Війна думок

Очевидно, що Лукашенко та його оточення, розпочавши 2020 року війну проти білоруського народу, завершувати її не збираються. Він проводить дії, спрямовані на повне знищення опору як на фізичному, так і на моральному рівнях. Це війна не на життя, а на смерть, схожа на ту, що Росія веде проти України.

У цій війні не працюють гуманні підходи чи сподівання. Я маю на увазі сподівання на те, що влада раптом зупиниться, що вона не може бути настільки нелюдяною. На жаль, може та буде.

Убивали і вбивають, єдиний вихід з цього – шлях Васкрасенского і Протасевича (обидвоє після арешту силовиками лукашенка, за цитатою «Радыё Свабода», «не просто публічно покаялися на камеру, а фактично перейшли на інший бік барикад», - ЗІФ), шлях морального розкладання і перемоги системи над піднесеним суспільством.

Якщо потрібно очистити середовище, вони (представники режиму, - ЗІФ) це зроблять. У цьому сенсі подальша еволюція союзної «держави» буде передбачати депортацію білорусів до Сибіру.

Якщо ми вже відкрито говоримо про участь білоруських військових у війні проти України, фактично про єдину армію, то єдина в’язниця – це ще імовірніше явище.

Наразі державний суверенітет Білорусі визначається наявністю «своєї власної, територіальної в’язниці». Як би жахливо це не звучало.

Але повернімося до війни. Ключовим етапом перелому стане моральна перемога, що полягатиме в наступному:

А. Формування почуття розчарування в демократичних центрах, недовіри до них і самоізоляції;

Б. Посилення внутрішніх сумнівів, поява думок про те, що 2020 рік був великою помилкою. Не треба було розплющувати очі, треба було сидіти тихо;

C. Покладання провини за власне політичне пробудження та активність на демократичну спільноту. Як із червоною і синьою піґулками, умовно, «чому я не голосував за Лукашенка». Мене обдурили, я не хотів цього всього. Я хочу повернутися в забуття до 2020 року.

D. Останній етап – політична метаморфоза, коли в думках та словах опозиційне суспільство стає більш критичним до демократичної опозиції, ніж до системи. Коли виникає думка, «може, Лукашенко не такий уже й поганий».

У момент, коли розпочинається подібний процес ідеологічної та політичної детрансформації, перемога режиму стає абсолютною. Уже не фізично, а духовно відбувається зв'язок людини зі системою, абсолютно знищеної і випаленої.

Зараз, виходячи з розмов і спостережень, багато хто вже перебуває на стадії «С».

Зараз дуже важливо зберегти свої переконання, не дозволити сумнівам і відчаю заволодіти вашими думками.

Павло Усов, політичний аналітик (сторінка у FB)