Вагітність третьою світовою

Юрій Кміть

Директор юридичної компанії LEXIA, член Національної спілки журналістів України, співзасновник ІА "Західний інформаційний фронт" і Білоруського інформаційного центру у Львові.

Німецький Bild, своєю статтею про про бажання росіян захопити балтійські держави, став таким собі спусковим гачком для «майже паніки», як мінімум у декількох країнах. І це при тому, що німецькі журналісти, де-факто, описали те, про що російські пропагандисти говорять останні десять років.

Давайте спробуємо розібратися, а що ж відбувається.

Хто нагнітає третю світову

Ми всі прекрасно розуміємо, що сучасні війни починаються в ЗМІ (і це не новатораство 21 століття). А ЗМІ мають один принцип: хочеш вижити – дай більшу сенсацію. Але попри це, є дві країни, чиї ЗМІ щодня говорять про глобальну війну – це Північна Корея і Росія. Відмінність тільки в тому, що корейці озвучують ці речі на рівні першої особи, а росіяни на рівні умовного (і не умовного) Мєдвєдєва. Всі інші їхні союзники точно не готові до глобальних воєн. Ні Іран, ні тим більше, Китай, попри войовничу риторику не хочуть великої війни. Як мінімум зараз.

Чому говорять про велику війну?

Росія на сьогоднішній момент остаточно втратила будь-які поліцейські функції на пострадянському просторі і наразі настільки слабка, що навіть не готова зробити переворот у Вірменії. Як виявилося, російська машина може працювати тільки в одній парадигмі: мати (напів)маріонеткового керівника, куплені еліти і далі доїти країну. За найменших проявів самостійності, росіяни просто губляться (це, між іншим, одна із причин нашої війни, адже вони не вміють і не розуміють, як співіснувати з режимами, які виходять з-під їхнього тотального (не часткового, а саме тотального) контролю.

Другий аспект – росіяни зараз зайняли нішу головного «шкідника» у світі. Не маючи технологічної та фінансової переваги, росіяни можуть підтримувати власну «велич» тільки створенням проблем, які, на думку росіян, без них ніхто не вирішить. Простіше кажучи, вони пробують повторити подвиг Сирії, але два роки їм нічого особливо не вдається. Європа не мерзне, світового голоду не стається, Нігер не просить ввести війська, а Венесуела не розпочинає війну проти Гаяни. І навіть Іран не готовий воювати за Хамас чи хуситів (удар по іракському курдистану – це всього лише асиметрична відповідь на удари по хуситах, що не матиме найближчим часом якогось серйозного продовження).

Щодо КНР, то попри войовничість заяв, КНДР не готова до війни також. Причина проста. Воювати наодинці – це самогубство. А в нинішній ситуації Росія, яка купує снаряди і ракети в самої КНДР, не помічник. А Китай усе ще не готовий до великого конфлікту.

Отож, причин розмов про велику війну є декілька. Перша – якщо Росія й КНДР поводять себе як божевільні – тяжко не спокуситися поговорити про це. Страшилки майже завжди породжують нові страшилки, а далі включається те, що в ЗМІ називають боротьбою за рейтинг. З іншого боку, на заяви ЗМІ не можуть не реагувати розвідники, воєнні та політики, які мають говорити, що також готуються до апокаліптичних сценаріїв. Єдиний плюс всієї цієї протоістеріі полягає в тому, що ключові лідери світу поки зберігають тверезі голови і стараються не переходити червоні лінії.

Чи буде третя світова?

Відповідь однозначна: так, буде. Але точно вона не почнеться в 2024 році. І все, що ми бачимо – це всього лише локальні ігри. Поки світ не готовий до великої війни. І вона не потрібна жодному із гравців, навіть Росії. Зараз – усе це блеф, політичні інтриги там, де йдуть вибори та гонка за тиражами.

Вадим Денисенко, сторінка у FB