Як інтернет-платформи боряться з «дезою» - звіт Єврокомісії

Як основні онлайн-платформи (Google, Meta, Microsoft, TikTok) боролися з дезінформацією, вони описали у звітах за І півріччя 2023 року, частково оприлюднених Єврокомісією. За повний піврічний період такі звіти були подані вперше. Адже Кодекс практики щодо дезінформації підписали щойно у 2022 році.

«Дезінформація все ще є одним із найбільших ризиків для європейського демократичного інформаційного простору, включно з ризиками, пов’язаними з війною росії в Україні та виборами. Оскільки європейці готуватимуться вирушити на виборчі дільниці у 2024 році, усі учасники повинні зробити свій внесок у боротьбу з дезінформацією в Інтернеті та іноземним втручанням, щоби захистити наші онлайн-дебати. Кодекс виявився корисною вправою, але ми всі маємо зробити більше», - зазначила Віра Йоурова, віце-президентка з питань цінностей та прозорості.

Ось декілька прикладів щодо зусиль, які платформи вживали для протидії дезінформації щодо агресивної війни рф в Україні.

• Google повідомляє, що в період зі січня по квітень 2023 року YouTube закрив 411 каналів і 10 блогів Blogger, які брали участь у скоординованих операціях впливу, пов’язаних зі спонсорованим росією Агентством інтернет-досліджень (IRA).
• Meta повідомляє про розширення партнерства з перевірки фактів до 26 партнерів, які охоплюють 22 мови в ЄС, серед яких тепер також є чеська та словацька.
• Зусилля TikTok з перевірки фактів охоплюють російську, українську, білоруську та 17 європейських мов, зокрема завдяки новому партнерству з Reuters. У цьому контексті перевірено 832 відео, пов’язані з війною, з яких 211 видалили після фактчекінгу.
• Microsoft підкреслює, що Bing Search або просував достовірну інформацію, або знижував рівень менш достовірної інформації щодо 798 180 пошукових запитів, пов’язаних із війною.

Разом із тим ці платформи також працювали над перевіркою фактів, які публікують користувачі, та намагались запобігти створенню фейкових аккаунтів. Але це вже стосується не тільки рашистсько-української війни.

Так, Microsoft повідомляє, що вдалося запобігти створенню (заблоковано реєстрацію) або було обмежено в ЄС більш як 6,7 мільйона фальшивих облікових записів LinkedIn у І півріччі 2023 року.

TikTok повідомив, що 29,93% користувачів скасовують свою дію, коли стикаються з міткою «неперевірений вміст» на платформі. Також із платформи видалено 140 635 відео, які набрали понад 1 мільярд переглядів, за порушення політики щодо дезінформації.

Натомість цукербергова Meta повідомила, що понад 40 мільйонів одиниць контенту отримали позначку перевірки фактів у Facebook і понад 1,1 мільйона в Instagram. 95% користувачів, які стикаються із вмістом з попередженням про те, що інформація перевірена, вирішують не натискати на нього, а 37% користувачів у Facebook і 38% в Instagram, які мали намір поділитися перевіреним вмістом, вирішують скасувати публікацію після отримання попередження. Хоча в багатьох українських користувачів є чимало претензій чи то до алгоритмів, чи то політики цукербергових соцмереж за штучні або відверто надумані обмеження, яких частенько припускаються ці платформи.

У серпні цього року в ЄС набув чинності новий закон про цифрові послуги, що передбачає, зокрема, контроль за достовірністю контенту найбільш поширених інтернет-платформ. Також варто нагадати, що на тлі згаданих звітів віцепрезидентка Єврокомісії  заявила, що колишній «Твіттер», який належить Ілону Маску, зараз містить найбільше дезінформації.

«X, колишній Twitter, який уже не підпадає під дію кодексу, є платформою з найбільшим відсотком публікацій із неправдивою інформацією або дезінформацією», - заявила Йоурова.