Настав час українського Моссаду: спецслужби України проти російських терористів

Складно достеменно сказати, коли Владімір Путін увірував у всемогутність нащадків-кдбістів, «велич» та вседозволеність Росії.  і навіть заявив під час зустрічі з обдарованими дітьми, що кордони Російської федерації ніде не закінчуються.

Вочевидь, мав на увазі, що «ерефія» має свій інтерес у всьому світі. І світ щонайменше два десятиліття спостерігав, відповідаючи мінімальними санкціями на божевільні дії кремлівського царя.

Наш мартиролог від «братської любові» тягнеться вже понад 900 років.

Іще з часів Юрія Долгорукого й Андрія Боголюбського. Криваві ріки від убивств, терору та нищення української незалежності текли кожного століття. Княжі часи, царат, червоний комуністичний терор – у кожному з цих періодів наші предки зазнавали величезних втрат, жертв. Проте, не маючи своєї держави, зуміли виживати, пристосовуватися і, головне, зберігати пам’ять про минуле і дух свободи.

Сучасна доба «подарувала» нам Незалежність і свою державу, але посягання Російської федерації не змусило себе довго чекати.

Спочатку була спроба відколоти Крим і призначити там Юрія Мєшкова (часи президенства Л.Кравчука), наступному президенту Л.Кучмі довелося боротися за острівець Тузла у Керченській протоці.

З 2000-го року, відколи Путін прийшов до влади, Росія взяла курс на мілітаризацію і зміцнення своїх спецслужб.

Україна, яка 1991 року не провела люстрацію і декомунізацію, стала легкою «здобиччю» для північно-східного сусіда. Представники кремлівських спецслужб, агенти впливу і просто «п’ята колона» почувалися тут вільно, немов у себе дома. Апогей припав на пізнього Януковича, за якого на ключові посади в СБУ та ЗСУ призначали громадян РФ. Здавалося, олігархічна та корумпована українська держава не мала шансу звільнитися від «братських обійм». Але настала осінь 2013 року, побиття студентів, Майдан, перша Небесна сотня і відкрите протистояння на фронті з російськими «раковими» новоутвореннями «лднр». На цьому етапі у війну вступили українські спецслужби.

Російські агенти у структурах Головного управління розвідки МОУ і Служби безпеки України не завжди дозволяла проводити успішні спецоперації.

Але попри провали були й успіхи: викрадення з території «лднр» начальника підпільної в’язниці Володимира Цемаха, знищення ватажків бойовиків Мотороли та Ґіві, незавершена спецоперація через політичне рішення керівництва України з «вагнерівцями» та інші, про які широкий загал не інформують. Найсвіжіший випадок кількаденної давності, що вимагає багатьох відповідей, – убивство учасника групи перемовників від України Дениса Кірєєва. В СБУ казали про його ліквідацію під час затримання за підозрою у зраді. А ввечері того ж дня, 5 березня, ГУР МОУ подало свою, протилежну за змістом, версію.

«Під час виконання спеціальних завдань загинули три розвідники - співробітники Головного управління розвідки міністерства оборони України: Доля Олексій Іванович, Чибінєєв Валерій Вікторович, Кірєєв Денис Борисович. Вони загинули, захищаючи Україну, а їхній чин наблизив нас до перемоги!», - йшлося у повідомленні.

Також учора, 7 березня, ГУР МОУ повідомив про знищення поблизу Харкова – російського воєначальника, генерал-майора, начальника штабу та першого заступника командувача 41-ої армії Центрального військового округу Росії Віталія Герасимова. Убито та поранено декілька  старших офіцерів російської армії. До слова, Герасимов брав участь у другій чеченській війні та російській військовій операції в Сирії. Нагороджений медаллю «за повернення Криму».

На тлі «довгих рук» російських ФСБ і ГРУ, що дістають ворогів Кремля у Великобританії, США чи деінде, можливості українських спецслужб скромніші.

Проте в умовах війни, коли на світовій мапі  повинна залишитися Україна, не залишається іншого виходу, як швидко набирати м’язи «на марші» і знищувати ворога усюди. Бо це питання виживання нації і держави.

Нема сумнівів, що у цій війні Україна переможе кремлівський режим. Але у близькому майбутньому постане питання розплати для усіх політичних і воєнних злочинців Росії за руйнування міст і масові вбивства українців.

Росіяни, як і німецькі нацисти, ховатимуться по всьому світу. Україні став би у пригоді досвід ізраїльського Моссаду – легендарної спецслужби, що виявляла, викрадала чи знищувала ворогів ізраїльського народу навіть через десятиліття.    

«Ви вбиваєте наших дітей, жінок, літних людей! Ми всіх і все пам’ятаємо, нікого і ніколи не забудемо! Ви ніде не сховаєтесь: ні за парканами ваших будинків, ні на віллах у Майями, ні на яхті на Сейшелах чи в бункері на Уралі. Знайдемо і прийдемо або як за Єйхманом, або як за Бен Ладеном», - написав у понеділок, 7 березня, секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов. – «Ваші злочини в документах, а пам’ять про них розпеченим залізом у серцях.У наших списках і ті, хто віддавав накази, і ті, хто їх виконував - наводив приціл ракетного удару по наших мирних містах. Ви прийшли на нашу землю і в наші сім’ї – ми прийдемо до вас».

Довідково

«Моссад» збирає та аналізує розвідувальну інформацію, а також проводить таємні спеціальні операції за межами країни. Основними напрямками діяльності організації «Моссад» є:

• Таємний збір інформації за межами Ізраїлю
• Запобігання терористичній діяльності проти ізраїльських та єврейських об'єктів за кордоном;
• Розвиток і підтримка особливих таємних зв’язків за кордоном;
• Запобігання розробці та купівлі запасів неконвенційної зброї ворожими державами;
• Здійснення репатріації євреїв з країн, офіційний виїзд до Ізраїлю з яких є неможливим;
• Отримання стратегічної, політичної та оперативної розвідувальної інформації;
• Виконання особливих операцій за межами Ізраїлю.

Ілюстративне фото: колаж sof.mil.gov.ua