"Агресивна українізація" - це не обзивати громадян "не українцями" та "виродками", - Кіпіані

"Агресивна українізація", про яку так багато говорять – це не обзивати громадян "не українцями" та "виродками". "Агресивна українізація" - це створювати різні політики, наприклад, щоб освіта була українською, щоби мова підрозділів і команд у ЗСУ була українська та був реальний і дієвий контроль за дотриманням, щоби справді не було випадків як є, коли викладач у державному виші не може чи не хоче виконувати закон.

"Агресивна українізація" - це мова телебачення, кіна, інтернету, комп'ютерних ігор, театральних вистав, екскурсій, рекламних вивісок.

"Агресивна українізація" - це промоція книг, видатних діячів сучасної культури всередині країни та назовні.

"Агресивна українізація" - це курси української – волонтерські та державні – там, де це потрібно, на відстані протягнутої руки.

Є аргумент – було достатньо часу. Так, це сильний аргумент. Мільйони змогли це зробити. Але не одночасно. Хтось у 1989 [я, наприклад, у тотально російськомовному місті], хтось у 1991, хтось у 2004, хтось у 2014, хтось у 2022, хтось сьогодні це зробить, хтось завтра...

Очевидно, що процес точно не завершений, іде повільніше, ніж хотілося б. Як ремонт у хаті. Як планування військової операції, коли все іде не так, як заплановано. Тому треба просто змінювати підходи, відкидати непрацюючі інструменти та далі вперто перти плуга. Без істерик і прокльонів. Врешті – справжні вороги їх не чують і не розуміють. "Внутрішній фронт" під час війни відкривають або ті, кому нема коли, або лячно воювати з росіянами на реальному, або ті, кому росіяни платять за розпалювання ворожнечі серед своїх.

Вахтанг Кіпіані, сторінка у FB

Ілюстрація – оstro.org

Також читайте: Бобало звільнив Фаріон