На росії масштабні арешти військової верхівки - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Масштабні репресії проти російського військового керівництва, загравання із питанням “переговорів” та “перемир’я” та візит путіна до Білорусі - в рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк  представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Початок “історичних” репресій проти військового керівництва та генералітету росії

В росії розпочались масштабні арешти військових високопосадовців. За останній місяць вже 7 генералів та чиновників міністерства оборони втратили свої посади. Ми спостерігаємо фактичний перерозподіл влади та посилення силових органів, у першу чергу - ФСБ. Відставка Шойгу призвела до того, що величезна кількість військових чиновників та генералів більше не мають захисту у верхніх кабінетах російської влади. У новітній історії росії ще не було подібних випадків. За останній час під “репресії” потрапили:

• Юрій Кузнєцов - начальник головного управління кадрів міністерства оборони. Його, як і іншого члена команди Шойгу, Тімура Іванова, звинуватили в отриманні хабара великого розміру.
• Вадім Шамарін - начальник головного управління зв’язку міністерства оборони та заступник начальника генерального штабу. Його звинувачують у хабарництві. Арешт Шамаріна, заступника Герасімова, говорить і про удар безпосередньо по кадровим військовим. Хоча Герасімов в результаті теперішніх кадрових змін і не втратив свою посаду, теперішні «удари» по чиновниках та генералах демонструють, що він вже не може захищати своїх людей. Ймовірно, заміна Герасімова є лише питанням часу.
• Владімір Вєртєлєцкій - начальник управління департаменту забезпечення оборонного замовлення. Його звинувачують у зловживанні посадовими повноваженнями.
• Іван Попов - популярний у російському військовому середовищу генерал-майор та колишній командир 58-ї армії. Він відомий тим, що у 2023 році пішов на відкритий конфлікт із військовим керівництвом та розповів про скрутну ситуацію на фронті, а також наголосив на низці проблемних питань. За це він був знятий з посади. Тепер же його звинувачують у шахрайстві в особливо великому розмірі. Арешт Попова демонструє, що під удар потрапили не лише міністерські чиновники, але й генерали.
• Сурхаб Ахмєдов - генерал-лейтенант, командир 20-ї армії. Російські “воєнкори” та видання “рбк” заявили про його виведення у розпорядження. Він відомий тим, що саме його звинувачували в ударі по російським військовим у червні 2023 року, коли командування вишукувало на плацу велику кількість бійців та змусило їх дві години чекати на прибуття командира. В результаті українські війська завдали по ним удару.

У російському інформаційному просторі просувається наратив про те, що арешти військових будуть продовжуватись. ФСБ, яке й проводить та курирує ці репресії, сьогодні знову стає головним органом влади. Причиною подібних арештів фактично стали невдачі російської армії на війні, тому після втрати основних покровителів в обличчі Шойгу та Герамісова військові командири більше не мають ніякого захисту.

Масштабна податкова реформа. Кремль шукає додаткові гроші на війну

У росії збираються провести масштабну податкову реформу. Вона стане наслідком запропонованої путіним під час федерального послання ініціативи щодо нової схеми оподаткування для людей з високими прибутками. У провладних російських ЗМІ вона просувається під виглядом “справедливої”. Говориться про те, що більшість росіян змін навіть не відчують. Мова йде про підняття податку на дохід фізичних осіб (основний податок для всіх громадян). Нині він становить 13%. Відтак, Bloomberg повідомляє, що для росіян з прибутком понад 1 мільйона рублів на рік податок збільшиться до 15%, а для тих, хто заробляє понад 5 мільйонів на рік, — до 20%. Таким чином влада збирається отримати більше грошей від бізнесу, компаній (їх податок також можуть збільшити з 20 до 25%) та середнього класу росіян. Найбільш ймовірно, що кремль збирається отримати додаткові кошти одночасно для фінансування війни та функціонування бюджету. Поточний варіант реформи цікавий і тим, що сформований таким чином, щоб ніяк не нашкодити більшій частині росіян, чий дохід перебуває на низькому рівні. Ймовірно, кремль врахував досвід “пенсійної” реформи, яка призвела до вкрай негативного ставлення росіян до влади.

Росія розпочала ядерні навчання

Росія офіційно розпочала ядерні навчання, про які оголошувалося на початку травня. Так, міністерство оборони рф опублікувало відеоматеріал того, як війська отримують боєприпаси для оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер», а також приховано висуваються у район для підготовки до ракетного пуску. Подібний активний інформаційний супровід цих навчань демонструє прагнення кремля “полякати” західні держави, про що, фактично, російська сторона і зачвила. Ще 6 травня прес-секретар путіна Дмітрій Пєсков оголосив про ядерні навчання як відповідь на “провокаційні заяви та погрози західних лідерів”. По суті, у цих навчаннях немає нічого екстраординарного, вони проводяться доволі стабільно. Єдиною відмінністю є високий рівень публічності, який ми наразі спостерігаємо.

Росія продовжує спроби просунути “перемир’я” у форматі замороження війни

Кремль продовжує просувати свою стратегію, направлену на організацію так званого “перемир’я”. Минулого тижня видання Reuters, із посиланням на джерела серед високопоставлених російських політичних еліт опублікувало матеріал про те, що путін готовий зупинити війну шляхом організації переговорів про припинення вогню, яке зафіксує нинішнє становище сторін на лінії фронту. При цьому окремо було наголошено, що російський диктатор також готовий продовжувати й надалі воювати. Подібна публікація є фактичним повторенням своїх аналогів, які публікувались зимою 2023-2024 років. На той момент було відомо, що путін намагався вийти на контакт із США через посередників із пропозицією про замороження війни на лінії фронту. Тоді американці відмовились обговорювати це питання без України.

Важливим елементом російської стратегії є те, що кремль не говорить саме про “переговори про мир”. Мова йде саме про замороження війни та впровадження так званого “перемир’я” - можливість для путіна отримати час для безпечної реорганізації армії. Призначення на посаду міністра оборони Андрєя Бєлоусова, економіста, чиїм завданням є наведення порядку в міністерстві та налагодження ефективної роботи російського ВПК, говорить нам про те, що путін готується до довготривалої війни. Те саме стосується й звільнень “неефективних” генералів та військових чиновників.

Подібні публікації направлені саме на західних лідерів та мають на меті здійснити політичний тиск на українське керівництво. В такому разі кремль зможе потенційно отримати кращу позицію на майбутніх “переговорах”. Про це також говорять й останні заяви путіна про “стамбульські домовленості”, як базис будь-яких переговорів.

Візит путіна до Білорусі. Заяви про мирні переговори, нелегітимність Зеленського та ядерні погрози

Майже одразу після свого першого з моменту "інавгурації" закордонного візиту до Китаю, путін відвідав Білорусь, де зустрівся з Лукашенком. Реальні причини візиту, як завжди, були приховані від публічного простору, лише повідомлялось про такі стабільні теми, як економічна підтримка та питання безпеки. Водночас судячи з того, кого саме з чиновників путін привіз із собою, можна відтворити тематику діалогу. Перш за все мова, воченвидь, йшла про нового міністра оборони рф Алєксєя Бєлоусова, який замінив на посаді Сєргєя Шойгу. У Мінську він зустрівся зі своїм колегою Віктором Хрєніним, білоруським міністром оборони. Його, Бєлоусова, візит можна назвати можливістю “звірити годинники” з білоруськими колегами. Цілком можливим є і сценарій збільшення кількості замовлень для потреб російської армії на оборонних підприємствах РБ. Крім того, до Білорусі також прибув і Алєксєй Ліхачьов, генеральний директор “Росатому”. Минулого місяця Лукашенко заявляв про бажання побудувати другу АЕС, тому прибуття Ліхачьова прямо говорить про переговори щодо цього питання. Таким чином вимальовуються  основні теми розмови - війна, ядерні навчання та економіка.

У публічному просторі головною темою візиту Путіна стали його заяви під час прес-конференції. Він оголосив про готовність росії йти на переговори та повторив вже стабільну російську позицію - початок розмови на основі “стамбульських домовленостей” та врахування “реалій на землі”. Це означає бажання путіна повернутись в період перших місяців війни, коли росія прагнула юридично суттєво обмежити суверенітет України, кількість її військ та можливість приєднатися до НАТО. Стосовно другої позиції, мова йде про збереження росією контролю за вже захопленими територіями. Кремль не може не розуміти безперспективність подібної максималістської позиції, тому його прагнення можна зрозуміти лише через призму бажання вийти на так зване “перемир’я”, яке російські війська зможуть швидко використати для безпечного і швидкого відновлення армії, а також посилення власних позицій на вже окупованих територіях. Саме ця фінальна складова активно просувається росією з осені 2023 року.

Окремою темою стала заява путіна про “нелегітимність” президента України Володимира Зеленського. Ще 17 травня, після офіційного візиту путіна до КНР, російський диктатор вже відповідав на подібне питання та заявив про необхідність для правової та юридичної системи України “визначити це питання”. Є малоймовірним, що після зустрічі з Сі Цзіньпіном позиція путіна кардинально змінилась, особливо на фоні його прагнень “відновити переговори про мир”. Наразі слід ставитися до цієї заяви через призму політичного тиску на Захід та Україну, а також бажання дезавуювати майбутній саміт миру у Швейцарії.

Тема ядерних навчань, нещодавно оголошених росією, та до яких приєдналась Білорусь, залишилась без широких коментарів з боку диктаторів, Лукашенко зізнався, остання зустріч більше стосувалася питань економічної взаємодії.