Угорські мільярди для Закарпаття

АНАЛІТИКА 23.02.2018 Коментарі 0

До чергових парламентських виборів у квітні в Угорщині залишилось трішки більше місяця. Фаворитом виборчих перегонів є правляча партія «Угорський громадянський союз» (або «Фідес») на чолі з чинним прем’єром Віктором Орбаном. Останні соціологічні дослідження показують підтримку «Фідеса» до 46 відсотків респондентів, і це зауважте, при зниженні рейтингів підтримки їх конкурентів по патріотичності - праворадикальної партії «Рух за кращу Угорщину» (більше відомої під назвою «Йоббік»), яка також марить «Великою Угорщиною» та знайома українському читачеві антиукраїнською  риторикою.

В нашому попередньому матеріалі «Український електорат Орбана: прихована загроза Україні» ми описали окремі ризики для України, що несе діяльність партії «Фідес» у цій сфері, а також пообіцяли більш ґрунтовно розібратись із питанням причин неймовірної щедрості Угорщини по відношенню до закордонних угорців, яким вони виділили в минулих роках фантастичні суми та готові виділяти мільярди форинтів в майбутньому. При цьому одразу зазначимо, що для простоти розрахунків фінансових вливань Угорщини, зважаючи на плаваючий курс гривні, не будемо з точністю до копійки вказувати суми в українській валюті, а візьмемо середній курс одна гривня – десять форинтів.

Закордонний угорський електорат, тобто етнічні угорці з країн Карпатського регіону, завжди розглядалися угорською владою як компенсаційний механізм прогнозованих електоральних  втрати у виборчих кампаніях. Для прикладу, 128 тис осіб з числа закордонних угорців у 2014 році взяли участь в парламентських виборах в Угорщині, 95 відсотків їх голосів тоді отримала партія «Фідес». Відмінний результат та приклад для наслідування.

Закордонні угорці вже сьогодні отримують листи від прем’єр-міністра Угорщини В. Орбана із закликом до участі в парламентських виборах 2018 року. Як стверджують угорські експерти цьогоріч слід очікувати участь близько 200 тис. виборців із числа закордонних угорців.

При такій динаміці цілком логічними та прогнозованими є кроки Будапешту по наданню громадянства закордонним угорцями за спрощеною процедурою, нарощенню електоральної бази та  збільшенню їх фінансової підтримки. У грудні минулого року у м. Будапешт за присутності перших осіб держави пройшли урочистості з нагоди надання угорського громадянства мільйонному закордонному угорцю, ним виявився представник з Сербської Воєводини.

Останніми роками Угорщиною здійснюються значні фінансові вливання у регіони компактного проживання їх нацменшини. Не є виключенням і Закарпаття, яке залишається пріоритетним напрямком національної політики Угорщини.

Щоб здобути прихильність закордонного виборця, офіційним Будапештом протягом останніх років започатковано серію програм, які орієнтовані на надання допомоги своїм співвітчизникам.

В пріоритеті надання підтримки соціально активним верствам угорського населення регіону - представникам освіти, культури, духовенства. Без уваги не залишились проекти у медичній сфері, покращення підприємницької активності закарпатських угорців. Акцент ставиться на соціально чуттєвих сферах життя та верствах населення, що формують  громадської думку у регіоні.

За даними міністерства національної політики Угорщини станом на липень 2017 року, об’єми державного фінансування підтримки закордонних угорців у період з 2009 року по 2016 рік зросли у 10 разів: з 9 млрд. форинтів (900 млн. грн.) до 89 млрд. форинтів (8,9 млрд. грн.) на рік.

Звісно, допомога своїм співвітчизникам за кордоном задля «розвитку та об’єднання угорської нації» є благородною справою. Однак, пропонуємо на розсуд читача короткий зріз діяльності угорських урядових інституцій у цьому питанні,  який звісно лише фрагментарно відображає стан справ у сфері підтримки етнічних угорців у державах Карпатського регіону, в тому числі й Україні.

У період з квітня по серпень 2017 року Фондом ім. Габора Бетлена, який функціонує при уряді Угорщини та є основною державною структурою Угорщини, що займається розподілом коштів на підтримку закордонних угорців, було прийнято щонайменше 19 рішень, що стосуються фінансування програм з підтримки угорських етнічних громад за кордоном на загальну суму більше 18,5 млрд. форинтів (1,85 млрд.грн.). Майже 7 млрд. (700 млн. грн.) з цієї суми призначено для потреб етнічних угорців Закарпаття.

Основними напрямком де зосереджені зусилля Фонду ім. Габора Бетлена є сфера освіти, що одразу ж дає поле для роздумів у контексті реакції Угорщини на прийняття 05.09.2017 Верховною Радою нового Закону України «Про освіту».

Угорською фінансовою допомогою у минулому році були охоплені наступні освітні заклади  Закарпаття, а саме:

  • Закарпатське угорське педагогічне товариство –  1,115 млрд. форинтів (111,5 млн. грн.), з них 994 млн. форинтів (99,4 млн. грн.) призначено на підтримку програм розвитку та реконструкції біля 100 дошкільних навчальних закладів Закарпаття з угорською мовою викладання;
  • Карачинський греко-католицький ліцей імені Єпископа Олександра Стойки та пов'язаний з ним Благодійний фонд імені Єпископа Олександра Стойки – загалом 651 млн. форинтів (65,1 млн. грн.);
  • Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ – 318,4 млн. форинтів (31,8 млн. грн.), в тому числі 110 млн. форинтів (11 млн. грн.)– на проведення курсів з вивчення угорської мови у 45 населених пунктах Закарпатської області. Принагідно слід зазначити, що у  2016 році на вказаних курсах угорську мову вивчало 1965 осіб, з яких 1136 отримали відповідні атестати. У 2017 році подібними курсами було охоплено вже 3485 осіб.
  • Мукачівський ліцей ім. Святого Іштвана - 209 млн. форинтів (20,9 млн. грн.), з них 170 млн. форинтів (17 млн. грн.) на будівництво гуртожитку та 39 млн. форинтів (3,9 млн. грн.) – на вивчення іноземних мов й інформатики.

Окрім цього передбачалося виділення 110 млн. форинтів (11 млн. грн.) благодійному фонду «Закарпатський угорський інститут підготовки вчителів», який є розпорядником фінансової допомоги, яка надходить на потреби Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

З передбачених коштів на розвиток дошкільної освіти з угорською мовою навчання було виділено біля  2,05 млрд. форинтів (205 млн. грн.), на угорськомовні ліцеї та гімназії – не менше 434 млн. форинтів (43,4 млн. грн.), на вищу освіту, представлену Закарпатським угорським інститутом ім. Ференца Ракоці ІІ та пов’язаним з ним Ужгородським національним університетом, – щонайменше 441,4 млн. форинтів (44,1 млн. грн.).

Не залишились без уваги Угорщини і угорськомовні працівники освіти,  а їх у Закарпатській області налічується майже 5 тисяч. Розмір їх щорічної фінансової допомоги у минулому році планувалося збільшити з 180 до 270 тисяч форинтів (27 тис. грн.).

Іншою цікавою угорською інвестицією є фінансова допомога неповнолітнім закордонним угорцям, яким з 2018 року угорським законодавством передбачено щомісячна грошова допомога у розмірі біля 20 тисяч форинтів (2 тис. грн.) до досягнення ними 18-річного віку. Обов’язковою умовою є наявність угорського громадянства та реєстрація на території Угорщини.

Поступово нарощуються обсяги фінансування релігійних організацій Закарпаття. Так, тільки з коштів Фонду ім. Габора Бетлена Закарпатська реформатська церква планувала отримати майже 2 млрд. форинтів (200 млн. грн.), Мукачівська дієцезія римо-католицької церкви - 807,6 млн. форинтів (80,8 млн. грн.), і Мукачівська греко-католицька єпархія - 791,4 млн. форинтів (79, 1 млн. грн.). Левова частина отриманих коштів планувалася витратити на ремонт та забезпечення діяльності угорськомовних навчальних закладів, купівлю нерухомості та придбання обладнання.

Складовою частиною угорської національної політики вже п’ятий рік поспіль залишається програма імені Шандора Кьороші Чома, яка опікується обмінами молоддю, організовує так звані  «літні» табори в Угорщині для етнічних угорців. В одному з них, що розміщений у н.п. Тата у серпні 2017 року відпочивало 120 дітей  віком від 7 до 15 років із Закарпаття та словацького Нагір’я.

Іншим пріоритетним напрямом фінансування є сфера культури. У 2017 році Угорщиною заплановано фінансування у Закарпатті 179 проектів на загальну суму 34 млн. форинтів (3,4 млн. грн.). Крім цього, 10 млн. форинтів (1 млн. грн.) мав  отримати Закарпатський  інститут культури, і 15 млн. форинтів (1,5 млн. форинтів) – Закарпатський обласний угорський драматичний театр. Окрім цього, угорські мистецькі колективи Закарпаття могли розраховувати на кошти Міністерства людських ресурсів Угорщини (57,5 млн. форинтів, 5,8 млн. грн.).

Окремі плани угорської сторони стосуються створення на території України мережі культурних центрів – так званих «Угорських домів» (Magyar Ház). Подібні осередки угорської культури на Закарпатті планується створити у Рахові, Ужгороді, Мукачеві та Берегові. За межами Закарпатської області - у Києві, Львові та Івано-Франківську.

В рамках так званої «Програми Флоріса Ромера», яка була започаткована урядом Угорщини у 2015 році, будуть фінансуватися заходи з відновлення угорської історичної архітектурної спадщини. Основним розпорядником коштів програми є Фонд ім. Ласло Телекі.

Та не єдиною культурою та освітою… Це ще не весь потенціал угорської сторони

Чи не найбільш ефективним напрямом для просування своїх інтересів у Закарпатті є програма економічної підтримки закарпатських угорців.  Так, в рамках реалізації «Стратегічного плану економічного розвитку угорської громади Запарпаття ім. Егана Еде» 21.08.2017 у м. Берегове у присутності державного секретаря Міністерства закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Левенте Мадяра між урядом Угорщини та майже 1000 громадянами України, представниками угорської нацменшини Закарпаття, було укладено контракти про фінансування проектів у сфері сільського господарства. На дані цілі у 2017 році Угорщина виділила біля 7,5 млрд. форинтів (750 млн. грн.). Також  очікується підписання контрактів на реалізацію проектів у сфері середнього та малого бізнесу. Задля виконання програми «2017 рік – рік закордонних угорських сімейних підприємств» у липні 2017 року було відібрано заявки від закордонних угорських підприємців Карпатського регіону, в рамках яких підприємці-початківці можуть отримати по 2 млн. форинтів (200 тис. грн.), а представники сімейного бізнесу по 6 млн. форинтів (600 тис. грн.).

Не заглиблюючись у проблематику ефективності освоєння цих коштів –сума цифр та розмах різнопланових заходів вражає 

Критика такого роду щедрості «Фідесу» щодо закордонних угорців стала частиною передвиборчої кампанії опозиційних угорських партій напередодні чергових парламентських виборів. Питання участі у них закордонних угорців, які отримали угорське громадянство за спрощеною процедурою, без постійного проживання на території країни та участі у її житті, започаткували серйозні політичні дискусії. Найбільш системна критика влади лунає з вуст голови опозиційної угорської партії «Демократична коаліція», на чолі з колишнім прем'єр-міністром Угорщини Ференцем Дюрчань, який вбачає в такому стані справ політичну вигоду В. Орбана. Представниками даної політсили вже ініційовано збір підписів до петиції щодо заборони голосування угорським громадянам, які ніколи не проживали в країні.

Наступна вимога стосується новоспечених «угорців», зокрема відміни нарахувань з угорського бюджету соціальних виплат та преференцій для громадян України, які з легкої руки «Фідес», отримавши угорське громадянство, масово фіктивно реєструються в угорських прикордонних населених пунктах для отримання соціальних виплат.

У підтвердження своїх слів Ф.Дюрчань, у січні цього року, прибув у населений пункт Кішпаладь, який знаходиться поблизу українського кордону, де продемонстрував напівзруйнований будинок в якому, за його словами, зареєстровано 202 громадянина України. Угорський політик стверджує, що лише у прикордонній з Україною Саболч-Сатмар-Берегській області на даний час нараховується приблизно 26000 такого роду громадян України, які вже звернулися до відповідних органів Угорщини з проханням про надання соціальної допомоги.

Угорська опозиція стверджує, що за «соціальними грошима» стоїть політична вигода правлячої партії «Фідес». Натомість Ф. Дюрчані  натякає на те, що діючий  прем'єр В. Орбан таким чином збільшує партійний електорат за гроші угорського держбюджету. Держбюджету країни, уряд якої змушений брати багатомільярдні кредити у Росії та залазити у боргову залежність від неї.

Неймовірна комбінація за своєю простотою та ефективністю. Та чи може це бути  вигідно не тільки партії «Фідес» та її очільнику В. Орбану, який водночас останнім часом стави ледь не кращий «другом» Путіна у Європі?

Ще одна вимога угорських опозиціонерів вже прямо відноситься до сфери забезпечення національної безпеки України! В контексті інспірованої,  з початком російської агресії, радикальними середовищами Угорщини інформаційної антимобілізаційної кампанії на Закарпатті, контроверсійно звучить вимога до уряду Орбана - надати пояснення чому угорці, які проживають за кордоном, мають право голосу, але не виконують свій військовий обов'язок щодо Угорщини.

Громадяни України з угорським паспортом у кишені, по аналогії з «польським мільйоном українських біженців», знову стають об’єктом різного роду політичних інсинуацій, звинувачень у фінансових зловживаннях та махінаціях. Знову українське питання стає заручником боротьби наших сусідів за електорат та власні великодержавницькі амбіції їх лідерів, знову на лице іміджеві втрати України.

Угорщина послідовно нарощує заходи з економічної підтримки своєї нацменшини, в тому числі у Закарпатті. При цьому, не зважаючи на привілейоване становище закарпатських угорців, продукує нові конфлікти, використовує будь-які інформаційні приводи для звинувачень України у дискримінації своїх співвітчизників, прикладом цього може слугувати угорська реакція на Закон України «Про освіту». Не зважаючи на об’єктивність чи суб’єктивність звинувачень,  поступки України на користь угорської сторони ставляться у залежність до міжнародної підтримки України, блокування її ініціатив у Європі.

В цьому контексті, доволі тривожно звучать слова голови угорської дипломатії Пейтера Сійярто під час виступу на Форумі угорських представників Карпатського регіону, що відбувся 09.02.2018 у м. Будапешт, про те,  що національна політика Угорщини ґрунтується на бажаннях та потребах закордонної угорської громади і вирішувати, що добре, а що погано для закордонних угорців, повинна не Угорщина, а самі закордонні угорці.

Очевидно, Орбану стане у пригоді потенційний мільйон закордонних угорців з правом голосу й відсутністю ефективних механізмів контролю за їх волевиявленням. Хочеться сподіватись, що потенційні загрози від використання цього потужного політичного дивіденду В.Орбана будуть належно оцінені українською стороною. 

Водночас хочеться наголосити на тому, шо розмах та об’єм фінансових вливань Угорщини в Закарпаття, без сумніву свідчать про далекоглядні плани Угорщини на цей регіон. Можна багато писати та говорити про те, що «Фідес» використовує державні кошти для «купівлі» електорату з числа закордонних угорців України, що не до кінця зрозуміло куди і з якими цілями дійсно йдуть мільярдні угорські «інвестиції», що ці кошти можуть використовуватись подеколи й на шкоду національним інтересам України, але беззаперечним фактом залишається те, що угорські «апетити» в даному регіоні щороку зростають.  

Аналітична група інформаційного агентства
"Західний інформаційний фронт"

ілюстративне фото zakarpattya.net.ua

 

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com