В Америці вибухнула потужна бомба. Інформаційна

У США несподівано для демократичних ліваків вийшла друком бомбезна (ошелешуюча) книга двох ліберал-соціалістичних журналістів Джейка Таппера, ведучого лівацького телеканалу CNN, та Алекса Томпсона, одночасно кореспондента CNN і лівацького видання Axios. Неочікувано одні американські ліваки-відступники повстали проти інших американських ліваків-ортодоксів. Назва книги «Original Sin: President Biden's Decline, Its Cover-Up, and His Disastrous Choice to Run Again» («Первородний гріх: Занепад президента Байдена, його приховування та катастрофічне рішення балотуватись знову»).

Поява «Первородного гріха» зумовила ефект вибуху потужної інформаційної бомби. Про книгу широко заговорили не лише у США, але і за межами. На час написання цієї статті українська блогосфера майже не відреагувала на цю небуденну подію, окрім поодиноких інформаційних ресурсів, які поширили американську дезінформацію від Демократичної партії, що у Байдена виявили рак простати 4 ступеня. У даному випадку це означає, що метастази вже вийшли поза межі ракової пухлини і проникли у кістковий мозок. Загалом же вітчизняні ЗМІ й надалі не звертають увагу на американського підбурювача започаткування терористичної війни в Україні на замовлення Пекіна, а традиційно паплюжить непричетного до війни Дональда Трампа, простодушно сподіваючись на його допомогу за українські інформаційні капості.

У статті «Байден – цап-відбувайло. Проблема в демократах» («Biden Is a Scapegoat. The Democrats Are the Problem») пробайденівське видання The New York Times більш-менш ґрунтовно проаналізувало творчий доробок політичної саги американських журналістів про демократичний політичний істеблішмент.

У статті The New York Times сказано, що книга «Первородний гріх» творчого тандему Таппера-Томпсона вже стала головним політичним бестселером сучасності ще до її офіційної публікації 20 травня. Письменники-демократи у похмурих тонах описали свою Демократичну партію США, персонал Білого Дому часів Байдена і його передвиборчу президентську кампанію. Автори книги «Первородний гріх», будучи професійними журналістами, бачили байденівську розумову слабкість, некомпетентність, забудькуватість, розгубленість і непослідовність у діях ще до його президентських перегонів 2020 року, однак мовчали про це, вирішивши пристосуватись до недоумкуватості Байдена та матеріалізувати його недолугість у приватний капітал – у власні вічнозелені американські долари. Таппер і Томпсон описали найближче оточення експрезидента як віруючих у міфологію про Джо Байдена – як непохитного, всупереч складним політичним обставинам, як стійкого до партійних негараздів і президентських перегонів, як єдино здатного перемогти Дональда Трампа. Відтак будь-які партійні сумніви, недовіра або скептицизм серед демократів стосовно байденівської когнітивної дисфункції були категорично заборонені.

В авторській примітці до своєї книги Таппер і Томпсон розповіли про орієнтовно 200 джерел інформації для свого творчого доробку. Вони проінтерв'ювали  і опитали багатьох конгресменів, сенаторів, політиків,  інсайдерів передвиборчої президентської кампанії та учасників колишньої байденівської адміністрації, більшість із яких погодилися поспілкуватись із авторами лише після виборів і розгромливої перемоги Дональд Трампа.

Розумовий занепад Джо Байдена розпочався ще у 2015 році, коли від раку головного мозку помер його старший син Бо Байден, генеральний прокурор штату Делавер. На відміну від молодшого Хантера Байдена, афериста, алкоголіка і наркомана, покійний Бо подавав чималі політичні надії, був улюбленою дитиною у свого батька. Смерть старшого сина відчутно підкосила здоров'я Джо Байдена, позначилась на його психіці.

У книзі описані випадки ментального занепаду експрезидента. У 2019 році під час автобусного туру штатом Айова Байден не зумів пригадати ім'я Майка Донілона, стратега його передвиборчої президентської кампанії і радника Білого Дому, який працював із Байденом чотири десятиліття у статусі політичного партнера. У березні 2020 року Байден забув слова Декларації незалежності США, яку освічені американці знають немов «Отче наш». У 2022 році Байден  не зміг пригадати імена свого радника з національної безпеки Джейка Саллівана, якого називав Стівом, а також директорку з питань комунікації Кейт Бедінгфілд, яку називав Прес, коли вони стояли поруч із ним. У 2024 році під час голлівудського благодійного вечора, де збирали кошти на президентську байденівську кампанію, Джо Байден не впізнав загальновідомого актора Джорджа Клуні, з яким товаришував два десятиліття. У книзі таких курйозних випадків наведено чимало.

Автори книги «Первородний гріх» звинуватили близьке оточення помічників президента, зокрема Майка Донілона та братів Стіва і Джеффа Ріккетті, які не лише тримали Джо Байдена в інформаційному коконі, а ще і публічно стверджували, що з Байденом усе гаразд. Таппер і Томпсон зазначили: «Байден, його сім'я і його команда дозволили своїм особистим інтересам і страхові перед ще одним терміном Трампа виправдати спробу посадити періодично божевільного старого в Овальний кабінет ще на чотири роки». Мається на увазі 2025-2028 роки.

Коли у Байдена розум затьмарювався, його оточення говорило: «Сьогодні президент поганий». Коли ж наставало просвітлення, констатували: «Сьогодні президент годящий». Ментальні цикли Байдена «поганий» і «годящий» епізодично змінювались, скочуючись по похилій до все частішого неадекватного стану. В книзі названо імена і прізвища дев'ятьох людей (ці імена нічого не скажуть українському читачеві), які називали себе «політичним бюро», і разом із дружиною президента Джилл Байден та наркоманом Хантером Байденом керували США впродовж чотирьох років.

Будь-хто, хто ставив під сумнів або навіть запитував про фізичну чи розумову компетентність Байдена, наштовхувався на зловісну протидію з боку Білого Дому. Коли репортерка одного з національних новинних агентств почала розпитувати про забудькуватість і публічну розгубленість Байдена, тоді Стів Рікетті зателефонував їй і сказав, що припущення журналістки неправдиві. Після складної розмови з Рікетті репортерка зробила висновок: якщо вона продовжить розпитування стосовно президента Байдена, то її затаврують як брехливу особу і звільнять із добре оплачуваної журналістської посади. «Мовчазна погроза від Рікетті спрацювала», – зазначили автори книги Таппер і Томпсон.

А коли Девід Аксельрод, колишній стратег Барака Обами, публічно назвав похилий вік Байдена недоліком, йому зателефонував розлючений Рон Клайн, керівник апарату Байдена. У слухавку Клайн кричав: «А хто переможе Трампа? Тільки президент Байден є тим єдиним, хто це зробив раніше. Вам доцільно перше добре подумати, аніж говорити, що президент повинен піти у відставку. Від президента Байдена залежить майбутнє нашої країни!».

Для деяких демократів приховування правди про ментальний стан Джо Байдена стало політичною необхідністю. Згодом, після передвиборчих дебатів між Трампом і Байденом, деякі союзники Байдена почали сумніватись, чи варто Байденові продовжувати президентські перегони. У тогочасному Білому Домі дійшли висновку: «Якщо представники Демократичної партії заговорять про це публічно, якщо вони скажуть виборцям, що чинний президент не в добрій формі, щоби керувати країною, тоді демократи напевно втратять будь-які шанси на перемогу, незалежно від того, чи буде це Байден або інший демократ, який очолить виборчий президентський демократичний список».

Один із авторів книги «Первородний гріх» Джейк Теппер був модератором перших і останніх публічних дебатів між Трампом і Байденом, які відбулись 28 червня 2024 року в місті Атланта на площадці комфортної для Байдена студії CNN. Політичні дебати Байден програв, хоча вся студія і модератори – Джейк Теппер і Дана Беш – працювали на користь Байдена, поводили себе заангажовано й відключали мікрофон Трампові до завершення його думки. Освітлення в студії також встановили на користь Байдена.

Українське видання «Бабель», під стать заангажованим американським модераторам, лицемірно написало, що під час президентських дебатів Байдена підвело здоров'я, а Трампа — все решта. Що саме «решта», у розумінні видання «Бабель», із упередженої статті не дізнатись: українське видання дбайливо повторило побрехеньки американських демократів, які сьогодні розсипаються на очах. Розсипаються і завдяки самому Джейкові Тепперу, який під час дебатів грубіянив Трампові, а сьогодні очорнює Байдена.

Автори книги відзначили негативну роль Джилл Байден, дружини президента, яка увесь час підштовхувала свого чоловіка до виборчих перегонів, незважаючи на його важкий фізичний стан. «Після восьми років перебування на посаді другої леді, а також ще понад двох років – на посаді першої леді, Джилл Байден обросла атрибутами найелітніших політичних рівнів вашингтонської влади і не мала бажання розпрощатись із ними», – зазначили журналісти CNN.

Гірка образа на Барака Обаму, яка зачаїлась у мстивій душі Джо Байдена за те, що в 2016 році Обама віддав перевагу Хілларі Клінтон, а також не підтримав Байдена під час праймеріз 2020 року, стали причиною, чому Байден підтримав кандидатуру Камали Харріс, антагоністки Барака Обами. Підтримав, хоча і знав, що Харріс провалить президентські вибори і всю Демократичну партію. У такий спосіб Джо Байден помстився політичному кланові Клінтонітів та еліті Демократичної партії (Бараку Обамі, Ненсі Пелосі, Чакові Шумеру, іншим) за те, що його брутально виштовхали у спину із президентських перегонів.

Девід Плуффе, який керував президентською кампанією Барака Обами 2008 року і консультував Камалу Харріс у 2024 році, із пересердя сказав: «Байден підставив усіх нас, як партію, підступно і цинічно».

Сумнівна перемога Байдена у 2020 році дозволила демократам приховати свої розбіжності, а крах Байдена у 2024 році дає демократам можливість повторити те саме. Зрештою, легше знайти цапа-відбувайла, аніж відновити свою розпорошену демократичну ідентичність. Однак ідентифікація і самовизначення є критичним викликом для Демократичної партії, яка повинна запропонувати щось більше, ніж лише затятий антитрампізм, який сьогодні в США не знаходить достатньо прихильників.

Вигадана хвороба Джо Байдена

У неділю, 18 травня, офіс Джо Байдена офіційно повідомив, що у нього діагностовано рак передміхурової залози 4 ступеня – агресивну форму хвороби із метастазами у кістках. Ця інформація стала надбанням громадськості лише після того, як колишній президент Джо Байден припинив свою другу президентську кампанію без офіційного пояснення причини. Наразі превалює суспільна  американська думка, що рішення Байдена вийти із президентських перегонів було безпосередньо пов'язане із важким онкологічним діагнозом. Але це брехня.

Чимало лікарів  висловили думку, що заява про агресивну форму раку, який вже навіть поширився на кістки, не може відповідати дійсності. В американській медицині є профілактичні можливості виявляти зародження раку ще до його появи. Якби у Байдена був рак, його би діагностували ще у той час, коли він був віцепрезидентом у Барака Обами. Тим паче, що в 2015 році від раку головного мозку помер його старший син, який роками незаконно приховував свою хворобу від громадськості, перебуваючи на державній посаді генерального прокурора рідного штату Делавер.

Нинішній конгресмен-республіканець Ронні Джексон, який був офіційним лікарем у Білому Домі ще із часів президента Буша-молодшого, повідомив: президенти США отримують такий лікарський нагляд, що нереально, аби ніхто не виявив рак у Байдена впродовж стількох років. Хворобі потрібно від п'яти і більше років, аби метастази проникли аж у кістковий мозок.

Натомість, всупереч загально поширеній клініці цього захворювання, нинішнє оточення Байдена наполягає, що метастази в унікальному організмі експрезидента поширились миттєво.

Президентський пардон і в'язниця на острові Алькатрас

В американській юриспруденції є такий смішний юридичний термін як «пардон» (помилування) або «президентський пардон» (presidential pardon). Це право президента США вибачити засудженого, звільнивши його від покарання. Діючий президент може повністю або частково скасувати вирок, а також поновити права підсудного, втрачені внаслідок вироку.

Коли Байден зі сумом прощався із Білим Домом, де він чотири роки комфортно бив байдики, то його оточення відпардонило орієнтовно вісім тисяч представників демократичного істеблішменту, щоби республіканці не посадили їх у в'язницю за все скоєне. Проте президентське помилування застосовують до особи, що засуджена і отримала в'язничний термін, який уже не оспорюється в апеляції. Натомість Байден звільнив своє оточення від покарання за злочини, які вже були скоєні, а також і за ті злочини, які ще можуть бути скоєні в майбутньому. А це вже маразм.

Окрім того, республіканці з'ясували, що Байден практично не підписував державних документів, особливо в ті робочі дні, коли у штаті Делавер дрімав собі у шезлонзі на березі Атлантики. Документи підписували клерки Байдена за допомогою спеціального пристоюю автопен. А це вже кримінальна відповідальність. Водночас може з'ясуватись, що всі ці президентські байденівські пардони (помилування) юридично є нікчемними, недійсними. Що означає для Байдена: бери шинель і чимчикуй до Алькатрасу.

Перепудившись по-дорослому, навіть недотепкуватий Байден і його оточення вирішили тиснути на всенародну американську жалість і вигадали хворобу – рак останнього ступеня. Мовляв, не чіпайте безпомічного нездару, якого навіть прокурор Роберт Гур визнав неосудним.  Через кілька місяців він, Байден, сам відійде у засвіти. Дайте людині добути своє нікчемне туземне життя.

Нехай навіть Джо Байден і помре незабаром, а що буде робити вся демократична президентська кримінальна рать із байденівським підписом-факсиміле? Своєю рукою Джо Байден підписав помилування дружині Джилл, першочергово відповідальній за цинічний обман американського народу стосовно фізичного і ментального стану свого чоловіка, і непутящому синові Хантеру.

Водночас у родинному клані Байденів реально злякались, що президентські помилування Джо Байдена американський Верховний Суд може визнати юридично нікчемними. Отож ракова хвороба Байдена в останній стадії – це спосіб тиснути на жалість Дональда Трампа, щоби нинішній чинний президент США не відміряв Байденові тією ж мірою, якою Байден впродовж останніх чотирьох років свого президенства щедро відміряв Трампові. Ба більше, навіть публічно закликав «помістити Трампа у перехрестя прицілу» напередодні замаху на кандидата у президенти в штаті Пенсильванія.

Ярослав Левків

Фото - Джо Байден / Getty Images