Калінінград – московитське минуле, Кенігсберг – європейське майбутнє

У соціальних мережах продовжують бурхливо обговорення перспективи перейменування Калінінграда на Кенігсберг. Невелика кількість прихильників Калінінграда агресивно намагається довести право на існування топоніма, пов'язаного з ім'ям «всесоюзного старости» Калініна. Чому ж на росії у 90-их роках прибрали багато назв, пов’язаних із червоним революціонером, а забули про анклав у Євросоюзі?

Історичний екскурс провела Наталя Кузнєцова на ресурсі «Самбія» для мешканців колишнього Кенігсберга. До середини 1990-их років у теперішньому Калінінграді були будівлі зі шрамами внаслідок ІІ Світової війни. Подекуди навіть залишалися написи німецькою мовою. Це свідчило, на думку авторки, про небажання московського уряду вкладатися в розвиток регіону. Далі подаємо переклад з мови оригіналу.

- Повернімося до 1946-го та коротко згадаємо історію виникнення топоніма «Калінінград». Потсдамська угода визначила передачу СРСР території частини колишньої Східної Пруссії влітку 1945 року, у квітні 1946-го створено Кенігсберзьку область у складі РРФСР. У травні 1946 року запропонували низку назв, у тому числі як історичне королівство, так і нову – Балтійськ. Підготували указ про перейменування Кенігсберга на Балтійськ, але 3 червня 1946-го від раку кишечника помирає Михайло Калінін. ЦК компартії вирішує увічнити його ім'я в назві Калінінград, замість Кенігсберга.

Так, унаслідок раку кишечника і з'явився на балтійському березі топонім Калінінград. Інформації про Михайла Калініна багато, вона не є таємницею – кожен може самостійно вивчити цю особу. Ми відзначимо найбільш значущі факти його біографії, що характеризують його як особу:

- 1934 року Калінін підписав рішення про створення «особливих нарад» - «двійок» та «трійок», які без суду виносили вироки;

-  Калінін підписав ухвалу ЦВК, що передбачала 10-денний термін слідства, а оскаржити вирок та помилування було неможливо;

- очолюючи з 1931 року по 1946 рік комісію з розслідування та вирішення судових справ при ЦВК СРСР Калінін по суті потурав практиці беззаконня та масового терору, залишаючи без розгляду прохання про помилування репресованих осіб;

- 1938 року заарештовано та засуджено до 10 років таборів дружину Калініна – Катерину, що не викликало у чоловіка жодної людської реакції.

У 1990-их роках у рамках відновлення історичної справедливості на росії перейменували всі великі міста, що носили імена комуністичних лідерів – Куйбишев став Самарою, Ленінград – Санкт- Петербургом, Калінін – Твер'ю. У самій Москві Калінінський проспект перейменували на Новий Арбат, а підмосковний Калінінград став Корольовим (на честь українського інженера та науковця у галузі космонавтики Сергія Короліва, - ред.) . Але чому московські чиновники у 90-их роках забули перейменувати Калінінград? Чому за всієї очевидності злочинної, антилюдської діяльності Калініна вирішили  не чіпати топонім Калінінград? Адже таврування мешканців міста іменем злочинця Калініна є образою для них.

Відповідь очевидна – це утворена внаслідок балтійського культурного обміну і природної відірваності від «русского міра» ідентичність місцевих жителів, яким до того ж після відкриття кордону СРСР стала очевидною відсталість московських наративів. І зараз для кремля вже не важливо, що Калінін – злочинець, що він приречений на забуття на всій території «РФ».

Зараз кремлю важливіше не дати нам тієї складової, того елемента, що посилить усвідомлення нами нашої ідентичності, посилить усвідомлення автономності існування від кремля, в якій ми фактично існуємо, не дати нам свободу, у тому числі свободу вибору імені місту, в якому живемо, - імені Кенігсберг.

Також читайте: Чи стане Калінінград знову німецьким Кенігсбергом: історія про незаконну окупацію та можливе повернення до Європи