У Білорусі закручують релігійні гайки

У Білорусі режим квапливо готує нову редакцію закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Попередня редакція діяла понад 20 років. Зміни ухвалюватимуть швидко: на суспільне обговорення виділили лише десять днів. Це несподівано мало для законопроекту такої суспільної значимості. Цікаво, що законопроект не подобається найбільшим у країні релігійним структурам, але через різні причини. Про це в аналітичному матеріалі пише Центр білоруських комунікацій.

Нижче подаємо погляд ЦБК на причини, чому режим лукашенка вдався до такого кроку.

Одразу зауважити, що й закон від 2002 року запроваджував доволі прискіпливий державний контроль над релігійними організаціями. У 2008-му році зареєстровано петицію про його послаблення, результатом якої стали лише адміністративні покарання ініціаторів.

Але навіть чинний закон явно не задовольнив Лукашенка. Під час протестів 2020 року церква (точніше, церкви) не тільки не показали очікуваної лояльності владі, а ще й подеколи проявили співчуття до бунтівного народу. Відповіддю на це з боку Адміністрації президента став тиск, що призвів до зміни керівництва Білоруської православної церкви (у складі Московського патріархату), а також репресивні заходи проти католицьких спільнот і єпископату.

Схоже, цього виявилося замало. Новий законопроект коректно було б охарактеризувати любимим словом Лукашенка «перетрахіваніє». Він має на меті саме перетрусити усі (!) релігійні спільноти країни на рівні окремих парафій і перевірити кожну на предмет лояльності.

Ключова новела - вимога нової офіційної реєстрації усіх релігійних організацій упродовж року. Незареєстрованим забороняється проводити діяльність під загрозою кримінальної відповідальності. Реєстрація ж ускладнюється: так, кожна нова релігійна спільнота має надати список зі щонайменше 20 засновників із дуже детальними особистими даними.

Разом із тим, усі дії релігійних організацій повинні узгоджуватися з «ідеологією білоруської держави» (що би це не означало), а правоохоронні органи отримують право перевіряти відповідність цій ідеології. Посилюється державний нагляд над релігійною освітою, вводиться контроль за позаслужбовою діяльністю парафій, а релігійна література має бути вилучена з державних бібліотек. Останній пункт визвав різке несприйняття не те що у всіх конфесій, а й у світських людей – неможливість знайти в бібліотеці Біблію чи переклад змістів Корану виглядає водночас тоталітарно та безглуздо.

Певні реверанси влада здійснює щодо Білоруської православної церкви — так, у законі зафіксовано її особливе значення в білоруській історії. Іронічно та показово при цьому, що це не дуже сподобалося окремим ієрархам БПЦ. Зокрема, із Гродненської єпархії запропонували… виключити з проекту слово «Білоруська». Через очевидні причини проект не сподобався білоруським католицьким єпископам, які і без нього постійно стикалися зі свавіллям з боку чиновництва.

Законопроект – фінальне оформлення повного державного контролю над усім релігійним життям у Білорусі. Більш жорстким заходом було би хіба що проголошення президента головою церкви. Але хоч і не де-юре, а де-факто саме це і відбувається.