У Ризі росіяни на антивоєнному форумі обдумували плани повалення Путіна – репортаж

АНАЛІТИКА 29.03.2023 Коментарі 0

Перший у 2023 році та четвертий антивоєнний форум на 9-му році війни відбувся у Ризі. Розпочинаючи із 2016-го Гарі Каспаров проводить зустрічі у Вільнюсі під назвою Форум Свободной Росії (ФСР). У травні  2022 форум переформатувався в антивоєнний та з’явився Російський комітет дєйствія (спільна ініціатива Каспарова та Ходорковского). Зміну місця проведення пояснили ідеєю розширення географії Форуму та засвідчити динаміку в самій організації.

У перший день Форуму відбулася закрита зустріч, під час якої обговорювали питання, пов’язані із включенням у «Список Путіна» Ксєнії Собчак, Владіміра Познєра, Алєксєя Вєнєдіктова та деяких інших публічних осіб і чиновників. Модератор робочої групи та координатора проекту «Список Путіна» Даніла Константінов зазначив, що з акторами Стасом Садальскім і Євґєнієм Міроновим усе дуже просто – вони підтримали війну та відвідували окуповані території. Щодо інших є певні нюанси. Відповідно, вирішили включити до списку Собчак, а з Познєром і Вєнєдіктовим зачекати. Організатори підкреслювали, що їхній список є більш виваженим і процедурним, на відміну від аналогічного списку Фонду борьби с корупциєй (ФБК) Алєксєя Навального, куди потрапило понад 6 тис. осіб.

Іншою темою закритої частини форуму було обговорення можливого розширення рамок діяльності форуму на інші країни та більша координація дій між активістами та політиками, що перебувають в еміграції.  У форматі дискусії, яку модерував екс-депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга, а нині політемігрант Максім Рєзнік, учасники висловлювали найрізноманітніші думки та ідеї. Зійшлися на тому, що більшість присутніх готові працювати під «парасолькою» ФСР з метою створити ком’юніті, що охопить різні країни Європи.

Відкрита частина форуму проходила у приміщені Національної бібліотеки Латвії у день пам’яті жертв депортацій.

Довідково:
Операція «Прибій» (Березневі депортації) – кодова назва масових депортацій населення балтійських держав 25-28 березня 1949 року. Приблизно 90 тисяч естонців, латишів та литовців примусово вивезли у віддалені частини Радянського Союзу. 2006 року Європейський суд з прав людини визнав згадані депортації злочином проти людяності.   

Дебати на форумі були бурхливими, а інколи доволі відвертими. Публічно і приватно учасники форуму визнавали потребу об’єднання і спільної координації своїх дій перед загрозою путіна або з огляду на відповідальність перед росіянами чи західними партнерами, які вимагають єднатися. З іншого боку публічно лунали закиди щодо неконструктивної та «сектантської» діяльності ФБК. Водночас Альфред Кох та Євґєній Чічваркін без жодних докорів сумління розповідали про необґрунтованість і недемократичність процедур санкційної політики ЄС, що вдарила «по чесних та принципових» олігархах із «Альфа-Груп». Особливо цинічним була промова Чічваркіна про тяжку долю Германа Хана та його родини, яка мусила повернутися до Москви з Лондона (варто нагадати, що Чічваркін відвідував Україну та міг самостійно споглядати масштаби знищень, що завдала російська федерація Україні). Чічваркін підкреслив, що Хан міг переїхати до Ізраїлю або ОАЄ, але з огляду на клімат, мусив їхати саме в росію. Варто підкреслити, що західні експерти, які брали участь у роботі форуму, рішуче засудили будь-які ідеї зняття санкції з російських олігархів.

Ґєннадій Ґудков здивував розповіддю про те, що Україна відмовляє громадянам російської федерації у бажанні вбивати інших росіян. На уточнювальне запитання колишній офіцер російських спецслужб зазначив, що громадяни рф не можуть в’їхати на територію України і вступити до лав ЗСУ, оскільки представляють країну-агресорку та не можуть розраховувати на статус військовослужбовця. Також він, як колишній російський парламентар, розповідав, що головним завданням учасників зустрічі є підготувати ґрунт для розколу російських еліт, адже будь-яка інша форма боротьби завершиться за першої ж зустрічі з російським прикордонником (схоже, про Брянський похід РДК у березні цього року пан Ґудков не був поінформований).

У роботі Форуму брала участь низка активістів, задіяних у реальній роботі з допомоги українським біженцям і координації антивоєнної діяльності на території рф. Проте їхній голос залишався на форумі у меншості. Зокрема, екологічна активістка Євґєнія Чірікова відверто та чесно заявила:

- … коли я спілкуюсь з українськими правозахисниками, вони мені кажуть: «Ми не можемо витримувати, коли ви говорите, що завдяки Україні ви скинете свого Путіна. Чому за наш рахунок, за рахунок нашої крові, чому ви не вступаєте до ВСУ і не допомагаєте нам перемогти? Ви розумієте, що у нас люди закінчуються? Ви де? Чому ви чекаєте, благополучно склавши лапки?». І цей аргумент змушує серйозно задуматися».

Її слова зустріли оплесками, але жодної відповіді не пролунало.

У резолюції 4-ої Антивоєної конфреції записали багато слушних слів і закликів: позбавити рф права головувати в Радбезі ООН, оголосити ПВК «Вагнер» терористичною організацією, не заморожувати війну, не йти на угоду з агресором та багато чого іншого. На превеликий жаль, Антивоєнна конференція закликала громадян росії чинити опір і валити владу Путіна лише методами ненасильницького спротиву.  

«Ми закликаємо громадян Росії наблизити звільнення власної країни, чинячи опір злочинному режиму у всіх доступних їм формах, чи то відмова від співпраці із владою, чи то публічний осуд війни, чи то ухилення від служби в армії агресора», - зазначено в 10-му пункті резолюції.

Євгеній Білоножко, журналіст ЗІФу у Варшаві і країнах ЄС (із Риги)

Фото автора

Також читайте:
Республіка – імперія має померти або ІІ з’їзд народних депутатів росії

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: