У країнах ЄС обирають 720 депутатів Європарламенту

Чотириденний марафон голосування стартував у четвер, 6 червня в країнах Євроспільноти. Це ювілейні, десяті вибори до Європарламенту, які мають цілу низку особливостей, порівняно з попередніми.

Майже 400 млн виборців у всіх 27 країнах ЄС можуть віддати свій голос і обрати 720 депутатів, які засідатимуть у Європарламенті наступні п’ять років. Кожна країна отримує певну кількість мандатів, залежно від чисельності населення: від шести (Кіпр, Люксембург, Мальта) до 96 (Німеччина).

Конкретний день голосування у кожній країні залежить від національних традицій. Так у четвер стартувало голосування лише у Нідерландах. Натомість в більшості країн волевиявлення відбуватиметься 9 червня. Втім, більшість держав надають можливість завчасного голосування – цей процес пішов ще з понеділка. Найоптимальніше це робити за допомогою пошти.

Найменше пощастило португальцям, оскільки на 10 червня у них припадає Національне свято. Перенести дату голосування їм не вдалося, тож явка у цій країні може виявитись досить низькою.

Слід відзначити, що це перші євровибори, у яких не бере участь Велика Британія. А також перші вибори в умовах великої війни на континенті, які ще й супроводжуються масштабними дезінформаційними кампаніями та застосуванням новітніх технологій (діпфейки, ШІ) для впливу на громадську думку.

Про активізацію інформаційних операцій проти ЄС та російське втручання у вибори до Європарламенту вже заявляли і високий представник ЄС з іноземних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, і інші європейські політики та посадовці. Прем’єри Бельгії та Чехії Александер Де Кроо і Петр Фіала закликали партнерів посилити санкції проти росії ‒ саме за втручання у вибори. Бельгія, Чехія, Польща та інші країни проводять розслідування щодо втручань у вибори спецслужб рф та Білорусі.

Про наративи, які рашапропаганда просувала перед виборами у країнах ЄС, ЗІФ уже також писав.

Чого очікувати від цих виборів

Згідно з опитуваннями, загалом очікується посилення позицій правих сил. Євроскептики, а також помірніші націонал-консерватори можуть претендувати приблизно на чверть місць – більше, ніж у нинішньому скликанні. Також не виключено, що ультраправий блок за результатами голосування отримає третє місце (яке можна вважати «золотою акцією») та зможе претендувати на участь в розподілі важливих посад у Єврокомісії, Єврораді тощо.

Натомість перше місце, як очікується, отримають правоцентристи – Європейська народна партія. Вона висунула нинішню голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн на другий термін. Друге місце, вірогідно, збереже Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D).

Загалом, більшість політичних сил виступають на підтримку України та за жорстку політику щодо рф. Цієї позиції дотримується і більшість правих, хоча серед них не бракує і тих, хто проти цього.

Щодо можливих сценаріїв блокування європолітиків, свій прогноз у ТГ-каналі дав фахівець зі стратегічних комунікацій Юрій Богданов. На його думку, можливі 3 сценарії:

«1. Центристський (найбільш ймовірний): Урсула [фон дер Ляєн] залишається головою Європейської Комісії, а посаду голови Європейської Ради обіймає Марі-Аґнес Штарк Ціммерман (або хтось з її групи Renew), або Анналена Бербок (німецькі «зелені»).

 2. Центристський без Урсули (середня ймовірність). Третя партія набирає менше ніж 85 місць і загалом не вдається залучити додаткову підтримку (наприклад «Зелених»). Тоді Урсула буде знімати кандидатуру і там розклади можуть бути різні, але на основі «центристської коаліції як у 2019 році».

 3. «Коронація Мелоні» (правий переворот) (поки найменш ймовірний). Урсула кооперується з Мелоні та Ле Пен. Тоді Європарламент стане «правим» зі зміщенням у бік «ультраправих». Для цього група Мелоні має посісти 3 місце із солідною перевагою над групою Renew, щоб стати більш привабливою Урсулі для відповідних перемовин, бо хоч Урсула із правоцентристської групи, але навіть для неї розмови про союз з ультраправими групами - це величезні проблеми та політичні наслідки», - припускає Богданов.

Вісті з «полів»

Як стало відомо, 6 червня – у день голосування в Нідерландах – було здійснено масовану кібератаку на сайти політичних партій. І через їх недоступність чимало виборців не могли отримати інформацію про кандидатів та їхні позиції. Підозра, звісно, насамперед впала на рашистів. Зрештою, одне з їхніх хакерських угруповань цією атакою відверто вихвалялося.

У другий день виборів (п’ятницю) до виборчих дільниць пішли громадяни Ірландії та Чехії.

Депутати Чехії змагаються за 21 місце на виборах у п’ятницю та суботу із опозиційним рухом ANO на чолі із колишнім прем’єр-міністром Андрієм Бабішем, який критично налаштований до європейського мейнстриму, і має шанси на перемогу.

В Ірландії у політичному порядку денному чільне місце посіло питання міграції. Очікується, що незалежні кандидати, які виступають за посилення міграційного контролю, отримають багато голосів попри те, що в країні немає великої ультраправої партії здатної консолідувати антимігрантські настрої. Загалом тут іде змагання за 14 мандатів європарламентарів.

У Болгарії цієї неділі, окрім виборів до Європарламенту (на 17 місць), пройдуть і дострокові парламентські, які вже будуть… шостими (!) за останні три роки.

Окрім змагання за 21 місце у Європарламенті, в Угорщині цих вихідних ще й голосуватимуть на виборах до місцевих органів влади. І є надія, що орбанівська партія «Фідес», яка залякує пересічних угорців примусовою мобілізацією від ЄС, таки поступиться частиною місць на користь альтернативної політсили «Тиса», яку очолює Петер Мадяр.