Захід притримується стратегії, яка смертельно небезпечна для України

Постачання Північною Кореєю балістичних ракет росії розглянуть на засіданні Ради Безпеки ООН 10 січня цього року. росія вже принаймні двічі застосувала для атак на Україну балістичні ракети, отримані від Північної Кореї. КНДР – одна з найбільш мілітаризованих держав світу, тому її готовність спонсорувати російську агресію проти інших країн є серйозною загрозою. Світові демократії програють, якщо військова підтримка України союзниками буде меншою, ніж спонсорування москви диктаторськими режимами.

На тлі того, що тепер росія отримує північнокорейські ракети та з огляду на домовленість між москвою та Тегераном про можливість постачання до рф іранських балістичних ракет, виглядає досить дивною заява Вашингтону про неможливість воєнної підтримки України на рівні 2022-23 років. Це чи брак аналітичного розуміння того, що рф бажає переламати хід війни, чи повний егоїзм у справі  захисту ідей демократії у світі.

Якщо хтось з республіканців риторично запитує, куди пішла американська допомога в Україні, то треба хоча б ознайомитись зі звітністю українського Генштабу. З початку війни знищено 330 російських бойових літаків, майже стільки ж бойових гелікоптерів, більше як шість тисяч танків, майже 11200 російських бойових броньованих машин, 8620 одиниць артилерії, 950 одиниць систем залпового вогню, 23 кораблі та 11500 важких вантажних автомобілів. Трампісти все це можуть перерахувати у надані Києву долари та зробити висновки щодо ефективності американської військової підтримки України. Вона в тисячу разів ефективніша за вкладені 950 мільярдів доларів (які просто вилетіли в трубу) у підтримку Афганістану, та в десятки разів ефективніша за кошти, надані Ізраїлю.

Ще більше  дивує  те, що заяви про можливість скорочення військової допомоги Україні лунають від демократів. Зрозуміло, що взамін за надання балістичних ракет північнокорейський режим (який погрожує війною своїм сусідам та США) може отримати від росії – всупереч міжнародним санкціям – військові технології для підготовки власних агресивних війн. Отже москва та Пхеньян заслуговують на більш жорсткі санкції і тотальну міжнародну ізоляцію, враховуючи, що це питання глобальної безпеки.

Однак ізолювати рф, як це зроблено з Північною Кореєю, Західний світ не поспішає. Головний аргумент – ізольована від світу Росія може бути ще більш небезпечна ніж тепер. Добре, не хочете ізолювати, тоді надайте таку воєнну підтримку Києву, яка змусить російські війська повернутися додому через  небезпеки повного розгрому.

Однак натомість дехто на Заході каже, що треба більше економити кошти для власних внутрішніх потреб, інші закликають до обмеженої підтримки України, щоб не дратувати Москву. Але ж українці тримають фронт, тож треба давати стільки коштів і воєнних засобів, щоб він не обвалився, бо російська армія одразу піде на Молдову та країни Балтії, а після їх падіння – і ще далі, якщо Захід не поклониться кремлю. Замість того ми чуємо, що коли росія програє, то Заходу начебто буде більше проблем, аніж зисків.

путіна тільки і чекав на таку реакцію, і він нищить усе можливе в Україні, краде українських дітей, планує розширити зону окупації та черговий раз легалізувати вкрадені українські землі шляхом незаконного проведення на них президентських виборів у березні цього року.

Водночас трампісти хочуть ізолювати на міжнародній арені не Москву, а американську підтримку світовій демократії. Що ж, побачимо, який буде  вибір  американського народу на призедентських виборах.

Тим часом українцям лишається продовжувати боротьбу, тому що вони мають одну Україну, іншої нема. Звісно, велика подяка всім закордонним друзям за вже надану військову та фінансову допомогу. Вона значна в масштабах  України і дуже мала, коли говорити про таку мету, як повне припинення агресивних планів Росії. Відносно невеликими коштами росію не здолати.

У ситуації, якщо Київ раптом впаде, то Вашингтон і Брюссель заплатять за зупинення російського просування в десятки, якщо не сотню разів більше коштів. Адже весь окупований потенціал України працюватиме на москву. На Заході це розуміють, тому продовжують реально грати у гру стримування росії, замість того, щоб змусити російські війська повернутися додому, хоча вербально про таку мету і говорять.

Дуже хитка стратегія та тактика. Смертельно небезпечна для України. На початку 90-их років минулого століття Захід разом з москвою переконували Київ, що ядерна та стратегічна зброя не потрібні Україні, хоча добре розуміли, що така зброя – це гарантія територіальної цілісності Української держави. Києву взамін підсунули Будапештський меморандум, який цю безпеку Україні не дав. Про це, повторюємо, добре знали і Вашингтон, і Москва, і Лондона, але попри це українцям потиснули руки за начебто правильне рішення «жити без ядерної зброї, але начебто в безпеці», якої насправді не було гарантовано. Ті, хто змусив політичне керівництво Києва підписати Меморандум, здали інтереси України. І прямий наслідок тих дій – це те, що сьогодні українці харкають кров’ю.  

І тепер ми у ситуації, коли поранена Україна потребує ліків, щоб одужати, а їй пропонують лише засоби, щоб не вмерла. Зрозуміло, що за такого становища насамперед треба покладатися на хоч і дуже обмежені, але свої ресурси, проте західним партнерам на завадить сказати таке: нагадати: «Москва офіційно декларує, що воює в Україні не з українським народом, а із Заходом. Тож перестаньте робити вигляд, що боротьба з росією – це суто українська справа, а західна допомога, значить, – це меценатство і добра воля.

Трампістам же слід нагадати слова їхнього лідера, коли він пропонував свій шлях закінчення війни в Україні: якщо путін не погодиться на мир, то Америка надасть Україні стільки озброєнь, що він її програє. Тож дайте всю ту зброю зараз, у цю мить! Якщо не трампісти, то демократи, які нині при владі, а найкраще всі разом дайте Україні стільки зброї, щоб швидко і безповоротно розбити путінську орду.  

Олександр Левченко, посол України в Хорватії 2010 -2017 рр., історик

Фото з відкритих джерел