СТРОК ДЛЯ ПУТЛЄРА: Кремлівського упиря чекає Гаага

За скоєння на території України воєнних злочинів та геноциду на лаві підсудних опиняться також поплічники Путіна, насамперед з-поміж російської військової «верхівки». Безкарність у такому випадку можлива лише за однієї умови. Якщо божевільний диктатор з Кремля та його оточення закінчать як у свій час Гітлер у Берліні – у бункері наприкінці квітня 1945 року.

Чого Путін навчився в Гітлера

Повномасштабна війна в Україні, яку «любитель історії» Путін боягузливо назвав "спеціальною військовою операцією на Донбасі", триває вже майже два тижні.

За цей час вчергове підтвердилось очевидне: російський диктатор історію любить вельми специфічно. А саме: точнісінько повторює іншого диктатора - Адольфа Гітлера, у тому числі діючи згідно автобіографічної книги лідера нацистської партії - сумнозвісного «Майн Кампф», яку поза всяким сумнівом він чудово вивчив.

Кілька найбільш показових аналогій.

Росія Путіна вторглася  в Україну, так само як Гітлер напав на Радянський Союз у 41-му: без оголошення війни о 4-й ранку, почавши ракетні удари по всій Україні, продемонструвавши вершину підступності, підлості, віроломства. З огляду, до речі, й на офіційну мету агресії з боку РФ, яка серед іншого  включає «денацифікацію» України.

І все це – під прикриттям брехливих вигадок держави-агресора про нібито здійснення українською владою геноциду на Донбасі, під «акомпанемент»  закликів російського телебачення вбивати «бандерівців», «нацистів» та заперечень існування української нації. Що, до речі, повністю відповідає шаблону нацистської Німеччини, у якій в 30-ті роки минулого століття закликали масово знищувати євреїв.

Після вторгнення в Україну розпочався путінський бліцкриг (реалізація плану «Барбаросса» в російському варіанті),  який провалився вже у перші дні через наполегливий героїчний супротив Збройних Сил України, звичайних українців російським загарбникам. Відступаючи від теми, зазначимо, що вказаний план в середовищі опозиційних російських журналістів сьогодні називають не інакше як «блиц-пи.дец Путина».

Водночас  «спецоперація» Путіна зі «звільнення українців» з самого початку була спрямована на знищення цивільної інфраструктури, ураження звичайних людей. Низка фактів свідчить про те, що російські окупанти з самого початку агресії  свідомо розпочали терор проти мирного населення України. Ракетою обстріляли житловий будинок в Києві на проспекті Лобановського. У Харкові під час обстрілу снарядами знищили спеціалізовану школу з поглибленим вивченням німецької мови на вул. Шевченка. Обстріляли також житлові квартали та центр Харкова з реактивної системи залпового вогню «Град» та крилатими ракетами, що призвело до загибелі 15 людей. У селі Бородянка Київської області російський літак скинув бомбу на житловий будинок і так далі.

Надалі ситуація стала ще більш катастрофічною. Російська армія, зазнавши величезних втрат та не зумівши встановити контроль над жодним з великих українських міст, перейшла до масових терористичних дій щодо цивільного населення.

Нанесення ракетно-бомбових та артилерійських ударів по населених пунктах України, по лікарнях, дитсадкам, школам житловим будинкам, іншим «нацистським» об'єктам  стало  основною ворожою тактикою. Мішенню прямих ударів російських окупантів мирні жителі стали навіть у «зелених коридорах». Втрати серед цивільного населення «пішли» на сотні.

У містах, де точаться найзапекліші бої, «освободітєлі» почали брати в заручники жінок та дітей, розташовувати та використовувати війська і техніку в житлових кварталах. Що є новітнім варварством, масштабними воєнними злочинами, тобто свідомим та грубим порушенням правил ведення військових дій та міжнародного гуманітарного права, спрямованих безпосередньо проти цивільного населення.

Як реально покарати еліту РФ за війну проти України

Притягнути до відповідальності за скоєння військових злочинів керівництво РФ Україні сьогодні без перебільшення допомагає весь цивілізований світ.

Найбільші шанси на реальне покарання «Гітлера сучасності» та його оточення дає Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (ICC), також відомий як Гаазький трибунал.

На даний час МКС вже розпочав розслідування воєнних злочинів, скоєних Росією в Україні. Цьому, як відомо, сприяло звернення до  Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду 39 країн світу, держав-членів Римського статуту (щодо ситуації в Україні), у їх числі - країни ЄС, а також Австралія, Канада, Великобританія.

Як пояснив головний прокурор суду Карім Ахмад Хан, ці звернення  дозволяють його відомству розпочати розслідування ситуації в Україні від 21 листопада 2013 року й донині й таким чином «охопити усі заяви про воєнні злочини, злочини проти людяності або геноцид, скоєні раніше й нині й здійснені на всій території України будь-ким».

Немає сумнівів, що доказів, які збирають та документують сьогодні прибулі  в Україну юристи та слідчі МКС, правоохоронні органи України, численні громадські організації,  безпосередні свідки та жертви військової агресії, буде достатньо для кваліфікації дій Путіна та вищого керівництва РФ (насамперед з-поміж російської військової «верхівки») щонайменше як воєнні злочини.

Щодо конкретного механізму притягнення Путіна та його оточення до відповідальності, то, скоріше за все, буде реалізовано варіант зі створення міжнародною коаліцією спеціального трибуналу щодо України.

Найвідоміший приклад схожого механізму – Нюрнберзький трибунал: міжнародний кримінальний процес над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини.

У разі «Нюрнберзького трибуналу-2» (щодо керівників путінської Росії) початок списку засуджених за військову агресію проти України, скоріше за все, буде виглядати так: Путін Володимир Володимирович, колишній президент Російської Федерації, колишній верховний головнокомандувач збройних сил Російської Федерації, Лавров Сергій Вікторович, колишній Міністр закордонних справ РФ, Шойгу Сергій Кужугетович, колишній міністр оборони РФ, Герасимов Валерій Васильович, колишній начальник Генштабу ЗС РФ, перший заступник міністра оборони РФ.

Путін розділить долю Радована Караджича

До якого покарання можуть засудити Путіна та його поплічників, що стоять за  збройним нападом на Україну? Враховуючи у тому числі  відмінності від часів Нюрнберга: тоді, як зазначалась вище, низка нацистських злочинців були піддані смертній карі, водночас зараз у Європі це є нереальним.

Багато експертів сходяться на тому, що це може бути довічне ув'язнення. Що Путіна та інших керівних осіб Росії, які брали участь у розгортанні агресії проти України, можуть ув'язнити, як Радована Караджича - колишнього президента Республіки Сербської в Боснії, якого свого часу Міжнародний кримінальний трибунал звинуватив у скоєні військових злочинів та геноциду на території колишньої Югославії.

Суд над арештованим Караджичем, якого було екстрадовано до Гааги, почався у листопаді 2009 року. Вирок було винесено у 2016 році: Міжнародний трибунал по колишній Югославії засудив Радована Караджича до 40 років в'язниці за військові злочини і геноцид, скоєні під час боснійської війни 1992—1995 років. Однак через три роки Міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів посилив вирок колишньому лідерові боснійських сербів з 40 років в'язниці до довічного ув'язнення.

Скоєння яких конкретно військових злочинів було доведено у ході судового процесу? Зокрема, суд визнав Караджича відповідальним за організацію масового вбивства мусульман у Сребрениці у 1995 році. Караджич також був визнаний винним в організації нападів на мирних жителів і у вбивствах в ході облоги міста Сараєво.

Військові злочини, які з вини російського диктатора та його оточення на території України вчиняють «освободітєлі», набагато масштабніші і страшніші. Покарання за них, враховуючи згуртованість міжнародної спільноти, неминуче. Безкарність можлива лише за однієї умови. Якщо божевільний диктатор з Кремля та його оточення закінчать як у свій час Гітлер у Берліні – у бункері, наприкінці квітня 1945 року.

Замість епілогу

Воєнні злочини - це свідоме та грубе порушення правил ведення військових дій та міжнародного гуманітарного права, як от пошкодження об'єктів цивільної інфраструктури, умисне вбивство, тортури та позбавлення волі цивільного населення; розташування та використання військ і техніки в житлових кварталах; насилля щодо медиків та медичної інфраструктури; використання окупантом цивільного одягу, одностроїв та емблем ЗСУ, поліції та інших служб України, емблем гуманітарних/медичних установ; умисні удари по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичних пам’ятках, госпіталях тощо; захоплення майна та пограбування.

Україна не ратифікувала Римський статут, однак визнавала юрисдикцію МКС у розслідуванні злочинів, скоєних на її території у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та з 20 лютого 2014 року.

Ілюстративне фото: economics-prorok.com