Країни Балтії допоможуть білоруському народу здобути свободу

Політики країн Балтії майже одночасно виголосили низку заяв щодо демократизації Білорусі та допомоги народу цієї країни здобути свободу.

Президент Литви Ґітанас Науседа (на фото) у вівторок, 10 січня, висловився про обов’язок підтримати поневолені народи.

«Сьогодні наш обов'язок допомогти іншим народам на їхньому шляху до свободи», - цитує президента Литви ТГ-канал «Позірк. Навіны пра Беларусь».

Прикметно, що його промова відбулася під час відкриття офісу білоруської служби «Радіо Свобода» - «одного з найбільших у світі та найбільш шанованих медіа» - у Вільнюсі. За його словами, «Радіо Свобода», що з часів «холодної війни» викривало злочини радянського режиму в Литві. І ця інформація допомогла литовцям здобути незалежність.

Поява у Вільнюсі офісу радіостанції, на думку литовського лідера, є важливим свідченням визнання зусиль, що доклала Литва для підтримки білоруського громадянського суспільства.

За словами президента Литви, протягом останніх десятиліть через репресії багато білоруських дисидентів, активістів опозиції, правозахисників, учених, митців і незалежних журналістів «знайшли новий дім у Вільнюсі».

Водночас президент Литви також наполягає на санкціях проти Білорусі як країни, що виступає у війні на боці росії.

«Ми повинні покарати і ввести санкції не лише щодо Росії, але і щодо Білорусі як близького союзника Росії. І я дуже сподіваюся, що для реалізації цих санкцій вистачить політичної волі», - сказав пан Науседа.

У подібному руслі висловився того ж дня очільник міністерства закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу. Як пише «Позірк», естонський дипломат виступив зі словами про необхідність продовження політики санкцій проти режиму лукашенка та максимального перекривання каналів для їхнього обходу.

Урмас Рейнслау сподівається, що ініціативу Естонії підтримають країни-однодумці.

«Санкції потрібно накладати синхронно на Росію та Білорусь», - підкреслив він під час вебінару про стратегію демократичних сил Білорусі на 2023 рік.

Естонський дипломат пов'язує демократизацію Білорусі з результатом війни в Україні і вважає, що потрібно запобігти втягуванню в неї білоруської армії.

На його переконання, 2023 рік має стати роком перемоги України у війні, а поразка у ній росії наблизить кінець диктатури лукашенка. Тож майбутнє Білорусі потрібно обговорювати вже зараз.

«Необхідно продовжувати контакти з демократичним рухом, у тому числі щодо майбутнього Білорусі і плану відновлення після падіння режиму Лукашенка. Повинна бути готова програма», - цитує Рейнслау видання «Зеркало»

До слова, лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська, яка також брала участь у вебінарі, констатувала погіршення ситуації через дії лукашенка та росії.

«Ми боремося за саме існування нашої країни: режим посилює репресії, російська присутність збільшується у країні», - зазначила пані Тихановська.

За її словами, пріоритетом у новому році є запобігання участі Білорусі у війні проти України. Тому демсили докладатимуть більше зусиль для того, щоби санкції проти режиму лукашенка стали жорсткішими.

Як пише «Зеркало», Світлана Тихановська наполягає на подальшій політиці невизнання лукашенка та документуванні злочинів його режиму. Разом із тим необхідно підтримувати білорусів на місцях і за кордоном.

- Ми маємо підтримувати білорусів, щоби вони не відчували себе покинутими. Так, другий пріоритет – продовжувати створення фондів на підтримку репресованих та їхніх сімей, а також для реабілітації екс-політв'язнів, які виходять на волю. Підтримка потрібна і тим, хто працює у вигнанні, НУО, ЗМІ. Багато візових питань виникає. Потрібно прискорити візову політику, видавати візи у тому числі в Білорусі – це питання життя і смерті для багатьох. Ми також шукаємо рішення тих, кого можуть позбавити білоруського громадянства, - сказала лідерка білоруських демсил.

За її словами, також у пріоритеті посилення впливу демсил усередині Білорусі й обговорення білоруського питання на всіх рівнях за кордоном. Демократичні сили у світі необхідно визнавати справжніми представниками Білорусі, бо остання – частина Європи, а не «русского міра».

Фото «Позірк»