Зміна ядерної доктрини, збільшення витрат на армію та посилена дружба з Іраном, - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Зміна російської ядерної доктрини, кардинальне збільшення фінансування армії рф у 2025 році та продовження контактів між росією та іраном на високому рівні – в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Росія оновлює свою ядерну доктрину

Минулого тижня путін провів публічне засідання ради безпеки рф, на якому обговорювались питання ядерного стримування. В результаті російський президент оголосив про ряд зміну до ядерної доктрини країни, крок, яким російські чиновники неодноразово погрожували з початком повномасштабного вторгнення. Наразі це рішення виглядає скоріше локальним, аніж дійсно загальнодержавним.

Так, у новій доктрині найважливішими стало право росії застосувати ядерну зброю у випадку агресії проти Білорусі, при наявності інформації про масований старт ракет та БПЛА проти рф, а також розгляд агресії з боку неядерної країни при підтримці ядерної як їх спільний напад. Усе це насамперед - політичні кроки заради залякування України та країн Заходу саме на теперішньому етапі війни.

Разом із цим фінального документа, який би продемонстрував детальні зміни у ядерну доктрину досі не було опубліковано. При цьому ми вже можемо побачити, що якихось дійсно важливих змін у цей документ не було внесено. У поточній його редакції прописано факт атаки з допомогою балістичних ракет для застосування  у відповідь російської ядерної зброї. Тепер же пере6лік загроз доповнили й БПЛА, що дозволяє москві створювати додатковий політичний тиск у першу чергу на країни Заходу. Разом із цим достатня кількість випадків масованого застосування БПЛА українською армією на російську інфраструктуру тепер формально підпадає під можливість застосування москвою ядерної зброї. Воднораз цю ж можливість російські представники вже встигли відкинути. Так, прессекретар путіна Дмітрій Пєсков заявив, що масовані атаки українських дронів не слід пов’язувати із ядерною доктриною, що виглядає доволі нелогічно. Про низький політичний вплив оновленого документа говорить і реакція представників Заходу. Так, тоді ще генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не зафіксував у ядерній доктрині рф тих нововведень, які б потребували від організації додаткових змін.

При цьому проведена путіним рада безпеки продемонструвала певну внутрішньополітичну тенденцію. Так, на засіданні не були присутні ні теперішній секретар радбезу рф Сєргєй Шойгу, ні Ніколай Патрушев, колишній секретар даної структури, а також теперішній помічник президента. Разом із цим для Патрушева-старшого ми можемо побачити потенційне виправдання. Так, на даному засіданні був присутній Рашид Нургалієв, перший заступник секретаря ради безпеки рф. Він протягом десятиліття працював під підпорядкуванням Ніколая Патрушева, а збереження його посади після приходу у радбез Шойгу говорить про фактичне збереження впливу на цю структуру “головного силовика” росії. Відсутність же самого колишнього міністра оборони на важливому засіданні ради безпеки демонструє нам, що безперервні арешти членів колишньої команди Шойгу, а також інших військових чиновників мають свій вплив на політичне майбутнє секретаря радбезу.

Російський уряд кардинально збільшує витрати на війну

Видання Bloomberg з посиланням на проект російського бюджету на 2025 рік повідомило, що у наступному році російський уряд планує кардинально збільшити витрати на війну. Пізніше російські чиновники повідомили, правда, не надвши конкретних цифр, що вони збільшать фінансування оборони країни. Так, наступного року москва планує збільшити рівень військових витрат на 22%, тобто до 142 мільярдів доларів (10,8 трильйона рублів). Це майже 30% бюджету, що є безпрецедентною сумою з часів СРСР. Ще 3,5 трильйона рублів буде витрачено на “національну безпеку”. Таким чином оборонні статті “з’їдять” 40% усього російського бюджету.

Подібні цифри говорять нам одночасно про дві речі. По-перше, росія готується продовжувати збільшувати інтенсивність ведення війни, у тому числі й внаслідок скорочення фінансування соціальної сфери, що вже стало очевидно. По-друге, російська економіка розпочинає повноцінно відчувати на собі вплив війни та санкцій. Щобільше, поточні ціни на нафту, а також новини про плани Саудівської Аравії збільшити видобуток енергоресурсів, попри консенсус всередині ОПЕК, ставлять під питання майбутнє наповнення російського бюджету на належному рівні. Це формулює перед кремлем завдання подальшого зменшення фінансування інших бюджетних секторів.

Поточна економічна ситуація також ставить перед російських урядом питання використання коштів із власного резерву - "фонду національного добробуту росії". Минулого тижня центробанк рф зробив негативну заяву, згідно з якою вже у 2025 році через дефіцит бюджету та падіння доходів від нафтогазового сектору гроші у можуть фонді можуть закінчитись. Перспективу використання цих резервів підтвердив й російський міністр фінансів Сілуанов, який заявив, що гроші з фонду братимуть якраз для покриття дефіциту доходів від нафти та газу. Таким чином росія вже у наступному році може зіткнутися з реальними економічними проблемами, спричиненими війною.

Росія заморожує свої проекти ЗПГ на фоні проблем у галузі через санкції

Російське провладне видання “коммерсант” опублікувало матеріал про те, що компанія “новатэк” на фоні американських та європейських санкцій заморожує роботу над двома перспективними проектами з видобутку та експорту зрідженого природного газу. Мова йде про “мурманский спг”, який раніше вважався одним із найперспективніших проектів у цій галузі, а також “обский спг”. Замість цих двох об’єктів “новатэк” збирається зосередити свою увагу на завершенні ще одного проблемного проекту - “арктик спг - 2”, проти якого були введені санкції і де фактично припинилося будівництво. Навіть у випадку, якщо росії вдасться завершити проект “арктик спг - 2”, постає питане продажу зрідженого природного газу. Так, 28 вересня міністр з питань нафти Індії Панкадж Джайн офіційно оголосив про те, що його країна не купуватиме енергоресурси з “арктик спг - 2”. Все через введені санкції. Усі проблеми у цій галузі, з якими стикнулася росія за останній рік демонструє, що москва не здатна ефективно освоювати технології ЗПГ без західних технологій та інфраструктури.

Візит російського прем’єр-міністра Мішустіна в Іран

Ми продовжуємо спостерігати інтенсифікацію офіційних контактів між росією та Іраном. Так, минулого тижня Тегеран відвідав російський прем’єр-міністр Міхаїл Мішустін. Він зустрівся із президентом країни Масудом Пезешкіяном. За останній місяць це вже другий візит високого рівня. 16 вересня Іран відвідав Сєргєй Шойгу, секретар ради безпеки рф, він передав іранському керівництву “особисте послання” від путіна, а також, ймовірно, обговорював питання Зангезурського коридору. Цього разу офіційно обговорювалися питання економічного співробітництва та двосторонніх відносин. Є зрозумілим, що подібна інтенсифікація контактів відбувається навколо проблемних питань у відносинах двох держав, яких побільшало за останній час. У першу чергу мова стосується вірмено-азербайджанського врегулювання та бажання москви отримати контроль за частиною Зангезурського коридору, який потенційно проходитиме на території Вірменії. Іран же виступає проти будь-яких геополітичних змін у регіоні.

Одним із важливих компонентів цих переговорів заявлено розширення торгівельно-економічного співробітництва та диверсифікацію взаємного товарообігу. Не слід виключати, що російська влада на фоні постійного збільшення проблем з оплатою за "сірий" імпорт санкційних товарів з “дружніх” країн намагається за допомогою Ірану розв'язати подібні проблеми, можливо, шляхом утворення на території цієї країни хабу підсанкційних товарів. Про це говорить і прагнення росії інтегрувати Іран до Євразійського економічного союзу. Так, російський віце-прем’єр Алєксєй Оверчук за результатами візиту Мішустіна заявив, що дві держави обговорювали питання ратифікації угоди про зону вільної торгівлі між Євразійським економічним союзом та Іраном у 2025 році, а також приєднання Тегерану до цієї організації як спостерігача.