Скорочений саміт ЄС – Китай як сигнал загострення геополітичної напруги

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Стратегічний діалог Китай - ЄС під час саміту у Пекіні 24 липня цього року характерний тим, що Китай закладає фундамент для нової багатополярної економічної системи, побудованої на власній автономності та захищеності від західного тиску й стратегічного стримування. Китай сприймається в ЄС як партнер, але і як конкурент та системний суперник. При цьому внаслідок дедалі агресивніших виступів Пекіна на міжнародній арені та більш репресивних дій всередині країни, аспект «системного суперника» набуває особливого значення.

Стратегічні альянси Китаю та підтримка Росії

З одного боку, ми бачимо небажання Пекіна інституалізувати відносини з відкрито антизахідним табором (РФ, Іран, КНДР), який він використовує для розпорошення сил та послаблення демократичного блоку. А з іншого — КНР поглиблює стратегічний альянс з Москвою, зокрема в нарощуванні військової та військово-технічної співпраці, коли КНР забезпечує понад 76% машинобудівних верстатів для російського оборонно-промислового комплексу, що формує впевненість Кремля у можливості реалізації його агресивної політики.

ЄС пов’язує майбутнє співпраці з позицією КНР щодо війни в Україні

Брюссель поставив відносини з Китаєм у пряму залежність від його позиції щодо війни в Україні. У ЄС свідомі небажання КНР до політичної взаємодії, натомість Пекін акцентує лише на економічній складовій. ЄС також офіційно відмовився від концепції «зміни через торгівлю», яка передбачала, що економічна інтеграція з авторитарними режимами може стимулювати їх демократизацію.

Внутрішні розбіжності в ЄС і спільна лінія щодо Китаю

Формування єдиної позиції ускладнюється через відмінності між країнами-членами ЄС — зокрема Угорщиною — які керуються національними інтересами. Проте на рівні Євросоюзу ключовими залишаються вимоги щодо обмеження підтримки Китаєм РФ, зокрема припинення постачання технологій подвійного призначення та скорочення економічної співпраці з країною-агресором.

Китай у фокусі нових санкцій ЄС

18-й пакет санкцій ЄС проти Росії частково спрямований і на Китай. Кілька китайських компаній і фінансових установ потрапили до чорного списку. Міністерство торгівлі Китаю вже розкритикувало цей крок. Брюссель очікує від Китаю бодай часткового посилення митного та фінансового контролю за торгівлею товарами подвійного призначення.

Пекін — глобальний гравець із відповідальністю

Китай прагне позиціонувати себе як миротворця та відповідального глобального гравця. Але його риторика суперечить діям, коли йдеться про підтримку Росії. Участь КНР у постачанні оборонних технологій агресору підриває міжнародну стабільність та ставить під сумнів її заяви про дотримання принципів ООН.

Вплив війни на економіку Китаю

Війна РФ проти України дестабілізує логістичні ланцюги, порушує морське судноплавство та шкодить світовій торгівлі. Це негативно впливає на експортно орієнтовану китайську економіку. У разі дистанціювання від Росії Пекін міг би розраховувати на зняття частини обмежень на європейському ринку.

Ядерні ризики і спільна відповідальність

Китай декларує підтримку глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Тим часом Росія погрожує ядерним ударом і перетворює Запорізьку АЕС на інструмент терору. Якщо КНР не засудить такі дії, вона ризикує бути розцінена як співучасник загроз глобальній безпеці.

Терористичні загрози в регіоні Центральної Азії

Підтримка Росії з боку Китаю може обернутися новими безпековими викликами для самого Пекіна, зокрема в Центральній Азії. Нестабільність у РФ може поширитися на суміжні регіони, що прямо суперечить інтересам КНР.

Саміт у Пекіні: заяви лідерів і обмін вимогами

24 липня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської Ради Антоніу Кошта зустрілися в Пекіні з лідерами КНР. Хоча саміт мав відбутися у Брюсселі, Європа погодилася на перемовини в Китаї через відмову Сі Цзіньпіна від візиту.

Сі Цзіньпін заявив, що відносини перебувають на «історичному зламі» і закликав до стратегічного вибору на користь спільного добробуту. Він наголосив, що всі виклики Європи не походять з Китаю.

Європа: партнерство можливе тільки з перезавантаженням

Урсула фон дер Ляєн окреслила позицію ЄС: потрібне скорочення торгового дефіциту ($360 млрд у 2024), справедливі умови доступу до китайського ринку, скасування експортних обмежень на стратегічну сировину. Антоніу Кошта закликав Пекін вплинути на Кремль і посприяти завершенню війни в Україні.

Скорочений саміт як символ напруги

Уперше за 15 років саміт ЄС – Китай тривав лише один день. Пекін скасував дводенну програму, скоротивши переговори до кількох годин. Це символізує зростання стратегічної напруги, в якій навіть діалог поступається місцем геополітичному протистоянню.

Фото - Голова КНР Сі Цзіньпін зустрівся з головою Європейської Ради Антоніу Коштою та головою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляйєн у Пекіні. Пекін, 24 липня 2025 р / Сіньхуа