Візит путіна в Китай та знищення команди Шойгу - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Результати візиту путіна в Китай, знищення команди Шойгу та нові помічники президента – Патрушев і Дюмін - в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк  представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Кадрові зміни в адміністрації президента. Нові посади Патрушева та Дюміна

На росії повноцінно завершились усі владні перестанови та призначення. Як і аналізувала Українська призма, Ніколай Патрушев, негласний лідер російських силовиків та один із найбільш впливових політичних гравців був призначений в адміністрацію президента на посаду помічника путіна. Офіційно колишній голова ради безпеки буде керувати питаннями будівництва кораблів. У російському політичному середовищі подібний кар'єрний спад сприйняли як кінець політичної кар’єри Патрушева. Слід у першу чергу розуміти, що він є надто авторитетною серед владної верхівки особою. На відміну від Шойгу, який ніколи не був членом так званих силовиків, Патрушев протягом тривалого часу сприймався чи не другою людиною в росії.

Головний наслідок такого становища полягав у тому, що він мав можливість вести найбільш відверті та серйозні переговори з представниками іноземних держав. Фактично Патрушев завжди був поміж тих поодиноких російських політиків, які створили найближче коло путіна та були в курсі усіх його планів. Це підтверджують минулі матеріали у західних ЗМІ, в яких Патрушева називають одним із архітекторів думки про необхідність почати війну проти України, на рівні з путінським другом та лідером потужного політичного клану Юрієм Ковальчуком. Усі ці факти говорять про те, що Ніколая Патрушева ще рано списувати з рахунків.

На додачу до Патрушева, помічником президента був призначений ще один російський політик. Мова йде про Алєксєя Дюміна, колишнього особистого охоронця путіна, який пішов до адміністрації президента бувши губернатором Тульської області. Українська призма нещодавно аналізувала його особисту зустріч із путіним та писала, що вона означає високий майбутнього підвищення Дюміна. На посаді помічника президента він буде здійснювати нагляд за оборонною промисловістю та спортом. Фактично його можна назвати новим тіньовим міністром оборони росії, який безпосередньо та майже завжди контактуватиме з путіним. Слід згадати, що Дюмін до повномасштабного вторгнення сприймався як один із потенційних наступників російського диктатора. Таким чином його повернення на федеральний рівень, та безпосереднє підпорядкування президенту на подібній високій посаді, знову робить його важливою фігурою з потенційно високим політичним майбутнім.

Підвищення російських “політичних принців” - Боріса Ковальчука та Дмітрія Патрушева

Ще однією важливою зміною в російській владній системі стало призначення синів двох близьких друзів путіна на високі керівні посади в російському уряді. Мова йде про Дмітрія Патрушева, сина Ніколая Патрушева, який стане віце-прем'єром, а також Боріса Ковальчука, сина Юрія Ковальчука, чи не найближчого друга путіна, який візьме під контроль рахункову палату рф. На прикладі першого ми бачимо, що Патрушеви все ще мають при собі прихильність російського диктатора.

Окрему увагу необхідно приділити Борісу Ковальчуку. У березні його вже призначали до адміністрації президента на посаду заступника голови контрольного управління президента. До цього він 15 років керував компанією “інтер рао”, яка займається питаннями розподілу електроенергії по всій росії, а також володіє цілою низкою енергетичних активів на території рф та сусідніх держав. Це теперішнє призначення є надзвичайно важливим. Перш за все, посада голови рахункової палати була незайманою з листопада 2022 року. Путін просто не міг призначити на неї людину, адже це означало б сильне посилення певної політичної сили. Таким чином Ковальчуки, які вже є власниками усього пропагандистського медіа-холдингу в росії, а також банку “россия”, отримують під свій контроль можливість керувати аудитом російського бюджету.

Знищення команди Шойгу. Нові арешти та відставки у міністерстві оборони

Після відставки колишнього міністра оборони Шойгу та його переходу на потенційну “політичну пенсію” до ради безпеки у міністерстві оборони почались очікувані масштабні зміни. Так, минулого тижня з'явилися новини про арешт Юрія Кузнєцова, керівника головного управління кадрів міністерства оборони. Це вже другий після Тімура Іванова арешт міністерського чиновника. Крім цього, декілька членів команди Шойгу потенційно залишають свої посади. У російському інформаційному середовищі пройшла інформація про те, що Руслан Цаліков, який був заступником Шойгу, написав рапорт на звільнення. Цікаво те, що його вже допитували по справі Іванова, що говорить про відсутність у Цалікова патронажу. Аналогічні новини пройшли й щодо Татьяни Шевцової та Алєксєя Кріворучко, які також були заступниками Шойгу. Таким чином ми спостерігаємо фактичне знищення усієї команди Шойгу. Це також є доказом того, що політичне майбутнє колишнього міністра оборони потенційно добігає свого кінця.

Результати візиту путіна до Китаю

Путін здійснив свій перший офіційний закордонний візит з моменту його “переобрання” на посаді президента. Як і очікувалось, цією країною став Китай. Подібний вибір не є чимось особливим. Росія на сьогодні перебуває у фактичній залежності від КНР, в першу чергу це стосується продажу китайською стороною усього високотехнологічного сектору, а також купівлї більшої частини російських нафтогазових ресурсів.

Крім цього, перед кремлем стоїть важлива проблема чинних на сьогодні перепон щодо співпраці китайських банків з російськими клієнтами. Відомо, що після американських застережень та погроз вводити вторинні санкції проти тих структур, які допомагатимуть рф обходити санкції, російські бізнесмени стикнулись із серйозними проблемами. Важливість цього візиту можна було розгледіти через призму того, хто саме полетів до Китаю разом із путіним. Фактично, кремль взяв із собою чи не всю російську номенклатуру. Єдиним членом російського уряду, хто не поїхав до КНР, став прем'єр-міністр Мішустін. До делегації увійшли усі, починаючи від силовиків та закінчуючи фінансистами. В результаті між російською та китайською сторонами, окрім переговорів між путіним та Сі Цзіньпіном, відбулась велика кількість контактів.

Головним елементом візиту російської делегації стала зустріч лідерів двох держав. За її результатами вони організували спільну заяву. Цікаво, що останній раз подібне відбулось незадовго до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. З неї видно, що кремль, в економічному та фінансовому плані не отримав абсолютно нічого. У заяві звучали вже стандартні слова про укріплення взаємодії та застарілі негативні тези стосовно США та її політики - санкції, спроби “змінити стратегічний баланс сил”, негативний вплив НАТО.

Путін у своїх заявах прямо демонстрував позитив, певною мірою можна було побачити підлабузництво, як, наприклад у його словах про росіянина та китайця, які є “братами навіки”. Важливе на сьогодні питання взаємодії російських клієнтів з китайськими банками залишилось невирішеним. Сі Цзіньпін лише заявив про необхідність створення міжвідомчої комісії, яка пропрацює це питання. Те саме стосується й старої російської стратегії розвитку Північного морського шляху, до якого росіяни вкотре намагались залучити КНР. Самі представники російського уряду навперебій оголошували про позитивну взаємодію - проект спільного літака, спільний проект бази на Місяці, пропозиції збільшувати інвестиції у російські підприємства.

Відкритим залишається й питання участі Китаю у мирній конференції у Швейцарії, яка відбудеться у червні. Не є секретом, що путін, ймовірно, намагався змусити Сі Цзіньпіна не брати у ній участі. У питанні ставлення КНР щодо війни росії проти України все залишилось без змін.

Одним із найбільш болючих та важливих для росії питань, яке порушувалось на цій зустрічі стало, майбутнє проекту “Сила Сибіру-2”, газової труби, яку кремль намагається збудувати вже декілька років. Китайська сторона весь цей час непублічно не погоджувалась з питаннями ціни за газ. Через те, що росія закрила для себе європейський ринок, який десятиліттями був її основним покупцем, необхідність переорієнтації на Схід гостро стоїть перед путіним. За результатами його візиту питання газопроводу ніяк не змінилось. Путін запропонував побудувати паралельно гілці “Сила Сибіру-2” нафтопровід, що можна трактувати як спробу знайти хоч якісь аргументи для початку будівництва газопроводу.