Удари по об’єктах на росії, перша партія F-16 та річниця підлого злочину росіян в Оленівці – огляд

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

З аеродрому “Оленья” російська стратегічна авіація регулярно атакує українські міста ракетами. Це вже не перший випадок ушкодження і знищення російських стратегічних бомбардувальників, які задіяні в російській агресії. Не виключено, що такі інциденти на ворожих летовищах триватимуть і надалі.

Президент Фінляндії Александар Стубб визнав, що для України аеродром “Оленья” – законна воєнна ціль, і прямої загрози для Фінляндії, територія якої лежить відносно недалеко, від атак по летовищу не має.

Одночасно Генеральний штаб ЗСУ підтвердив удари по тяглових електропідстанціях у Курській області. Атакуючи ворожу територію, Україна чітко дотримується міжнародного гуманітарного права та домовленостей із партнерами щодо обмежень на застосування наданого озброєння. Російська промисловість працює на агресію проти України, а тому і є законною воєнною ціллю. Україна реалізує своє невід’ємне право на самооборону. Уражені об’єкти забезпечували функціонування російської залізниці, що здійснює перевезення озброєння та військової техніки для підтримки окупаційної армії.

Удари України по підприємствам нафтового сектора рф також є дієвим доповненням до міжнародних санкцій і сприяє наближенню миру. Це справедлива відповідь на російський ракетний терор проти української енергетики.

Між тим, днями Сили оборони повністю знищили всі запущені російською стороною 89 ворожих ударних дронів та ракету Х-59, які намагалися вразити важливі українські об’єкти. Це була одна з найбільш масованих атак ударних БПЛА росії. Москва застосувала нові типи дронів “Гербери”, якими намагалася виснажити українські протиповітряні сили. Проте саме завдяки силам ППО знищені всі російські ракети і дрони, збережене життя людей, їх майно та інфраструктура. Цей результат свідчить, що українці можуть повністю захистити своє небо від російських ударів, коли мають для цього достатнє забезпечення.

Така ж ефективність захисту потрібна Україні й від ворожих ракет та бойової авіації. Для цього потрібно більше систем ППО та боєприпасів, а також нових літаків-винищувачів, маючи які українські воїни чітко зроблять свою роботу. Тому з великим піднесенням в Україні зустріли повідомлення про те, що Київ вже отримав першу партію винищувачів F-16. Україна пройшла довгий і важкий шлях до отримання сучасних бойових літаків. Завдяки авіаційній коаліції партнерів вдалося вирішити питання конкретних бойових одиниць, їх озброєння, логістики та інфраструктури, підготовки фахівців, зокрема пілотів.

F-16 – найбільш масовий сучасний бойовий літак у світі, який має широкий спектр ракетного та бомбового озброєння, гарні льотні характеристики та відмінний огляд з кабіни пілота, а також порівняно просте керування та невисоку вартість. Ці літаки зарекомендували себе у десятках воєн по всьому світі. Літаки F-16 здатні серйозно вплинути на ситуацію на полі бою: успішно протистояти російській бойовій авіації, знищувати наземні ворожі цілі та прикривати небо України. До кінця 2024 року очікується, що Україна матиме загалом 20 одиниць F-16.

Водночас міністерство оборони США опублікувало список озброєння, яке мають передати Україні в межах чергового пакета військової допомоги на суму $200 млн, а також оборонного замовлення на $1,5 млрд. Пакет військової допомоги $200 млн надійде до України швидко і безпосередньо зі складів американської армії. Допомога $1,5 млрд виділяється у рамках Ініціативи сприяння безпеці України (USAI), яка передбачає укладання довгострокових контрактів із виробниками зброї. Допомога включає боєприпаси для ППО, зокрема, NASAMS, ракети RIM-7. Також у переліку ракети для HIMARS, 155-мм та 105-мм артилерійські снаряди, 120-мм мінометні заряди, авіаційні боєприпаси, ракети з оптичним наведенням (TOW), протитанкові системи Javelin та AT-4, стрілецька зброя, вибухівка тощо. Це вже двадцятий пакет USAI від адміністрації Байдена та шістдесят другий транш обладнання, яке надано Україні з запасів Міністерства оборони США, починаючи з серпня 2021 року.

А рівно 2 роки тому російські окупанти організували вибух термобаричного заряду в бараку виправної колонії в Оленівці в Донецькій області, де утримувалися військовополонені полку “Азов”. Загинуло понад 50 українських воїнів, більше 130 отримали поранення. Два роки тому в Оленівці відбулося сплановане масове вбивство українських військовополонених.

Обставини воєнного злочину розслідувані та реконструйовані українським слідством. Російські воєнні злочинці відразу спробували перекласти відповідальність за скоєне на Україну. Пізніше вони привезли на місце трагедії уламки ракети HIMARS з метою фальсифікації причини загибелі людей. У якості мішені росіяни обрали учасників героїчної оборони Маріуполя, яка стала символом опору агресії. Серед полонених з Маріуполя окупанти навмисно відібрали для вбивства групу військових з полку НГУ “Азов” - найбільш демонізованого ворожою пропагандою українського формування.

Росіяни порушили не лише положення міжнародного гуманітарного права і власне законодавство, але й угоду, за якою гарнізон “Азовсталі” припинив опір в обмін на гарантії збереження життя і повернення через процедуру обміну полоненими. Україна ніколи не забуде цей підлий злочин і буде переслідувати всіх причетних до нього без терміну давності.

Тим часом російські джерела повідомили про чергову смерть у СІЗО Ростова-на-Дону українського військовополоненого Олександра Іщенка, який служив водієм у полку “Азов” і брав участь в обороні Маріуполя. Смерть 55-річного захисника Олександра Іщенка - це вирок російській системі утримання військовополонених, яка нехтує нормами міжнародного гуманітарного права і перетворилася по суті на новий ГУЛАГ.

Разом з побратимами з полку “Азов” Олександр Іщенко був незаконно підданий російському судилищу за блюзнірськими звинуваченнями, фактично за приналежність до “Азову” і виконання ним свого військового обов’язку. Всупереч всім нормам і процедурам, українську сторону ніхто офіційно не сповістив про факт смерті громадянина України, її причину та обставини.

Це не перший випадок смерті та загибелі українців у російському полоні, перебування в якому супроводжується тортурами, незадовільними побутовими умовами, ненаданням необхідної медичної допомоги тощо. Таке вимагає негайного втручання міжнародної спільноти для тиску на російську сторону, аби вона дотримувалися паритетного ставлення до військовополонених з України на рівні з тим як Україна ставиться до російських військовополонених, тобто згідно з нормами відповідних міжнародних конвенцій, стороною яких є рф.

Фото – AF.MIL