росія втрачає Центральну Азію: у відповідь перекрила транзит казахської нафти до Німеччини

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Киргизстан і Казахстан все більше намагаються дистанціюватися від Росії. Агресивні дії Москви щодо багатьох своїх сусідів лякають офіційні Бішкек та Астану. Тому використовується будь-яка нагода уникати зв’язків з громадянами РФ та державними інституціями Росії.

Киргизстан більше не потребує російських інвестицій завдяки залученню коштів США для будівництва Камбар-Атинської гідро-електростанції (ГЕС). Нещодавній візит делегації Киргизстану до США поєднував поступовий політичний розворот держави в бік Заходу з фінансовим прагматизмом.

Йдеться про пошук офіційним Бішкеком $6 млрд інвестицій для будівництва згаданої ГЕС. На фоні залучення до економіки Киргизстану багатьох відомих американських корпорацій, включаючи такого IT-гіганта, як-от, NVIDIA та компаній, які видобувають рідкісноземельні метали, президент країни Садир Жапаров призначив нового посла Киргизької Республіки в США. Він відомий своєю прозахідною позицією та резонансними заявами про можливий вихід Киргизстану зі складу Євразійського економічного союзу (ЄАС). До ЄАС входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан.

Власне, потреба у $6 млрд для будівництва Камбар-Атинської ГЕС-1 змушує Киргизстан шукати нових партнерів і виходити з орбіти впливу РФ. При цьому інтерес Бішкека до співпраці з великими західними компаніями демонструє бажання не лише отримати фінансування. Це і необхідність інтегруватися у західні технології та міжнародні інвестиційні проєкти. Призначення нового посла Киргизстану у США є певним сигналом Вашингтону про перегляд Бішкеком зовнішньополітичного курсу країни.

Киргизстан також шукає альтернативи російським енергобудівним компаніям. Киргизька Республіка розглядає можливість проведення референдуму щодо будівництва в країні атомних електростанцій. Такий, до речі, вже проводився у Казахстані. На сьогодні експерти в Бішкеку вивчають пропозиції російської державної корпорації «Росатом» стосовно спорудження малих або середніх АЕС. Також ретельно розглядають альтернативи у сфері гідроенергетики та відновлюваних джерел енергії. Наразі киргизькі експерти застерігають щодо ризиків високої вартості російського проєкту АЕС. Крім того, посилиться технологічна залежність Бішкека від Москви.

Зараз обговорення Бішкеком із корпорацією «Росатом» проєктів будівництва АЕС залишається на стадії міркувань. Воно супроводжується активною дискусією як серед фахівців, так і в суспільстві. Не виключено, що Киргизстан надасть перевагу альтернативним джерелам енергії та відновлюваній енергетиці. Це допоможе покриттю зростаючого попиту на електроенергію. Обговорення в Бішкеку ідеї референдуму щодо будівництва атомної станції свідчить про розуміння керівництвом країни високої суспільної чутливості питання атомної енергетики. Киргизькі експерти вважають, що російські проєкти АЕС можуть виявитися надто дорогими для економіки країни. Вони створюють боргове навантаження та технологічну залежність від РФ.

Крім того, Киргизстан позбувається всіх російськомовних назв населених пунктів. Президент Киргизької Республіки Садир Жапаров заявив про намір повністю завершити процес перейменування населених пунктів до кінця 2027 року. Це стосується міст і сіл з назвами російською мовою. Глава держави наголосив на важливості повернення автентичних киргизьких назв.

Ініціатива президента Киргизстану є частиною політики зміцнення національної ідентичності. Повернення автентичних киргизьких назв можна розглядати як прагнення відновити справедливість. Це посилить роль державної мови та зменшить вплив російської культури в Киргизстані. Кроки керівництва Киргизстану щодо перейменування населених пунктів свідчать про поступове дистанціювання країни від російського культурного та політичного впливу. Цей процес відображає прагнення Киргизстану до більш самостійної внутрішньої політики та переорієнтації на власні історичні й мовні традиції.

А тим часом Казахстан запровадив дискримінаційні обмежувальні заходи в банківському секторі для клієнтів з РФ.  Казахстанський банк «Bereke Bank» почав масово блокувати рахунки громадян Росії, відключаючи інтернет-банкінг і мобільний додаток. Це робить їх рахунки недоступними для управління.

Ситуація з «Bereke Bank» наочно демонструє прагнення фінансового сектору Казахстану максимально дистанціюватися від ризиків, пов’язаних із російським капіталом. Банк докладає зусиль для збереження чистоти своєї репутації перед західними регуляторами.

Блокування рахунків громадян РФ, відключення цифрових сервісів і створення штучних бар’єрів для розпорядження активами — це послідовна політика мінімізації присутності «токсичних» російських клієнтів. В умовах глобального фінансового моніторингу Казахстан обирає збереження доступу до міжнародних платіжних систем і SWIFT-переказів, відмовляючись від банківського партнерства з РФ. Все це заради економічної безпеки власної фінансової системи. Банк більше не зацікавлений в обслуговуванні нерезидентів із РФ навіть на платній основі.

Створення адміністративних бар’єрів, таких як ігнорування запитів і невизнання іноземних довіреностей, ставить російських клієнтів у ситуацію правового вакууму. Використання методів, що нагадують практику деяких російських банків 2022 року зі списання коштів через комісії, підриває статус Казахстану як безпечного «фінансового хабу» для громадян РФ.

Дана ситуація підтверджує, що жодні юридичні гарантії чи VIP-статуси не забезпечують збереження коштів, якщо їхній власник потрапляє до категорії високого ризику за національною ознакою. Казахстанським банкам потрібно працювати з усім світом, і вони не мають права ризикувати доступом до міжнародних переказів заради «забаганок» російських клієнтів. Зрозуміло, що власна репутація та безпека своїх громадян набагато важливіші.

В цей же час відбулася ратифікація Казахстаном угоди з Турецькою Республікою про транзит військових вантажів і персоналу через казахський повітряний простір. Це відкриває для учасників Північноатлантичного альянсу логістичне «вікно» в Центральній Азії. Такі дії однозначно підривають інтереси Організації держав колективної безпеки (ОДКБ).

Нагадаємо, в цю організацію входять Росія, Білорусь, деякі країни Закавказзя та країни Центральної Азії, що були колишніми радянськими республіками. Рішення Казахстану дозволити Туреччині транзит військових вантажів і персоналу через свою територію свідчить про геополітичну переорієнтацію регіону Центральної Азії. Відбувається послаблення ролі військово-політичного союзу ОДКБ. Намір Астани дозволити Анкарі використовувати територію Казахстану для транзиту турецьких військових вантажів і персоналу не був узгоджений у межах ОДКБ. Це демонструє самостійність Казахстану у здійсненні власної зовнішньої політики та зниження здатності РФ впливати на казахстанське керівництво.

Можлив,о як відповідь Москви на дії Астани, Росія з 1 травня планує зупинити транзит казахстанської нафти до Німеччини через нафтопровід "Дружба". У 2025 році постачання казахстанської нафти до Німеччини через Росію становили 2,146 млн тон на добу, що на 44% більше, ніж у 2024 році. В першому кварталі 2026 року обсяг склав 730 тисяч тон.

Повне припинення транзиту може позбавити близько 17% сировини німецького нафтопереробного заводу  у Шведті, який переробляє до 12 млн тон нафти на рік. Він забезпечує паливом 90% автомобілів у Берліні та Бранденбурзі.

Зупинка потоків із Казахстану це пряма економічна війна, яка лише наближає війну фізичну. Адже в ЄС може не залишитися альтернативних сценаріїв. Росія зацікавлена в руйнуванні та сегментації ЄС, а також Німеччини як головної економіки Європи. Також це може бути спробою Росії вплинути на темпи мілітаризації ЄС. Це додає більшої нестабільності постачанню пального до Німеччини, оскільки війна США та Ізраїлю проти Ірану порушила ланцюги постачання енергоносіїв із регіону Близького Сходу.

Фото - Президент Киргизької Республіки Садір Жапаров  під час робочого візиту до рф, 23 квітня 2026 р./Офіційний сайт Президента Киргизької Республіки Садір Жапаров