Кадрові чистки в міноборони рф та грубий шантаж Вірменії, - огляд політики росії

Аналіз кадрових рішень у міноборони рф, ймовірне перекриття експорту пального, розбір «міжнародного форуму безпеки», візити путіна до Казахстану та японців до Москви, а також геополітичний шантаж Вірменії — в рамках Програми російських і білоруських студій експерти Антон Оксентюк, Михайло Сінаюк та інтернка Валерія Бунак представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Звільнення заступника міністра оборони Олега Савєльєва

Останній тиждень приніс новину, яка, на перший погляд, може здатися не суттєвою. 25 травня російські ЗМІ повідомили про те, що заступник міністра оборони – керівник апарату міноборони Олег Савєльєв залишив свою посаду. Офіційно це було пояснено “переходом на іншу роботу”. Самого Савєльєва замінив представник силовиків, Віталій Шулік, який до цього працював заступником міністра внутрішніх справ. І судячи з усього, ми спостерігаємо за тим, що путін незадоволений частиною роботи Бєлоусова на посаді міністра оборони.

Причина полягає у тому, що Савєльєв був не лише безпосередньо керівником апарату Бєлоусова, відповідальним за міжвідомчу координацію, доступ до міністра, документообіг й кадрові процедури, але і єдиним чиновником, який прийшов працювати до міністерства оборони разом із самим Бєлоусовим. Савєльєв був його першим кадровим призначенням. Сам чиновник раніше працював із Бєлоусовим у міністерстві економічного розвитку.

Головний фактор полягає у тому, що Савєльєв був фактично єдиною “своєю людиною” в команді Бєлоусова, адже всі інші його заступники радше виглядали як призначенці від кремля. Це чудово видно на прикладі Анни Цивілєвої, племінниці путіна, яку було призначено заступницею міністра оборони, а пізніше підвищено до державного секретаря міністерства оборони. Нагадаємо, що й самого Бєлоусова призначили міністром для того, аби він “навів порядок” у міністерстві, в першу чергу у фінансово-адміністративному плані.

У цьому контексті неочікуване звільнення Савєльєва виглядає не інакше як політичний сигнал для Бєлоусова. Найбільш ймовірно, що путін таким чином прямо демонструє власне незадоволення поточною адміністративною роботою міністра оборони, або ж темпами цієї роботи.

Тим більше, що Савєльєва замінив не просто новий адміністративний чиновник, а силовик-аудитор, адже Шулік багато років працював у системі мвс, у тому числі у сферах економічної безпеки та боротьби з корупцією. Не слід виключати й сценарію, при якому ми спостерігаємо новий публічний елемент поточної внутрішньоелітної боротьби.

Потенційна заборона експорту дизелю й авіаційного пального

Ще однією “економічною” новиною тижня стала інформація про те, що російський уряд розглядає можливість запровадити тимчасову заборону експорту дизельного пального та авіаційного палива. Відповідне обговорення, згідно з інформацією від провладного видання “интерфакс”, відбулося на нараді у віце-прем'єра Алєксандра Новака щодо ситуації на паливному ринку 26 травня.

Наразі повідомляється, що влада розглядає варіанти заборони експорту на 1-2 місяці, а нафтокомпаніям вже рекомендували стримувати експорт нафтопродуктів.

Ця новина важлива в першу чергу тому, що вона прямо демонструє результативність атак по російським НПЗ. Адже росія експортує приблизно 35 млн тонн дизелю з близько 85 млн тонн виробництва, тобто близько 40% виробленого дизелю. Це означає, що втрати російськими НПЗ мають такий характер, що влада вже готується не допустити внутрішнього дефіциту і зростання цін. Ще складніше питання авіаційного палива. Його експорт історично становив приблизно 15% виробництва, тобто близько 1,5 млн тонн на рік. А тому навіть невелике погіршення балансу може створити ризики для  військової логістики росії та її цивільної авіації. І хоча це не означає, що вже завтра ми побачимо дефіцит дизелю чи керосину в росії, сам факт того, що москва вже починає готуватися до заборони експорту цих видів палива говорить про масштаби зниження рівня переробки нафти на НПЗ.

На росії пройшов “міжнародного форуму безпеки”

26-29 травня в росії відбувся перший так званий “міжнародний форум безпеки” під егідою ради безпеки рф. Для участі у форумі було запрошено понад 140 делегацій, що представляють іноземні держави та міжнародні організації. У заході взяли участь секретарі, радники глав держав з питань національної безпеки, керівники правоохоронних органів і спеціальних служб, представники міжнародних організацій, наукової спільноти та експертних кіл. Загальна кількість учасників сягнула близько 5 тисяч осіб.

В рамках форуму було заплановано 21 панельна дискусія, тематика яких абсолютно повністю відображає офіційну пропагандистську риторику кремля. Тематика форуму була зосереджена навколо трьох ключових напрямів: просування російського бачення війни проти України та її наслідків, обґрунтування концепції «багатополярного світу» як альтернативи західному міжнародному порядку, а також обговорення сучасних безпекових викликів - від інформаційної безпеки, міграцій та тероризму до використання новітніх технологій у військовій та цивільних сферах.

Організаторами та модераторами більшості дискусій виступали ключові російські державні структури, насамперед міністерство оборони рф, міністерство закордонних справ рф, фсб, мвс, росгвардія та “россотрудничество”. Окрім панельних дискусій, в межах форуму також відбулася XIV Міжнародна зустріч високих представників, відповідальних за питання безпеки, шість багатосторонніх зустрічей. Додатково було організовано близько 25 виставкових експозицій.

Очевидно, що форум став черговим зручним майданчиком для просування російських пропагандистських наративів. Зміст панельних дискусій та публічних заяв вирізнявся своїм надто виразним пропагандистським характером. Під час заходу активно просувалися традиційні російські історії, зокрема щодо діяльності «американських біолабораторій», в черговий раз озвучувалась цинічна брехня про «провокацію в Бучі з метою зриву мирних переговорів», «терористичні методи київського режиму», а також про «роль Європейського Союзу як провокатора у конфлікті в Україні».

Аналіз змісту форуму дозволяє виділити щонайменше три основні напрями впливу, які намагалася просунути російська влада:

По-перше, це російський оборонно-промисловий комплекс та військові технології. Москва організувала масштабну виставку, де були представлені ключові російські силові відомства (мвс, міноборони, росгвардія), державні корпорації («ростех», «росатом», «роскосмос»), а також провідні підприємства ОПК (зокрема «калашников», «алмаз-антей», «рособоронэкспорт»). Окрему увагу було приділено «світовим прем’єрам» нових зразків озброєння, зокрема зенітного артилерійського комплексу «Цитадель», РЛС «Гармонь-МЕ», а також бронеавтомобілі та тактичні транспортні засоби. Були представлені ударні та розвідувальні БПЛА, комплекс «Ланцет-Э», «Куб-2Э» та інші зразки. У цьому контексті значна увага кремля послідовно приділяється країнам Африки, Азії та Латинської Америки, які розглядаються як потенційні або вже наявні партнери у сфері оборонної співпраці.

По-друге, просування власного бачення війни проти України. Наприклад, директор служби зовнішньої розвідки рф Сєргєй Наришкін знову виразив незмінну ідеї кремля про те, що європейські держави перешкоджають мирному врегулюванню конфлікту. Водночас секретар ради безпеки рф Сєргєй Шойгу відзначився  звинуваченням на адресу України щодо просування «неоколоніальної політики Заходу» в Африці.

По-третє, дискредитація Заходу та класичне просування багатополярного світу. У цьому контексті росія продовжує намагатися інституціоналізувати власні звʼязки з державами так званого Глобального Півдня.

В цілому цей “форум” став черговою російською платформою для просування власних політичних наративів. Водночас такий масштабний апарат пропаганди не обовʼязково буде ефективним. Для країн так званого Глобального Півдня це також радше прагматичний підхід до співпраці з країною, яка пропонує зброю та певні умови співпраці.

Візит путіна до Казахстану

27 травня путін розпочав триденний державний візит до Казахстану на запрошення президента Касим-Жомарта Токаєва. Очевидно, що візит відбувається на тлі погіршення відносин росії з Вірменією, а також у контексті спроб москви утримати свій вплив на так званому «пострадянському просторі».

29 травня в Астані також відбувся саміт Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), у якому взяв участь путін разом із лукашенком, лідерами Казахстану та Киргизстану, а також представниками країн-партнерів обʼєднання, зокрема Узбекистану, Куби та Ірану.

Загалом можемо виділити кілька основних сфер, які стали ключовими в межах двосторонніх переговорів. По-перше, ключовим елементом залишається розвиток торговельно-економічного партнерства, який сторони характеризують як таке, що має «безпрецедентний рівень». За доступними даними, сформовано портфель із 177 російсько-казахстанських інвестиційних ініціатив із загальним обсягом близько 53 млрд доларів.

По-друге, Казахстан зацікавлений у збереженні чинного тарифу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), який залишається ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти на світові ринки (80% експорту нафти)

Необхідно окремо виділити фінальне рішення про будівництво росією АЕС у Казахстані вартістю 16,5 млрд доларів. При цьому відомо, що москва покриє частину цієї суми за рахунок експортного кредиту. Українська призма вже неодноразово зазначала, що в зовнішньополітичній стратегії кремля тема ядерної енергетики займає одне з ключових, адже за рахунок будівництва АЕС москва технологічно прив’язує до себе відповідні держави у довгостроковій перспективі.

Узагальнюючи, можемо спостерігати певну взаємозалежність у російсько-казахстанських відносинах. З одного боку, Казахстан значною мірою залежить від російської транзитної інфраструктури, насамперед у сфері експорту нафти через КТК. З іншого боку, рф також зберігає зацікавленість у співпраці з Казахстаном як одним із ключових партнерів на так званому  «пострадянському просторі».

Москва переходить до прямого економічного тиску на Вірменію напередодні виборів

Протягом останніх кількох днів ми також спостерігаємо загострення російської політичної риторики щодо Вірменії. Українська призма вже зазначала, що кремль буде використовувати будь-які методи та робити будь-які заяви, аби додатково вплинути на вірменський електорат напередодні парламентських виборів у Вірменії 7 червня.

В цілому ситуація є доволі показовою. Трохи більше ніж за один тиждень росія запровадила обмеження на імпорт квіткової продукції з Вірменії, імпорт і обіг усіх партій мінеральної води Jermuk, продаж продукції трьох вірменських виробників вина та коньяку, а також ввезення з Вірменії свіжих овочів, зелені та полуниці. В усіх випадках використовується класичне звинувачення у фітосанітарних порушеннях. При цьому москва вже погрожує Єревану втратою пільгових умов щодо дешевих енергоносіїв, нафти, газу й необроблених діамантів. Сама подібна стратегія не є чимось новим. В минулому москва неодноразово використовувала аналогічну стратегію проти України, Грузії, Молдови та навіть Білорусі.

Але головні “новини” на цю тему прийшли 29 травня на саміті Євразійського економічного союзу в Астані. На ньому путін пішов ще далі та заявив, що у випадку виходу Вірменії з ЄАЕС до вірменських мігрантів можуть почати застосовувати “звичайні” правила та що в разі втрати “євразійських преференцій” країна може втратити до 14% ВВП. На цьому ж саміті учасники “закликали” Вірменію провести референдум щодо вибору між ЄС та членством у ЄАЕС.

Також Путін, говорячи про наслідки руху Вірменії щодо вступу до ЄС, знову заявив про те, що “Україна також починала з цього”.

Очевидно, що всі ці моменти необхідно розглядати через призму майбутніх вірменських виборів. Найбільш ймовірно, що з їх наближенням риторика російської влади буде ставати ще більш радикальною та сповненою погрозами. Не слід виключати, що вже найближчим часом москва все-таки піде на те, аби підвищити ціни на енергоносії для Єревану.

Візит японської делегації до росії

26-27 травня делегація японських чиновників Міністерства закордонних Японії та Міністерства економіки, торгівлі та промисловості відвідала москву з метою підтримки відкритих каналів комунікації та захисту інтересів японських компаній, які продовжують діяльність в рф. У переговорах також брали участь представники понад десяти японських компаній та бізнес-структур, серед яких Mitsubishi Corporation, Canon Inc. та Японський банк міжнародного співробітництва (JBIC).

Японська сторона наголосила, що візит мав суто технічний характер і не передбачав обговорення нових напрямів економічного співробітництва, а був зосереджений на вирішенні практичних питань, повʼязаних з діяльністю уже наявного бізнесу. Також було підтверджено, що санкційна політика Японії щодо рф залишається без змін.

В цілому цей візит не приніс нічого нового. Так, офіційна представниця мзс рф Марія Захарова заявила про «нинішній недружній курс уряду Японії» та підкреслила, що для реального захисту інтересів своїх компаній, Токіо має спочатку створити «нормальну політичну атмосферу» та відмовитися від санкцій. Очевидно, що під цим поняттям москва має на увазі припинення підтримки України, а тому ніяких змін у двосторонніх відносинах між країнами не слід очікувати.