Знищений ворожий літак А-50 став гарним фоном для обговорення Формули миру в Давосі

Як у Давосі обговорювали Формулу миру? Переговори з Румунією про укладення двосторонньої безпекової угоди.  Україна демонструє спроможність знищувати віддалені і складні цілі – авторський огляд важливих подій.

14 січня цього року у Давосі відбулася четверта зустріч радників глав держав та урядів з питань національної безпеки та міжнародних відносин щодо Української формули миру.

Запропонована президентом Зеленським “Формула миру” – це квінтесенція прагнення України до завершення війни, а також цілком реалістичний план подолання російської агресії.

Четверта зустріч групи радників стала логічним продовженням третьої зустрічі на Мальті, що відбулася у жовтні торік. Тоді учасники заходу розглянули перші п’ять пунктів Формули. Тепер розглядалися наступні п’ять пунктів Формули, яка складається загалом з десяти.

Цього разу  до обговорення було залучено представників 81 країни та міжнародних організацій.

Зокрема, у Давосі група радників працювала над такими пунктами: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації та підтвердження закінчення війни.

Офіційний Київ ще раз наголосив, що не погодиться на заморожений конфлікт. Адже це неприйнятно для українського суспільства і не сприятиме досягненню довготривалого справедливого миру.

Відтак, на зустрічі в Давосі учасники опрацьовували комплексний план подальших дій для реалізації “Формули миру”, а також присвятили увагу узгодженню формату проведення Глобального саміту миру.

Також у Давосі українська сторона розпочала двосторонні переговори з Румунією про укладення двосторонньої безпекової угоди. Румунія стала дев’ятою країною, яка розпочала з Україною двосторонні безпекові переговори. Безпекові гарантії з боку Бухаресту, серед іншого, посилять оборону від російської агресії в Чорноморському регіоні, який стратегічно важливий і для України, і для багатьох країн Східної Європи.  Консолідація держав-партнерів важлива для відбиття російського наступу та перешкоджання повторним нападам з боку РФ.

Війна Москви проти Києва спричинила ряд негативних наслідків для європейської та світової економіки. Таким чином, безпекові гарантії для України допоможуть уникнути руйнівного впливу Росії і для багатьох інших країн.

Зокрема, загроза російської агресії нависає і над іншими державами регіону, враховуючи намагання Кремля продовжувати спроби дестабілізації особливо Молдови. Тож, надання гарантій безпеки Україні з боку Румунії створюють сприятливі безпекові умови для двох сусідніх країн одразу.

Двосторонні безпекові переговори підтверджують непохитну підтримку незалежності й територіальної цілісності України, а також її європейського та євроатлантичного шляху з боку країн-партнерів. Водночас підтримка України у боротьбі з агресором, який розпочав найбільшу війну в Європі з часів після Другої світової, важлива для збереження континентальної безпеки та недопущення розв’язання ще масштабнішої війни.

В той же час російське командування за будь-яку ціну продовжує прагнути перехопити ініціативу і досягти успіхів на українському фронті. Проте ці спроби залишаються безуспішними. Сили оборони України демонструють спроможність знищувати навіть віддалені і складні цілі на землі, на морі та в повітрі: штаби, кораблі, літаки.

Важливою подією стало знищення ворожого літака А-50 і пошкодження іншого - Іл-22М11 над акваторією Азовського моря. А-50 – російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління, завдяки якому Росія керує атаками своєї ударної авіації та виявляє в небі українські літаки. Наразі це друга втрата або пошкодження А-50. До цього аналогічний літак був виведений з ладу білоруськими партизанами на авіабазі Мачулищі у лютому минулого року.

А-50 - це дуже складна і специфічна бойова авіаційна техніка. Ворог вже не спроможний компенсувати її втрати, враховуючи, що у арсеналі РФ їх всього налічується менше десятка одиниць, а нових Москва так і не навчилася виробляти.

Інший літак Іл-22М11 – це захищений повітряний пункт управління, який діяв разом з А-50 під час ворожих повітряних атак проти України. Хоча він зміг приземлитися у палаючому стані на аеродромі, та відновленню він вже не підлягає. Це також друга втрата Росією Іл-22М за час війни. Перший такий літак збили бойовики ПВК “Вагнер” під час заколоту Пригожина влітку минулого року під час маршу на Москву.

Знищений А-50 також можна назвати радаром повітряного базування, це літак, який сканує територію до 600 кілометрів, де бачить усі повітряні цілі. Водночас таких літаків в повітряному просторі часто працює по декілька. Це допомагає Росії виявляти повітряні цілі будь-якого типу на території України. Інформація в реальному часі передається на той самий Іл-22, на інші пункти управління. Крім того, відбулася найбільша одночасна ліквідація значної групи спеціалістів повітряно-космічних сил РФ, яких могло бути до 15 осіб висококваліфікованого льотного складу. Знищення та виведення з ладу згаданих двох літаків полегшить боротьбу у захисті повітряного простору України.

Олександр ЛЕВЧЕНКО, посол України в Хорватії 2010 - 2017 рр., історик

Фото – на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі/Офіс Президента