Василем Брензовичем, очільник угорської дипломатії заявив:
«Поважно прошу угорців, які проживають на Закарпатті проголосувати за список єдиної угорської партії КМКС на місцевих виборах і створити можливість  для закарпатських угорців мати сильне представництво в обласній раді… Прошу зробити усе можливе, щоб угорські кандидати, угорські лідери та представники могли працювати в органах місцевого самоврядування, так само як і раніше, для майбутнього та розвитку власних громад». 
В інформаційному просторі вже витає інформація про те, що українська сторона розглядає ці висловлювання як пряму передвиборча агітація та втручання у внутрішні справи України. І нібито МЗС України вирішує питання про надсилання ноти протесту угорській стороні. Але…

Підведемо фінальну риску: угорською стороною в черговий раз було зіграно сплановану гру із вочевидь «крапленою» колодою карт. 

Погодьтесь дипломатично-вишукано було створено умови для прибуття очільника дипломатії Угорщини в Україну («несподівана проблема» із непропуском Янош Арпаду Потапі, потреба нормалізації відносин тощо), саме на запрошення українського колеги. Угорцям вдалось провести перемовини саме на українській території, і саме на Закарпатті – тобто на тій території, де потрібно саме Угорщині та очільнику угорського МЗС. 
А там він, щедро сіючи коштами перед місцевим населенням Закарпаття, відкриває одну за другою установу споруджену за угорські кошти, обіцяє ремонт доріг, лікарень і, аби це все не зупинилось … чітко пояснює місцевому населенню за кого слід проголосувати на прийдешніх виборах до українських органів місцевого самоврядування. 
Шах і мат…
Чи ні?
Сподіваємось відповідь отримаємо найближчим часом


P.S. Якщо в когось закралась думка, що угорська сторона таким чином веде себе тільки на українському векторі, то вимушений розчарувати: подібна риторика Угорщина присутня фактично на всіх територіях, яких позбувся наш південно-західний сусід в результаті Тріанону. 
У якості прикладу: у переддень місцевих виборів у Румунії  віце-прем’єр-міністр Угорщини, відповідальний за національну політику Жолт Шем’єн, виступив із заявою, в якій закликав всіх угорців в Румунії, зокрема Трансільванії, голосувати 27 вересня 2020 року під час місцевих виборів за угорських кандидатів. 

Ігор Конопенко

ілюстративне фото: колаж


 

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com